Справа № 2/0109/3984/2012 Номер провадження 2/123/397/2013
19.06.2013 року м. Сімферополь
Київський районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим в складі:
головуючого судді Долгополова А.М.
при секретарі Лідовській Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою
Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави
позивач звернувся до суду з уточненими позовними вимогами до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави, мотивуючи свої вимоги тим, що між сторонами 19.11.2003 року був укладений кредитний договір №110-11/03, відповідно до п.1.1 та п.1.2 Договору позивач надав боржнику кредит у вигляді кредитної лінії для споживчих потреб у сумі 16 000 грн строком до 19.04.2004 року під 0,15 % в день з виплатою відсотків до 19-го числа кожного місяця та сплатою тіла кредиту в день закінчення договору. В якості забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між сторонами був укладений договір застави від 19.11.2003 року №12039, згідно якого Заставодавець зобов'язується відповідати перед кредитором за зобов'язаннями по кредитному договору майном, переданим у заставу, а саме квартирою у АДРЕСА_1. За час дії кредитного договору між сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди, якими сторони змінювали строк дії договору та розмір кредиту. У зв'язку з неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань за кредитним договором рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 22.04.2010 року задоволені вимоги позивача та стягнена сума заборгованості з відповідача, ухвалою Апеляційного суду АРК сума боргу була зменшена до 196068,98 грн. Однак до даного часу рішення не виконано. Враховуючи, що строк дії договору не припинився, а відповідач продовжує порушувати зобов'язання за кредитним договором, позивач змушений звернутися до суду з позовом про звернення стягнення на предмет застави за рахунок несплаченої ним суми боргу. Так, за період з 30.11.2009 року по 19.12.2012 року борг по процентах складає 214812,36 грн, пеня за період з 19.01.2011 року по 19.12.2012 року - 588 882,7 грн. В процесі розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги в частині розміру заборгованості, зокрема за період з 30.11.2009 року по 19.06.2013 року борг по процентах складає 724 326,65 грн, пеня за період з 19.07.2012 року по 19.06.2013 року складає 1 889 212,56 грн. На підставі викладеного просив суд:
1. Звернути стягнення на предмет застави - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1 шляхом реалізації заставленого майна з аукціонів (публічних торгів) за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу.
2. За рахунок від реалізації предмету застави задовольнити вимоги позивача за кредитним договором №110-11/03 від 19.11.2003 роки та додатковими угодами до нього у розмірі 2 613 539,21 грн.
3. Стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
В суді представник позивача Стігнейчева В.Є. уточнені позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні по мотивах, викладених в позовній заяві та описаним вище, а також просила стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Відповідач ОСОБА_1 в суді пояснив, що частково визнає позовні вимоги відповідно до рішення Апеляційного суду АРК від 18.06.2012 року, за винятком питання припинення договірних зобов'язань між сторонами та готовий відшкодувати їх у повному обсязі. Судом першої інстанції на підставі ст.551 ч.3 ЦК України правомірно зменшений розмір пені. Незрозумілим для відповідача є нарахування відсотків за тіло кредиту. Виходячи з розрахунку заборгованості, відсоток по кредиту нараховується з грубими порушеннями умов договору. Так, згідно умов договору процентна ставка залишається незмінною, але судячи по наданим розрахункам, відсотки зростають щомісяця. Таким чином, вважав, що необхідно відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, витікаючи із укладеного сторонами кредитного договору та договору застави нерухомого майна - квартири, які регулюються ЦК України та Законом України «Про іпотеку».
19.11.2003 року між сторонами укладений кредитний договір №110-11/03, відповідно до якого відповідачу наданий кредит у вигляді кредитної лінії для споживчих потреб в розмірі 16000 грн на строк до 19.04.2004 року.
Відповідно до п.1.4 Кредитного договору позичальник за користування кредитними коштами сплачує кредитору не пізніше 19 числа кожного місяця винагороду з розрахунку 360 днів у році за фактично отримані кошти та заборгованість по несплаченим у строк відсоткам та точну кількість днів користування по плаваючій відсотковій ставці, яка визначається складанням фіксованої процентної ставки, що дорівнює 0,15 відсотків в день та індексу зміни купівельної спроможності національної валюти. (а.с.4).
У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №110-11/03 від 19.11.2003 року між сторонами був укладений договір застави від 19.11.2003 року за реєстровим номером 12039, відповідно до якого відповідач передає у заставу позивачу квартиру АДРЕСА_1. Експертна оцінка предмету застави складає 49 000 грн. (а.с.5).
Додатковими угодами №№1-14, що укладалися між сторонами змінювалися строк дії договору та розмір кредиту.
Так, додатковою угодою №1 від 16.04.2004 року строк дії договору пролонгований до 19.10.2004 року. (а.с.7).
Додатковою угодою №2 від 16.04.2004 року строк дії договору пролонгований до 19.10.2005 року. (а.с.8).
Додатковою угодою №3 від 19.10.2005 року строк дії договору пролонгований до 19.10.2006 року. (а.с.9).
Додатковою угодою №4 від 24.03.2006 року загальний ліміт кредитної лінії встановлений у сумі 33000 грн. (а.с.10).
Додатковою угодою №5 від 23.05.2006 року загальний ліміт кредитної лінії встановлений у сумі 37000 грн. (а.с.11).
Додатковою угодою №6 від 11.08.2006 року загальний ліміт кредитної лінії встановлений у сумі 48000 грн. (а.с.12).
Додатковою угодою №7 від 19.10.2006 року строк дії договору пролонгований до 19.10.2007 року. (а.с.13).
Додатковою угодою №8 від 26.06.2007 року загальний ліміт кредитної лінії встановлений у сумі 55000 грн. (а.с.14).
Додатковою угодою №9 від 19.07.2007 року загальний ліміт кредитної лінії встановлений у сумі 85000 грн. (а.с.15).
Додатковою угодою №10 від 19.10.2007 року строк дії договору пролонгований до 19.04.2008 року. (а.с.16).
Додатковою угодою №11 від 30.10.2007 року загальний ліміт кредитної лінії встановлений у сумі 110000 грн. (а.с.17).
Додатковою угодою №12 від 19.12.2007 року загальний ліміт кредитної лінії встановлений у сумі 120000 грн. (а.с.18).
Додатковою угодою №13 від 08.02.2008 року загальний ліміт кредитної лінії встановлений у сумі 125000 грн. (а.с.19).
Додатковою угодою №14 від 04.03.2008 року загальний ліміт кредитної лінії встановлений у сумі 130000 грн. (а.с.20).
Рішенням Апеляційного суду АРК від 14.09.2010 року стягнено на користь Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» заборгованість за кредитним договором станом на 30.11.2009 року в розмірі 196 068,98 грн. (а.с.22-23).
Відповідачу 22.11.2011 року надіслана претензія-вимога погасити заборгованість по кредитному договору у розмірі 391694,97грн, а саме по відсотках 116083,25грн, пеня в сумі 275611,72грн протягом 30 днів, а також повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості розглядатиметься питання про звернення стягнення на предмет застави - квартири АДРЕСА_1. (а.с.25).
Згідно договору купівлі-продажу від 19.11.1997 року ОСОБА_1 придбав квартиру АДРЕСА_1 за 2800грн (а.с.120-121).
Таким чином, відповідач є власником предмету застави - квартири АДРЕСА_1.
Згідно висновку будівельно-технічної експертизи №36 від 25.03.2013 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 в цінах діючих на день проведення експертизи складає 249845 грн. (а.с.128-137).
Відповідно до ст.1054 ч. 1 ЦК України за Кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Судом встановлено, що відповідачу була відкрита кредитна лінія за договором від 19.11.2003 року. Свої обов'язки за договором ОСОБА_1 належним чином не виконує, що не було спростовано відповідачем в процесі розгляду справи.
Оскільки зобов'язання до даного часу не виконано, то кредитний договір продовжує дію і кредитодавець має право на нарахування відсотків та пені.
Суд погоджується з наданою стороною позивача сумою розрахунку заборгованості, оскільки вона відповідає умовам договору.
Судом не береться до уваги незгода відповідача з нарахуванням відсотків за кредитним договором, оскільки приведений стороною позивача розрахунок повністю відповідає умовам кредитного договору, відповідно до якого відсотки нараховуються за плаваючою ставкою, яка визначається складанням фіксованої процентної ставки, що дорівнює 0,15 відсотків в день та індексу зміни купівельної спроможності національної валюти. Крім того, відповідачем в судових засіданнях не було надано обґрунтованих доказів неправомірності нарахування позивачем відсотків за договором та не приведений інший розрахунок, який би, на думку відповідача, відповідав умовам кредитному договору, що свідчить про необґрунтованість позиції відповідача в даній частині.
Таким чином, заборгованість відповідача за відсотками за договором складає 724 326,65 грн.
Відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
З матеріалів справи вбачається, що розмір пені, яку просить стягнути позивач, більше ніж у два рази перевищує розмір основної заборгованості відповідача по відсотках за договором, у зв'язку із чим суд вважає можливим зменшити її розмір до 1000 грн, що на думку суду відповідатиме принципам справедливості та об'єктивності.
Зменшуючи розмір пені, суд також враховує особу відповідача, який є пенсіонером, відсутність у нього стабільного постійного заробітку, який забезпечив би систематичну сплату ним заборгованості за кредитним договором. Таким чином, всі наведені обставини у сукупності є достатніми підставами для зменшення розміру пені.
Отже загальна заборгованість відповідача за кредитним договором становить: по відсотках 724 326,65 грн, пеня - 1000 грн, а всього 725 326,65 грн.
Як передбачено ст.ст.572,575 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні (заставодавця) або третьої особи.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом, як передбачено ст.590 ЦК України.
За змістом ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
За змістом ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст.38 даного Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Відповідно до п.41 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 №5 при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна.
Судом встановлено, що між сторонами задля забезпечення зобов'язання за кредитним договором, був укладений договір застави від 19.11.2003 року, предметом якого виступила квартира АДРЕСА_1.
Скасовуючи рішення Київського районного суду м. Сімферополя від 26.04.2012 року та рішення Апеляційного суду АРК від 18.06.2012 року у даній справі, Вищий Спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ України звернув увагу на необхідність дослідження вартості предмета іпотеки, його початкової ціни.
Визначаючи вартість предмета застави, суд враховує висновок будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 в цінах діючих на цей час, складає 249845 грн., так як дана оцінка проведена на теперішній час та відображає реальну вартість предмета застави.
Беручі до уваги, що заборгованість відповідача за кредитним договором становить 725 326,65 грн, а вартість квартири, що знаходиться у заставі - 249845 грн, суд вважає, що за рахунок предмета застави можливо задовольнити вимоги банку та звернути стягнення на квартиру, оскільки вартість квартири є меншою за суму боргу.
Згідно з частиною 1 статті 217 Цивільного процесуального кодексу України суд, що прийняв рішення, може визначити порядок його виконання або вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
З урахуванням вищенаведеного та вимог позивача суд вважає за можливе визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом реалізації заставленого майна з аукціонів (публічних торгів) за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу в межах процедури виконавчого провадження.
Відповідно до ст.ст. 57-60 ЦПК України стороною позивача було приведено достатньо доказів неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків по договору та необхідності звернення стягнення на предмет застави, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням зменшення пені до 1000 грн. У задоволенні інших позовних вимог судом відмовляється.
Судовий збір в сумі 3441 грн (222 + 2955 + 264) підлягає стягненню з відповідача у порядку, передбаченому ст.88 ЦПК України: на користь позивача.
На підставі ст.ст.217,551,572,575,590,1050,1054 України, Закону України "Про іпотеку", Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 №5, керуючись ст.ст. 10,11,56,57-60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд
позовні вимоги Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» задовольнити частково.
Звернути стягнення на предмет застави - квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1 на праві власності, на користь Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги», шляхом реалізації заставленого майна з аукціонів (публічних торгів) за початковою ціною, визначеною суб'єктом оціночної діяльності на момент продажу в межах процедури виконавчого провадження, за рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №110-11/03 від 19.11.2003 року та додатковими угодами до нього у розмірі 725 326,65 (сімсот двадцять п'ять тисяч триста двадцять шість) грн.
Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «Кримська республіканська каса взаємодопомоги» судовий збір в розмірі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна) грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
На рішення може бути подана апеляційна скарга в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення через Київський районний суд м. Сімферополя.
Суддя Долгополов А. М.