Справа № 822/711/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук А.М.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
13 червня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Курка О. П.
суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.
при секретарі: Копійчук О.В.
за участю представників сторін:
представника позивача: Джурбія В.М.,
представника відповідача: Мельника О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-Україна" до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень , -
В лютому 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю «Модуль-Україна» звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 січня 2013 року № 0000032342, №0000052342 та податкового повідомлення - рішення від 15 січня 2013 року №0000042342 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7737799 грн. (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог).
Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 05 квітня 2013 року позов задовольнив.
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Так, Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що працівниками Кам'янець-Подільської ОДПІ в період з 12.11.2012 р. по 21.12.2012 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Модуль-Україна" з питань дотримання вимог податкового законодавства за результатами якої складено акт №3104/221/37863825 від 28.12.2012 року та винесено податкові повідомлення-рішення №№0000032342, №0000042342, №0000052342 від 15 січня 2013 року.
Висновки ОДПІ щодо прийнятих податкових повідомлень-рішень від 15.01.2013 року №0000032342, яким збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток за основним платежем в сумі 5147293 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1286823,25 грн., всього на суму 6434160,25 грн., №0000042342, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 3 квартал 2012 року у розмірі 9234852 грн., №0000052342, яким збільшено суму грошового зобов'язання податку на додану вартість на суму 870540 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 217635 грн. базуються на тому, що на підставі наданих на перевірку документів матеріалів зустрічних звірок постачальників ТМЦ та робіт зроблено висновки, що ТОВ "Модуль-Україна" не підтверджено документально правомірність віднесення до собівартості виготовленої та реалізованої продукції витрат металу понад встановлені норми, що визначено нормами Податкового кодексу.
Позивачем до прийняття зазначених рішень були подані заперечення від 08.01.2013 року із документальними підтвердженнями, однак відповіддю №502/10/22-109 від 14.01.2013 року відмовлено в задоволенні заперечень.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.
Відповідно до п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України інші доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Згідно з п.п. «в» 14.1.13 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги - товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
За висновками органу державної податкової служби на порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України ТОВ «Модуль-Україна» занижено суму інших доходів, що відображається в рядку 03 Декларації з податку на прибуток, в результаті заниження вартості металевих рам з опорами, безоплатно отриманих від ОАО «Магнитогорский металлургический комбинат» при придбанні (імпорті) сталі в рулонах.
Як встановлено судом першої інстанції, між позивачем та ВАТ "Магнітогорський металургійний комбінат" укладено контракт поставки металопродукції №В200664 від 27.02.2012 року. На виконання вказаного контракту позивачу протягом березня-вересня 2012 року контрагентом здійснювалась поставка сталі в рулонах у напіввагонах на металевих рамах (2 шт.) з металевими опорами (6 шт.).
П. 3.2 вказаного договору визначено, що вартість упаковки входить до вартості металопродукції.
Згідно із специфікаціями до договору поставки металопродукції упаковка складається з оцинкованого коробу з торцевими кришками на металевих рамах. Вартість рам входить до вартості металопродукції.
Вказані рами були використані позивачем в господарській діяльності, що підтверджується актами про списання товарно-матеріальних цінностей.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що орган державної податкової служби помилково визначив металеві рами з металевими опорами як безоплатно отримані позивачем.
За висновками органу державної податкової служби на порушення п.п. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України ТОВ «Модуль-Україна» занижено суму інших доходів, що відображається в рядку 03 Декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2012 року в розмірі 37700195 грн. в результаті не включення до їх складу вартості цинку, отриманого від ТОВ «Євро-Модуль» на відповідальне зберігання та використаного ТОВ «Модуль-Україна» у власній виробничій (господарській) діяльності.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 24 квітня 2012 року між ТОВ "Євро-Модуль" та ТОВ "Модуль-Україна" укладено договір зберігання за № 12/198.
28 травня 2012 року ТОВ "Євро-Модуль" згідно акту приймання-передачі №1-00000018 передано на відповідальне зберігання цинк в кількості 182,957 т. зі строком зберігання до 31.12.2014 року. Цинк який приймався на зберігання знаходився в рідкому стані. Вказаний цинк був доданий у ванну з рідким цинком, придбаним ТОВ «Модуль-Україна», що не заперечується позивачем.
Орган державної податкової служби посилається на порушення ТОВ «Модуль-Україна» умов Договору зберігання №12/198 від 24.04.2012 року, що на думку колегії суддів не може свідчити про порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Кількість цинку, що була передана на відповідальне зберігання від ТОВ "Євро-Модуль", постійно залишається в сталій величині - 182,957 т., що підтверджується звітами про рух матеріалів, які знаходяться на зберіганні та інвентаризаційними описами. Даний факт не заперечується відповідачем у акті перевірки.
Відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:
прямих матеріальних витрат;
прямих витрат на оплату праці;
амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;
вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).
В акті перевірки орган державної податкової служби вказує, що на порушення п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України ТОВ «Модуль-Україна» завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) в частині прямих матеріальних витрат, що відображається в рядку 05.1 Декларації з податку на прибуток, в результаті віднесення до її складу вартості сировини понад встановлені норми витрат матеріалів на виробництво оцинкованої рулонної сталі.
Зокрема, орган державної податкової служби вказує, що відповідно до відомостей про кількість витраченого чорного металу на виробництво готової продукції, що містяться у звітах про витрати матеріалів на випуск готової продукції (основна сировина і матеріали) в цеху холодного прокату, встановлено перевищення металу понад встановлені норми.
Підприємством не здійснювалось коригування калькуляції продукції та відповідно ціни реалізації продукції в залежності від збільшення витрат на виготовлення готової продукції.
В спростування вказаних висновків органу державної податкової служби позивачем до матеріалів справи долучено акти, якими затверджувався щомісячних аналіз витрат матеріалів згідно з нормами під час цинкування холоднокатаної рулонної сталі.
Вказані акти містять обґрунтування причин перевитрат металу на виробництво готової продукції. Зокрема, як слідує із зазначених актів, перевитрати цинку виникали внаслідок частих зупинок лінії та утворення браку, сталі - за рахунок перевитрати чорної обрізі, зшивки та оцинкованих ділових відрізків, металобрухту - вирізалися пошкоджені ділянки штаби при підготовці агрегату до запуску, зшивка - через термічні утяжки, які виникають в районі зшивки і вирізаються разом із нею, оцинковані ділові відрізки - вирізаються ділянки з напливами цинку та явними утяжками, гарт-цинк - через перевищення цинку на повітряних ножах для досягнення меншої товщини покриття, відрізки чорні - через те, що в нормах не враховано збільшення довжини потовщеної полоси після кожного проходу на прокатному стані, алюміній - через підвищення концентрації його в розплаві для запобігання можливого накопичення заліза в розплаві й появи наростів на погружних валках.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики, який затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності.
Згідно з п. 11 Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 року N318, собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що чинним законодавством України передбачена можливість віднесення до складу собівартості виготовлених та реалізованих товарів наднормативних виробничих витрат.
При цьому, позивачем в доданих до матеріалів справи актах було обґрунтовано причини здійснення перевитрат сировини на виробництво продукції, а відтак позивачем було правильно віднесено до складу витрат на виробництво продукції вартість сировини понад встановлені норми.
Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
П.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Водночас статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Як встановлено судом першої інстанції, 20 лютого 2012 року між позивачем та ТОВ "Українські клінінгові технології" укладено договір № 12/011 на поставку цинку необробленого в чушках та договір № 12/050 від 01 березня 2012 року на поставку сталі гарячекатаної в рулонах. Реальність здійснення поставок за вказаними договорами підтверджуються наступними документами:
- за договором № 12/011 від 20 лютого 2012 року; видатковою накладною №РН-0000006 від 27.02.2012 року, податковою накладною №2 від 27.02.2012 року; видатковою накладною №РН-0000009 від 06.03.2012 року, податковою накладною №3 від 06.03.2012 року; видатковою накладною №РН-0000013 від 29.03.2012 року, податковою накладною №7 від 29.03.2012 року, платіжними дорученнями №1387 від 25.06.2012 року, №764 від 10.05.2012 року, №224 від 28.03.2012 року;
- за договором № 12/050 від 01 березня 2012 року: видатковою накладною №РН-0000007 від 03.03.2012 року, податковою накладною №1 від 03.03.2012 року; видатковою накладною №РН-0000008 від 06.03.2012 року, податковою накладною №2 від 06.03.2012 року, видатковою накладною №РН-0000010 від 12.03.2012 року, податковою накладною №4 від 12.03.2012 року, видатковою накладною №РН-0000011 від 16.03.2012 року, податковою накладною № 5 від 16.03.2012 року, видатковою накладною №РН-0000012 від 19.03.2012 року, податковою накладною №6 від 19.03.2012 року, платіжними дорученнями: №1388 від 25.06.2012 року, №1110 від 05.06.2012 року, №1083 від 30.05.2012 року, №921 від 23.05.2012 року, №918 від 22.05.2012 року, №917 від 22.05.2012 року, №913 від 21.05.2012 року, №220 від 28.03.2012 року, №219 від 27.03.2012 року.
В підтвердження подальшої реалізації придбаної продукції позивачем надано суду:
договір, укладений між ТОВ «Модуль-Україна» (Продавець) та ПАТ «Модуль» (Покупець) №12/051 від 01 березня 2012 року, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця металопродукцію «Сталь горячекатана в рулонах». Виконання умов вказаного договору підтверджується Специфікацією №1, видатковою накладною №МД-0000041 від 12.03.2012 року, №МД-0000091 від 19.03.2012 року, платіжними дорученнями;
договір, укладений між ТОВ «Модуль-Україна» (Продавець) та ПАТ «Модуль» (Покупець) №12/013 від 27 лютого 2012 року, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця металопродукцію, визначену специфікаціями. Виконання умов вказаного договору підтверджується специфікацією №1, видатковою накладною №МД-0000001 від 29.02.2012 року, №МД-0000003 від 29.02.2012 року, №МД-0000043 від 12.03.2012 року, №МД-0000218 від 29.03.2012 року, платіжними дорученнями.
Крім того, позивачем надано докази на підтвердження підстав виникнення права власності на цинк у контрагента позивача - ТОВ "Українські клінінгові технології", а саме:
копію контракту №271211/01 від 27.12.2011 року, укладеного між компанією "Baramist Limited" та ТОВ "Українські клінінгові технології" на поставку цинку, специфікації до вказаного контракту, копії прибуткових ордерів, сертифікатів якості;
копію договору купівлі-продажу металопродукції №5532 від 27.07.2011 року, укладеного між ТОВ "Северсталь-Україна" та ТОВ "Українські клінінгові технології", специфікації до вказаного договору, видаткові накладні, акти прийому металу на склад, сертифікати якості.
Колегія суддів вважає безпідставними посилання органу державної податкової служби на товарно-транспортні накладні, надані позивачем, в яких відправником зазначено ОАО "Сєвєрсталь" як свідчення безтоварності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Українські клінінгові технології".
З наданих позивачем копій залізничних накладних встановлено, що товар був відвантажений ОАО "Сєвєрсталь". Зазначені накладні є супровідними документами для залізничного транспортування та не містять відомості про продавця товару. Таким чином з огляду на те, що зазначені документи оформлюються відправником товару та перевізником, цілком логічно, що ТОВ "Українські клінінгові технології" не згадується в залізничних накладних. Даний факт не може підтверджувати чи спростовувати перехід права власності на товар, а підтверджує виключно транспортування залізничним транспортом зазначеного товару.
Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що між позивачем та ПП "Екотест" укладені договори:
- №01/0603 від 06.03.2012 року на розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря. За вказаним договором ПП "Екотест" були розроблені: документи, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; звіт по інвентаризації викидів забруднюючих речовин. Зазначені документи розроблені 28 березня 2012 року, а отримано позивачем за актом прийому-передачі технічної документації від 10 травня 2012 року. Розробка документів лягла в основу отримання для дозволу № 6810400000-196 від 21.05.2012 року на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
- № 01/2303 від 23.03.2012 року на здійснення інвентаризації відходів проммайданчика. За вказаним договором ПП "Екотест" розроблено Технічний звіт про інвентаризацію відходів виробництва. Вказаний звіт передано позивачу за актом прийому-передачі технічної документації від 14 червня 2012 року та затверджено позивачем 15 червня 2012 року;
- № 02/2303 від 23.03.2012 року на розробку технічних паспортів відходів із подальшим їх супроводом у всіх відповідних державних органах. За вказаним договором ПП "Екотест" здійснено розробку технічних паспортів на відходи в кількості 17 штук. Проекти (зразки) розроблених технічних паспортів на відходи передані позивачу за актом приймання-передачі технічної документації від 21 травня 2012 року, які погоджені Держустановою та затвердженні позивачем;
- № 03/2303 від 23.03.2012 року на розробку реєстрових карт відходів із подальшим супроводом у всіх відповідних державних органах. Проекти (зразки) розроблених реєстрових карт об'єкта утворення відходів передані позивачу за актом приймання-передачі технічної документації від 11 травня 2012 року, які в наступному підписані позивачем та погоджені і затверджені Державними установами;
- № 04/2303 від 23.03.2012 року на розробку пакету документів для отримання дозволу та ліміту на утворення і розміщення відходів із подальшим супроводом у всіх відповідних державних органах. Виконання робіт (послуг) за вказаним договором пов'язана з отриманням позивачем дозволу та ліміту на утворення і розміщення відходів у 2013 році. Підготовлений ПП "Екотест" пакет документів передано позивачу за актом прийому - передачі технічної документації від 25.05.2012 року, який в свою чергу підписано посадовими особами та направлено до Міністерства екології та природних ресурсів для отримання дозволу на 2013 рік.
Хмельницьким окружним адміністративним судом встановлено, що 06.04.2012 року між ТОВ "Модуль-Україна" та ПП ОСОБА_4 укладено договір № 06/04/12 на здійснення комплексного обслуговування по виконанню операцій у сфері поводження з відходами.
На виконання договору позивачем подано заявку для передачі небезпечних відходів з визначенням у ній відповідного виду та кількості відходів. Відповідно до видаткових накладних №МД-00664 від 15.05.2012 року, №МД-00689 від 18.05.2012 року, №МД-00688 від 18.05.2012 року, №МД-00775 від 21.05.2012 року, №МД-00832 від 24.05.2012 року, №МД-00839 від 28.05.2012 року, №МД-000863 від 31.05.2012 року позивачем в період з 15 травня по 31 травня 2012 року відходи були передані ПП ОСОБА_4, що підтверджується актом прийому-передачі виконаних робіт від 31.05.2012 року.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи органу державної податкової служби щодо наявності у позивача відділу охорони навколишнього природного середовища як обґрунтування безпідставності укладених з ПП "Екотест" та ПП ОСОБА_4 договорів.
Статтею 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Таким чином, позивач є вільним в укладенні договорів та визначенні їх умов, а тому сам факт наявності у позивача відділу охорони навколишнього природного середовища не може позбавляти його права на укладення договорів з іншими юридичними особами чи приватними підприємцями на розробку документів, пов'язаних з поводженням з відходами чи здійснення операцій у сфері поводження з відходами.
Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про реальність операцій позивача щодо придбання матеріальних цінностей та послуг, на підставі досліджених первинних документів, оскільки ці операції призвели до зміни майнового стану платника податків, метою їх придбання було їх подальше використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 січня 2013 року №0000032342, №0000052342 та податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2013 року №0000042342 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 7737799 грн.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Кам'янець-Подільської об'єднаної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 05 квітня 2013 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 17 червня 2013 року .
Головуючий Курко О. П.
Судді Матохнюк Д.Б.
Совгира Д. І.