Справа № 162/507/13-ц Головуючий у 1 інстанції:Гладіч Н.І.
Провадження № 22-ц/773/975/13 Категорія: 57 Доповідач: Карпук А. К.
19 червня 2013 року місто Луцьк
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:
головуючого - судді Карпук А. К.
суддів - Здрилюк О.І., Бовчалюк З.А.
при секретарі Шереметі Т.Г.,
з участю представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Органу опіки і піклування Любешівської райдержадміністрації, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Камінь-Каширська міжрайонна медико-соціальна експертна комісія про визнання незаконним та скасування рішення органу опіки і піклування та зобов'язання вчинити дії за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Любешівського районного суду від 13 травня 2013 року,
Ухвалою судді Любешівського районного суду від 13 травня 2013 року відмовлено у відкритті провадження в даній справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати цю ухвалу та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість ухвали судді, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають з усіх правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Згідно з ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється, в тому числі , на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Із вимог, викладених у позовній заяві та наявних матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 оскаржує рішення органу опіки і піклування Любешівської райдержадміністрації з приводу відмови у призначенні опіки над малолітніми дітьми.
Відмовляючи у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що спір виник із суб'єктом владних повноважень Любешівською райдержадміністрацією щодо оскарження її рішення в сфері реалізації повноважень, а тому заявлені вимоги не можуть бути предметом судового розгляду в порядку цивільного судочинства.
В оскаржуваній ухвалі суддя послався на Правила опіки і піклування, затверджені Наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 за N34/166/131/88 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 17 червня 1999 р. за N387/3680 (далі - Правила опіки та піклування) відповідно з якими органами, які приймають рішення щодо опіки і піклування, є районні, районні в містах Києві та Севастополі державні адміністрації, виконавчі комітети міських, районних у містах, сільських, селищних рад, але не провів належним чином аналізу цих правових норм.
Так, пунктом 1.6 Правил, зазначено, що для допомоги в роботі при органах опіки і піклування створюються опікунські ради, що мають дорадчі функції і до складу яких входять депутати, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування і громадськості.
Таким чином, за суб'єктним складом опікунська рада не складається з державних службовців. Крім того її повноваження визначенні дорадчою функцією.
Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» не наводить визначення поняття дорадча функція або дорадчі послуги.
Аналізуючи зазначені нормативно-правові акти можливо зробити висновок про те, що на опікунську раду законом не покладено державно-владні повноваження.
Крім того, поза увагою суду залишилися роз'яснення надані в п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 01.03.2013, № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», згідно яких рішення державних адміністрацій районів, районних державних адміністрацій у місті Києві та Севастополі, виконавчих комітетів районних у містах, сільських, селищних рад про встановлення опіки та піклування над дітьми стосується відносин, що регулюються цивільним (глава 6 ЦК) та сімейним (глава 19 СК) законодавством, і не належать до сфери публічно-правових відносин. Тому вимоги заінтересованих осіб про визнання таких рішень незаконними або визнання незаконними дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб (стаття 18 СК) є спорами про захист прав і інтересів і відповідно до статті 15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства.
У зв'язку з порушенням суддею порядку вирішення питання про відкриття провадження в справі оскаржувану ухвалу слід скасувати, вказане питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції у відповідності з п. 3 ст. 312 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу судді Любешівського районного суду від 13 травня 2013 року в даній справі скасувати.
Справу передати до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження в справі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді