83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
28.05.2013р. Справа № 905/2783/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Бокової Ю.В.
При секретарі судового засідання Д?яковій Ю.Ю.
Розглянувши матеріали справи за позовом: Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система", м. Горлівка
до відповідача: Публічного акціонерного товариства "Донбаскабель", м. Донецьк
про стягнення пені в сумі 934,98 грн., 3 % річних в сумі 187,41 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Диннік О.Ю. - за довір. від 01.02.2013 р. № 16-4
від відповідача: не з'явився
Позивач, Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система", м. Горлівка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Донбаскабель", м. Донецьк про стягнення пені в сумі 934,98 грн., 3 % річних в сумі 187,41 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 400 від 01.05.2008 р. з додатками до нього, рахунки-фактури за надання послуг із забезпечення перетікання реактивної електроенергії за період жовтень 2012 р. - лютий 2013 р., акти прийому-передачі послуг із забезпечення перетікання реактивної електроенергії за період жовтень 2012 р. - лютий 2013 р., правовстановлюючі документи тощо.
Позивач у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.
Відповідач у судові засідання не з'являвся, відзиву не надав, хоча повідомлявся про судові засідання належним чином шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною у якості місцезнаходження за матеріалами справи та згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неодноразова неявка без пояснення причин належним чином повідомленого Відповідача і не надання ним певних документів у світлі приписів ст. ст. 4-3, 22, 33 та 77 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливають на таку кваліфікацію і не може вважатися підставою для подальшого зволікання із вирішенням спору.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Згідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією (далі по тексту Правила), споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником. Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).
Пунктом 2 ст. 275 Господарського кодексу України та п. 5.1. Правил передбачено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Споживання електричної енергії без договору не допускається.
Відповідно до ст. 67 Господарського кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів; підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Згідно зі ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
01.05.2008 р. між Державним підприємством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (Власник мереж) та Відкритим акціонерним товариством "Донбаскабель" (Споживач) правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Донбаскабель" був укладений договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 400, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався забезпечувати технічну можливість для передачі споживачу електроенергії в обсягах згідно з договором про постачання електричної енергії з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу постачання електричної енергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги живлення, а споживач зобов'язався оплачувати за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж згідно з умовами цього договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Строк дії Договору встановлено до 31.12.2008 р. Договір може бути продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору або його перегляд. Договір може бути розірвано і в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (п. 10.8 договору).
З матеріалів справи вбачається, що сторонами здійснені конклюдентні дії, спрямовані на продовження дії договору, в тому числі й на час заявлених у позові вимог.
З пояснень позивача та матеріалів справи вбачається, що у спірний період Договір був чинним.
Відповідно до п. 2.1. власник мережі зобов'язався забезпечувати технічну можливість для передачі споживачу електроенергії. Згідно п. 4.1. Договору споживач зобов'язався оплачувати за перетікання реактивної енергії на межі балансової належності електромереж відокремленому структурному підрозділу ДП НЕК «Укренерго» Донбаській ЕС згідно з Додатком № 2 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії».
Порядок обліку електричної енергії та порядок розрахунків за електричну енергію узгоджений сторонами в розділі 7 Договору та в Додатку № 2 „ Порядок розрахунків за перетікання реактивної електричної енергії " до Договору.
Пунктом 7.13 Договору передбачено, що Споживач здійснює оплату за надані послуги виключно грошовими коштами на підставі рахунку, виставленого власником мереж. Термін оплати становить до 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку.
Факт надання послуг з технічного забезпечення електропостачання в спірний період позивачем відповідачу підтверджено матеріалами справи, зокрема актами прийому-передачі послуг із забезпечення перетікання реактивної електроенергії за період жовтень 2012 р. - лютий 2013 р.
Позивачем на виконання п. 7.13 договору, були виставлені рахунки - фактури за спірний період, які були направлені відповідачу з супровідними листами, долученими до матеріалів справи, разом з актами прийому-передачі.
Факт отримання вказаних рахунків підтверджено матеріалами справи, а саме рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 05.11.2012 р., від 10.12.2012 р., від 14.01.2013 р., від 11.02.2013 р., від 11.03.2013 р.
Частиною другою статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина перша статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою наведеної статті визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).
В порушення умов договору, відповідач зобов'язання по оплаті послуг із забезпечення перетікання реактивної енергії виконав несвоєчасно, про що свідчать додані позивачем до матеріалів справи банківські виписки.
Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань, позивач звернувся до суду та просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донбаскабель" 3 % річних в сумі 187,41 грн., пеню в сумі 934,98 грн.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищезазначеної норми права, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 187,41 грн. за період з 13.11.2012 р. по 22.03.2013 р.
Судом здійснено перерахунок заявленої до стягнення суми з урахуванням умов договору, періоду виникнення прострочення зобов'язання у відповідача перед позивачем та приписів діючого законодавства.
Позивачем при розрахунку 3% річних невірно визначений період прострочення грошового зобов'язання, в зв'язку з тим, що останнім безпідставно рахується день виконання грошового зобов'язання як день прострочення.
Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення 3% річних за порушення відповідачем строків оплати за послуги із забезпечення перетікань реактивної електроенергії підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 183,83 грн. за період з 13.11.2012 р. по 21.03.2013 р.
Відповідно до ст. ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Порушенням зобов'язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно п. п. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до п. 8.2.1 Договору у разі не внесення платежів, передбачених пунктом 4.1 Договору, з порушенням термінів, передбачених 7.13, споживач сплачує власнику мереж пеню розмірі 0,5% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Враховуючи наведені вище приписи, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 934,98 грн. за період з 13.11.2012 р. по 22.03.2013 р. З розрахунку позивача вбачається, що розмір пені не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені перевірено судом, пеня нарахована позивачем у відповідності до приписів чинного законодавства, умов Договору, та арифметично вірний.
Таким чином, вимоги про стягнення пені в сумі 934,98 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 612, 629 ЦК України, ст. ст. 67, 179, 193, 218, України, Закону України „Про електроенергетику" №575/97-ВР від 16.10.1997 р., Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996р. N 28, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд, -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система", м. Горлівка до Публічного акціонерного товариства "Донбаскабель", м. Донецьк про стягнення пені в сумі 934,98 грн., 3 % річних в сумі 187,41 грн. задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Донбаскабель" (83077, м. Донецьк, вул. Заварзіна, 1, код ЄДРПОУ 00214505) на користь Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Донбаська електроенергетична система" (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, код ЄДРПОУ 23344104, п/р № 26002028297001 у відділенні № 1 Горлівського МВ АТ «Брокбізнесбанк» м. Горлівка, МФО 300249) 3% річних в сумі 183,83 грн., пеню в сумі 934,98 грн., судовий збір в розмірі 1715,01 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення підписаний 01.06.2013 р.
Суддя Ю.В. Бокова