Головуючий у 1-й інстанції: Дорошенко Н.О.
Суддя-доповідач:Майор Г.І.
іменем України
"14" травня 2013 р. Справа № 817/434/13-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Майора Г.І.
суддів: Бучик А.Ю.
Шевчук С.М.,
розглянувши в письмовому провадженні апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Кузнецовську, Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" березня 2013 р. у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Кузнецовську про зобов'язання вчинити дії та стягнення заборгованості ,
Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кузнецовську Рівненської області про зобов'язання включити до "Акту щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" витрати, понесені управлінням Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги за період з листопада 2012р. по грудень 2012р. в сумі 50563,04 грн. та стягнути на користь Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області заборгованість із витрат на виплату та доставку щомісячної державної адресної допомоги за період з листопада 2012р. по грудень 2012р. в сумі 50563,04 грн.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 05 березня 2012 року позов задоволено частково.
Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кузнецовську на користь Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області витрати на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, за листопад-грудень 2012р. на загальну суму 170,24 грн.
В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Кузнецовську Рівненської області звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказане рішення та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.
Також з апеляційною скаргою звернулося Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови від задоволення позову та прийняти в цій частині нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Відповідач надіслав суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких повідомив про відсутність наміру бути присутнім при розгляді справи.
Позивач та відповідач не скористалися своїм правом на участь в судовому засіданні: повноважного представника в засідання суду не направили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення судової повістки.
За таких підстав, з врахуванням приписів ч.4 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд апеляційної скарги здійснюється судової колегією, в даному судовому засіданні, за відсутності позивача та представника відповідача, в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, колегія суддів уважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що між сторонами складено акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Так, відповідно до обумовленого акта звірки за листопад 2012р. загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, за даними УПФУ України в Володимирецькому районі Рівненської області становить 29898,62 грн. (а.с.7), за даними Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кузнецовську - 5142,29 грн. (а.с.8).
За даними таблиці розбіжностей до акта звірки, за листопад 2012р. відповідачем не прийнято до заліку 24756,33 грн. Судом встановлено, що відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, всього в сумі 754,37 грн., у тому числі 85,12 грн. - основний розмір пенсії, 657,66 грн. - адресна допомога, 11,59 грн. - доставка; також не враховані суми витрат на виплату державної адресної допомоги в сумі 24001,96 грн. (а.с.9).
Відповідно до акта звірки за грудень 2012р. загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню, за даними УПФУ України в Володимирецькому районі становить 30949,00 грн. (а.с.15), за даними Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кузнецовську - 5142,29 грн. (а.с.16).
За даними таблиці розбіжностей до акта звірки, за грудень 2012р. відповідачем не прийнято до заліку 25806,71 грн. Судом встановлено, що відповідачем не враховані суми витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, всього в сумі 779,39 грн., у тому числі 85,12 грн. - основний розмір пенсії, 682,30 грн. - адресна допомога, 11,97 грн. - доставка; також не враховані суми витрат на виплату державної адресної допомоги в сумі 25027,32 грн. (а.с.17).
Вирішуючи адміністративний спір по суті, суд враховує, що статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР (далі - Основи) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Відповідно до статті 4 Основ залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття; інші види страхування, передбачені законами України. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ.
За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів. Відповідно до пункту четвертого цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Пунктом 5 частини першої статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105-XIV) Фонд зобов'язано співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом, передбачений статтею 21 Закону № 1105-XIV.
Відповідно до цієї статті Фонд зобов'язаний у встановленому законом порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження здоров'я, в тому числі пенсії по інвалідності від трудового каліцтва або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, у разі настання страхового випадку.
Адресна допомога встановлена постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" № 265 від 26.03.2008р. і передбачена у разі коли щомісячний розмір пенсійних виплат не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100%, на двох - 120%, на трьох і більше - 150% прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, а також у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, як щомісячна державна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Згідно з п.4 постанови, виплата такої адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Вирішуючи питання чи здійснюються ці виплати за рахунок коштів Фонду, суд враховує, що страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Зважаючи на особливості фінансування страхування від нещасного випадку, виключно цільове використання цих коштів та враховуючи, що адресна допомога як окремий вид соціальної допомоги не входить до складу розміру пенсії по інвалідності та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, Фонд не може нести витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги.
За встановлених обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов'язання відповідача прийняти до заліку витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги та про стягнення невідшкодованих витрат на виплату та доставку державної адресної допомоги на суму 24671,21 грн. за листопад 2012р. (657,66+11,59+24001,96), на суму 25721,59 грн. (682,30+11,97+25027,32), на загальну суму 50392,80грн., - не грунтуються на нормах матеріального закону, а відтак до задоволення не підлягають.
Оцінюючи встановлені судом фактичні обставини щодо неприйняття відповідачем до заліку витрат на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, суд виходить з такого.
Згідно з частиною четвертою статті 26 Основ якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком, тим, хто має надавати застрахованій особі матеріальну допомогу чи соціальні послуги, відповідно до статті 25 Основ є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
За змістом пункту 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України від 22.02.2001р. №2272-ІІІ "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який набрав чинності з 01.04.2001р., Фонд соціального страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку цьому Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду соціального страхування від нещасних випадків, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом соціального страхування від нещасних випадків в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Частиною другою статті 24 Закону № 1105-ХІV закріплено аналогічне правило: якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Сфера дії цього Закону поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.
За змістом частини другої статті 2 Закону № 1105-ХІV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.
Підпунктом "а" статті 27 Закону України від 5 листопада 1991 року №XII "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.
Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону №1105-ХІV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги.
Абзацом третім цього пункту (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання-чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.
Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.
Як убачається з абзацу 7 наведеного вище пункту, Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.
Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами Пенсійного фонду - відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача витрат, понесених позивачем, на виплату пенсій громадянам держав - учасників СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, в загальній сумі 170,24 грн., у тому числі за листопад 2012р. в сумі 85,12 грн., за грудні 2012р., грунтуються на нормах матеріального закону та підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційних скарг не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів уважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційних скарг Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Кузнецовську Рівненської області та Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційні скарги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Кузнецовську та Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "05" березня 2013 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Г.І. Майор
судді: (підпис) (підпис) А.Ю.Бучик С.М. Шевчук
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ Г.І. Майор
Роздруковано та надіслано:
1- в справу
2 - позивачу Управління Пенсійного фонду України в Володимирецькому районі Рівненської області вул.Соборна, 28,смт.Володимирець,Рівненська область,34300
3- відповідачу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Кузнецовську вул.Будівельників, 2,м.Кузнецовськ,Рівненська область,34400