31 травня 2013 року Справа №607/8335/13-п
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Делікатна Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Територіальної державної інспекції з питань праці у Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого майстром ТОВ «Технобудцентр», проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,
за ч. 1 ст. 41 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
Територіальною державною інспекцією праці у Тернопільській області при проведенні перевірки з додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, було виявлено, що ОСОБА_1, будучи на посаді директора філії «Тернопільський райавтодор», вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 41 КУпАП, а саме:
На підприємстві філії «Тернопільський райавтодор» упродовж з січня 2012 року по березень 2013 року, заробітна плата працівникам підприємства виплачувалась один раз на місяць. Аванс працівникам не виплачувався. Так, заробітна плата за 2012 рік по березень 2013 року, виплачена разовими платежами, що є порушенням частини 1, 2 статті 115 КЗпП України та частини 1 статі 24 ЗУ «Про оплату праці».
Заробітна плата працівникам за період відпустки (відпускні) не виплачується за три дні до початку відпустки. Однак, відпускні не виплачені працівникам і на час перевірки. Аналогічне порушення має місце при наданні відпусток іншим працівникам, що є порушенням частини 4 статті 115 КЗпП України та статті 21 ЗУ «Про відпустки».
На день перевірки, підприємство заборгувало своїм працівникам заробітну плату за лютий 2013 року в сумі 136,4 тис. грн., що свідчить про не виплату заробітної плати в першочерговому порядку, що є порушенням частини 5 статті 97 КЗпП України та частини 3 статті 15 ЗУ «Про оплату праці».
У день звільнення працівникам не проводиться виплата всіх сум, що належать звільненим працівникам, однак, остаточного розрахунку з працівниками в день звільнення не проведено, і на час проведення перевірки теж. Вказане порушення має триваючий характер стосовно інших звільнених працівників, що є порушенням частини 1 статті47 та частини 1 статті 116 КзпП України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав повністю, вказавши, що заборгованість по виплаті належних працівникам грошових коштів утворилась у зв'язку із недостатнім фінансуванням, крім того вказав, що на даний час допущені правопорушення усунено.
Крім власного визнання вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення повністю доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення №19-01-023/0147 від 04 квітня 2013 року, витягом з акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 19-01-023/0234, проведеної з 02.04.2013 р. по 04.04.2013 р., довідкою про стан надання та оплати щорічних відпусток працівникам; довідкою про підприємство та стан виплати заробітної плати; довідкою про стан надання та оплати щорічних відпусток працівникам; довідкою про заборгованість із виплати заробітної плати працівникам; довідкою про проведення остаточного розрахунку при звільненні працівників.
За даних обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, тобто порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, а також інші порушення вимог законодавства про працю.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 визнав свою вину, вперше вчинив адміністративне правопорушення, зважаючи на характер вчиненого правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, враховуючи те, що правопорушення були допущені у зв'язку із недостатнім фінансуванням, а також з огляду на те, що на даний час допущені порушення усунуто, приходжу до висновку, що за своїми наслідками правопорушення є малозначним, у зв'язку із чим ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 41 КУпАП та обмежитись усним зауваженням, відповідно до вимог ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 22, 41, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 звільнити від адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 41 КУпАП на підставі ст. 22 КУпАП за малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення і обмежитись усним зауваженням.
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 41 КУпАП - закрити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або на неї може бути внесено протест прокурора протягом десяти днів з дня винесення постанови до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд.
СуддяОСОБА_2