Справа № 2218/1347/11
Головуючий у 1-й інстанції: Порозова І.Ю.
Суддя-доповідач: Курко О. П.
13 червня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Курка О. П.
суддів: Матохнюка Д.Б. Совгири Д. І.
при секретарі: Копійчук О.В.
за участю:
позивача: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому Хмельницької області про перерахунок пенсії ,
В листопаді 2010 року ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії по втраті годувальника.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області постановою від 03 лютого 2011 року, залишеною без змін відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2012 року, позов задовольнив.
13 листопада 2012 року ОСОБА_2 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою, в якій просила визнати дії головного державного виконавця ВДВС з примусового виконання рішень суду ОСОБА_3 неправомірними, зобов'язання начальника ВДВС Хмельницького міського управління юстиції виконати постанову Хмельницького міськрайонного суду від 03 лютого 2011 року.
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області ухвалою від 20 березня 2013 року в задоволенні скарги позивача відмовив.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2013 року та постановити нову ухвалу по суті позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області - без змін, виходячи з наступного.
Так, судом першої інстанції встановлено, що на виконання постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 03 лютого 2011 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Хмельницькій області 04 квітня 2012 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зобов'язано боржника виконати постанову негайно. 11 квітня 2012 року управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому листом №7254/03 повідомило ДВС про повне виконання рішення суду та виплату ОСОБА_2 доплати по здійсненому перерахунку в сумі 18720,78 грн. Листами від 25.06.2012 року управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому та від 22.02.2012 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області обґрунтувало для ДВС правомірність здійсненого ОСОБА_2 перерахунку за рішенням суду. В зв'язку з повними виконанням рішення суду 21.06.2012 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. В зв'язку з набранням постановою від 03.02.2011 року законної сили відповідно до ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 19.11.2012 року ОСОБА_2 повторно звернулась до ДВС із заявою про відкриття виконавчого провадження, що було зроблено постановою від 15.02.2013 року та зобов'язано боржника добровільно виконати постанову до 22.02.2013 року. Листом управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому від 22.02.2013 року відділ ДВС повідомлено про повне виконання постанови від 03.02.2011 року в травні 2011 року.
Відмовляючи в задоволенні скарги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що скаржницею не доведено невиконання постанови суду від 03.02.2011 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні скарги позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно зі ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу".
Ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:
закінчення виконавчого провадження - згідно із статтею 49 цього Закону;
повернення виконавчого документа стягувачу - згідно із статтею 47 цього Закону;
повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, - згідно із статтею 48 цього Закону.
Як встановлено судом першої інстанції, станом на час подання скарги, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого 03 лютого 2011 року на підставі рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області було закінчено.
Враховуючи, що на час звернення до суду виконавче провадження закінчено, суд позбавлений можливості надати оцінку його проведення відносно порушення прав позивача.
Колегія суддів вважає, що способом захисту права в даному випадку може бути звернення до суду з вимогою про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, оскільки в даному випадку, виходячи з обґрунтування позовних вимог, встановити неправомірність дій чи бездіяльності державного виконавця можливо лише, перевіривши правомірність винесення постанови про закінчення виконавчого провадження.
Що стосується позовної вимоги про зобов'язання виконати постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, то як слідує з наведених вище положень Закону України «Про виконавче провадження» такий обов'язок державного виконавця визначений безпосередньо нормами Закону, а тому окремого окреслення судовим рішенням не потребує.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги позивача.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 199 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 березня 2013 року, - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.
Ухвала суду складена в повному обсязі 17 червня 2013 року .
Головуючий Курко О. П.
Судді Матохнюк Д.Б.
Совгира Д. І.