ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/8689/13 19.06.13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електровозрембуд»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургічна
компанія»
про стягнення 12 876,92 грн.
Суддя Сташків Р.Б.
Представники:
від позивача - Сиротін Д.В. (представник за довіреністю);
від відповідача - не з'явився.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Електровозрембуд» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургічна компанія» (далі - Відповідач) заборгованості за не поставлений товар, всього на суму 12 876,92 грн.
Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.
Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.
Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.
За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до ч. 1 ст. 181 та ч. 2 ст. 265 ГК України, допускається укладення договору поставки у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень.
Так, на підставі залучених до матеріалів справи рахунків та накладних, а також банківських виписок, між Позивачем та Відповідачем склались наступні правовідносини з поставки товару на умовах попередньої оплати:
- по рахунку-фактурі № СФ-0000669 від 07.07.2011 Позивач сплатив Відповідачу 55369,99грн. за наведений у рахунку товар, та отримав його в повному обсязі відповідно до видаткової накладної № РН-0000134 від 07.07.2011;
- по рахунку-фактурі № СФ-0000948 від 29.09.2011 Позивач трьома платежами сплатив Відповідачу 77922,00 грн. за наведений у рахунку товар (30.09.2011 - 71040,00 грн., 04.10.2011 - 3882,00 грн., 05.10.2011 - 3000,00 грн.) та отримав його в повному обсязі відповідно до видаткової накладної № РН-0000232 від 30.09.2011;
- по рахунку-фактурі № СФ-0000465 від 18.05.2012 Позивач двома платежами сплатив Відповідачу 33207,92 грн. за наведений у рахунку товар (21.05.2012 - 13207,92 грн. та 22.05.2012 - 20000,00 грн.), проте відповідно до видаткової накладної № РН - 0000122 від 22.05.2012 Позивач отримав оплаченого товару лише на суму 15420,00 грн., отже залишилась передплата в розмірі 17787,92грн.;
- по рахунку-фактурі № СФ-0000625 від 13.07.2012 Позивач сплатив Відповідачу 10000грн. за наведений у рахунку товар, проте вказаний товар поставлений не був, отже залишилась передплата в розмірі 10 000грн.;
- по рахунку-фактурі № СФ-0000535 від 18.06.2012 Позивач сплатив Відповідачу 20000,00 грн. за наведений в рахунку товар, який був частково отриманий Позивачем відповідно до видаткової накладної № РН-0000168 від 19.07.2012 в сумі 5535,00 грн. та відповідно до видаткової накладної № РН-0000169 від 19.07.2012 в сумі 29376,00 грн., тобто Відповідачем було поставлено товар на більшу суму, ніж оплачено Позивачем, і різниця становить 14911,00 грн.
Вказані видаткові накладні містять номенклатуру (асортимент) товару, кількість та ціну, містять підписи представників Позивача та Відповідача, а також скріплені печатками.
Представник Позивача пояснив, що договір поставки (купівлі-продажу) у формі єдиного документу між сторонами не складався.
Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень та підписання між ними видаткових накладних. Відтак, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівля-продаж).
Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Частинами 1, 2 статті 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Таким чином, за загальним правилом, виходячи зі змісту вказаних положень ЦК України покупець повинен виконати свій обов'язок щодо оплати товару одразу після його прийняття, тобто сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Сторони можуть відійти від цього правила лише у разі здійснення попередньої оплати (стаття 693 ЦК України), або застосувавши розстрочення платежу (стаття 695 ЦК України).
Як встановлено вище судом, правовідносини сторін даного спору щодо поставки товару склались на умовах його попередньої оплати.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
Як вбачається з вищеописаних правовідносин сторін, товар був Позивачем попередньо оплачений, зокрема по рахунку-фактурі № СФ-0000465 від 18.05.2012 та рахунку-фактурі № СФ-0000625 від 13.07.2012, тому в частині товару, який Відповідач поставити по вказаним рахунками-фактурам поставити не зміг, в нього виникло зобов'язання перед Позивачем щодо повернення різниці в передплаті.
При цьому по рахунку-фактурі № СФ-0000535 від 18.06.2012 за наявності меншої передплати від Позивача, Відповідачем, враховуючи існуючу заборгованість, було поставлено товар на більшу суму.
Отже, підсумовуючи фактично проведені Позивачем передплати та отриманий ним від Відповідача товар, суд погоджується з розрахунком Позивача, що Відповідач зобов'язаний повернути Позивачу 12876,92 грн. за недопоставлений товар, і обов'язок повернути Позивачу вказану суму коштів виник у Відповідача з часу часткової поставки товару, коли Відповідач не зміг поставити товар в повному обсязі згідно з передплатою.
Вимогу Позивача № 197/06 щодо сплати 12876,92 грн. за недопоставлений товар Відповідач не задовольнив, і також не перерахував Позивачу цю суму коштів і станом на дату судового розгляду. В матеріалах справи відсутні докази протилежного.
Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.
Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.
Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 12876,92 грн. є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська металургічна компанія» (м. Київ, вул. Васильківська, 30; ідентифікаційний код 37309821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Електровозрембуд» (м. Бровари, бульвар Незалежності, 16; ідентифікаційний код 36705980) 12 876 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 92 коп. заборгованості за не поставлений товар та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 25.06.2013
Суддя Сташків Р.Б.