Справа № 462/1038/13 Головуючий у 1 інстанції: Гедз Б.М.
Провадження № 22-ц/783/4842/13 Доповідач в 2-й інстанції: Павлишин О. Ф.
Категорія: 48
18 червня 2013 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі :
головуючого - Павлишина О.Ф.,
суддів - Гуцала І.П., Мікуш Ю.Р.
при секретарі Мариняк О.І.,
з участю представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 29 квітня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-
Оскаржуваним рішенням суду позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_4 кошти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 600 грн. щомісячно, починаючи з 8.02.2013 року, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 В апеляційній скарзі стверджує про порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Посилається на те, що у його довірителя відсутні будь-які види доходів, підприємницькою діяльністю він не займається. Вважає, що суд помилково застосував ст.184 СК України. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2 кошти на утримання ОСОБА_5 в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на підтримання апеляційної скарги, які аналогічні її доводам, пояснення ОСОБА_4про заперечення доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає разом з позивачкою, що стверджується свідоцтвом та довідкою виконкому Рудненської селищної ради від 11.02.2013 року (а.с.4, 5)
Частково задовольняючи позов на підставі ст.ст.180,181 Сімейного кодексу України, суд першої інстанції обгрунтовано виходив з того, що відповідач зобов"язаний утримувати неповнолітню дитину до досягнення нею повноліття, сторони домовленості щодо способу виконання відповідачем обов"язку утримувати дитину не досягли.
Згідно з вимогами ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів судом враховано стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, який є особою працездатного віку, відсутність у нього інших дітей та осіб, які перебувають на його утриманні.
Визначаючи розмір аліментів суд вірно врахував вимоги ст.184 СК України, якою передбачена можливість стягнення аліментів з відповідача у твердій грошовій сумі.
Колегією суддів береться до уваги, що відповідач відповідач погоджується на сплату аліментів в сумі 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З огляду на розмір необхідних витрат на утримання і виховання дитини, колегія суддів погоджується із розміром аліментів у сумі 600 грн., оскільки такий відповідає обставинам справи і вимогам закону.
За таких обставин, суд, з"ясувавши підстави позову, перевіривши доводи сторін, проаналізувавши зібрані докази, дав їм належну оцінку і ухвалив рішення про часткове задоволення позову та стягнення аліментів, що відповідає вимогам закону.
Посилання апелянта на те, що відповідач не має доходів, підприємницькою діяльністю не займається, колегією суддів не приймається до уваги у зв»язку з наступним.
Суд першої інстанції вірно визначив аліменти у твердій грошовій сумі в чітко визначеному розмірі, який не залежить від розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку чи відсотків від нього, оскільки розмір аліментів не може залежати від зміни розміру прожиткового мінімуму кожного року, оскільки це суперечить самому змісту ст.184 СК України і принципам такого способу визначення розміру аліментів.
А відтак, доводи апелянта про сплату ним аліментів лише у розмірі, що становить 30 відсотків від розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку є необґрунтованим.
Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для зміни рішення суду.
Керуючись п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 313-315 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 29 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.
Головуючий : Павлишин О.Ф.
Судді : Гуцал І.П.
Мікуш Ю.Р.