Справа № 703/2754/13-ц
2/703/915/13
21 червня 2013 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючої-судді Зайончковської І.А.
при секретарі Сорока О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, 3-тя особа: служба у справах дітей виконкому Смілянської міської ради, про позбавлення батьківських прав,-
встановив:
Відповідач є батьком дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, матір'ю якої є позивачка.
ОСОБА_2 просить позбавити відповідача батьківських прав, так як він з 2010 року усунувся від їх виконання та фактично не спілкується з дитиною.
На підтримку своїх вимог позивачка пояснила, що 7 жовтня 2006 року уклала шлюб з відповідачем, який було розірвано у 2010 році. З 2011 року вона фактично сама утримує дитину, так як отримує аліменти в мінімальному розмірі, піклується про її фізичний та духовний розвиток. Крім того з 2009 року, ОСОБА_3 проживає разом з батьками в м. Київ і з дитиною практично не спілкується, вихованням не займається.
Відповідач позов визнав повністю, надавши про це письмову заяву, де також просив справу розглядати без його участі.
Представник служби у справах дітей позов підтримав, посилаючись на те, що відповідач фактично постійно проживає в м. Київ. Ними було направлено доручення службі у справах дітей за місцем його проживання для з'ясування питання щодо належного виконання ним батьківських обов'язків. Проте він до служби не з'являвся, ніяких пояснень з цього приводу не надавав, хоча його і було письмово попереджено про можливість вирішення питання про позбавлення його батьківських прав.
Прокурор позовні вимоги також підтримала, вважаючи, що достатньо наявних підстав та доказів для їх задоволення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 164, 165 СК України мати чи батько можуть бути позбавлені батьківських прав в разі ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей.
Судом встановлено, що сторони розірвали шлюб у 2010 році, але фактично припинили подружні відносини у 2009 році, так як відповідач виїхав на роботу до м. Київ і в м. Смілу більше не повернувся. З цього часу він фактично допомоги на дитину не надавав, а тому вона звернулась до суду про стягнення аліментів, які на даний час сплачуються за виконавчим листом. Між сторонами виникали сварки і під час спільного проживання, а після розірвання шлюбу між ними склалися неприязнені стосунки, хоча позивачка і не заперечує проти спілкування дитини з батьком, але в м. Сміла в звичайних для дитини умовах та під її контролем. Проте він дитиною не цікавиться, з нею не спілкується участі у її вихованні не приймає. За весь час він один раз намагався забрати дитину на тиждень за своїм місцем проживання в м. Київ, але позивачка не дала на це згоду, так як дитина не сприймає його як батька, це не відповідає її інтересам, так як вона не знає іншу сім'ю, і це не може бути здійснено на такий тривалий термін. З того часу відповідач взагалі не виявляє ніякої зацікавленості до дитини. Крім того відповідач є інвалідом 3 групи з дитинства, що встановлено спеціалізованою психіатричною МСЕК. З пояснень позивачки вбачається, що ще під час їх спільного проживання ОСОБА_3 виявляв не зовсім адекватну
поведінку, в тому числі і щодо дитини, що також вплинули на її рішення про відмову надавати дитину для спілкування поза межами її постійного проживання.
З пояснень представника служби у справах дітей та письмових доказів вбачається, що відповідача викликали до служби у справах дітей за місцем проживання, де він відмовився надавати письмові пояснення. Також на його адресу в січні 2013 року було направлено рекомендованим листом роз'яснення про його права та обов'язки відносно дитини, в тому числі щодо права на звернення до суду з позовом про визначення порядку побачень з дочкою та можливим позбавленням його батьківських прав в разі невиконання цих обов'язків, проте з боку ОСОБА_3 не було ніякої реакції.
Вказані обставини підтверджуються висновком органу опіки та піклування та рішенням виконкому Смілянської міської ради № 161 від 11 квітня 2013 року про його затвердження, свідоцтвами про розірвання шлюбу сторін та про народження дитини, довідкою з місця проживання про склад сім'ї позивачки, характеристиками дитини з дошкільного навчального закладу та позивачки з місця проживання.
При таких обставинах формальна наявність батька у дитини не дає можливості визначити її статус, як особи позбавленої батьківського піклування.
Вимоги про відшкодування судових витрат позивачем в судовому засіданні заявлені не були.
На підставі наведеного, ст. ст. 164-166 СК України та керуючись ст. ст. 10, 59, 60, 213, 215 ЦПК України, суд, -
вирішив:
Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Залишити дитину на утриманні матері ОСОБА_2, з якою вона проживає.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі його оскарження -після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасовано.
Головуюча: І. А. Зайончковська