копія
20 червня 2013 р. Справа № 804/7542/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича
при секретаріЛісна А.М.
за участю:
представника позивача представника відповідача Сидорук І.А. Жаворонков С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірми "Райдуга" до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
31.05.2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, у якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000912201 від 29.05.2013 року направлене на адресу ТОВ фірма «Райдуга» (код ЄДРПОУ 30346411) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 98 625,00 грн. в тому числі за основним платежем 78 900,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 19 725,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно дійшов висновку про нереальність господарських операцій позивача з Товариством з обмеженою відповідальністю НУФ «Дітекон», оскільки факт виконання договору підтверджується видатковими, податковими, товарно-транспортними накладними. Позивач зазначає, що порушення ТОВ НУФ «Дітекон» податкової дисципліни не є підставами для відмови у праві на податковий кредит. Окрім того, позивач зазначає, що взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Ухвалою суду від 01.06.2013 року відкрито провадження у справі.
Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи про нереальність правочину укладеного позивачем з ТОВ НУФ «Дітекон», з наступних причин:
- ТОВ НУФ «Дітекон» не має необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, саме: необхідних дозволів (ліцензій), трудових ресурсів, виробничих ресурсів, підприємство фактично не здійснювало операцій з купівлі-продажу товару, оскільки актом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська визначено нікчемними правочини, які укладав ТОВ НУФ «Дітекон».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.
З 30.04.2013 року по 14.05.2013 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ НУФ «Дітекон».
За наслідками вищевказаної перевірки складно Акт № 913/225/30346411 від 16.05.2013 року.
У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про не спрямованість правочину позивача з ТОВ НУФ «Дітекон» на настання правових наслідків.
Висновок відповідача щодо нікчемності правочинів обгрунтовується тим, що ТОВ НУФ «Дітекон» не має необхідних умов для здійснення фінансово-господарської діяльності, саме: необхідних дозволів (ліцензій), трудових ресурсів, виробничих ресурсів, підприємство фактично не здійснювало операцій з купівлі-продажу товару, оскільки актом ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська визначено нікчемними правочини, які укладав ТОВ НУФ «Дітекон».
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем прийнято та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 0000912201 від 29.05.2013 року направлене на адресу ТОВ фірма «Райдуга» (код ЄДРПОУ 30346411) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 98 625,00 грн. в тому числі за основним платежем 78 900,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 19 725,00 грн.
Суд не погоджується з висновками відповідача зробленим у Акті № 913/225/30346411 від 16.05.2013 року щодо не спрямованості правочину, який укладений позивачем з ТОВ НУФ «Дітекон», на настання правових наслідків, у зв'язку з наступним.
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:
1. встановлення факт здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.
3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.
4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість
5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.
Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 року № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.
Також у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) право чинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.
Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочин укладений позивачем з ТОВ НУФ «Дітекон» є нікчемним через те, що за ланцюгом між попередніми контрагентами ТОВ НУФ «Дітекон» правочини визнані податковим органом нікчемними, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Крім того, відповідач не надав суду беззаперечних доказів того, що не виконання контрагентами ТОВ НУФ «Дітекон» своїх договірних зобов'язань, мало наслідком безтоварність операцій між позивачем та ТОВ НУФ «Дітекон».
Суд також зазначає, що не є підставою для відмови у праві на податковий кредит порушення податкової дисципліни, вчинені ТОВ НУФ «Дітекон» (аналогічну позицію займає Верховний Суд України у постанові від 13.01.2009 року, номер судового рішення в ЄДРСР - 3060678).
Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарської операції між позивачем та ТОВ НУФ «Дітекон».
Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ НУФ «Дітекон» укладено договір поставки від 02.04.2012 року № 59, у відповідності до умов якого ТОВ НУФ «Дітекон» зобов'язувалось поставити позивачу товар, а останній зобов'язувався оплатити його.
Згідно п.3.2 договору поставки від 02.04.2012 року № 59 поставка товару на склад позивача здійснюється автотранспортом позивача.
Факт поставки товару ТОВ НУФ «Дітекон» позивачу підтверджується видатковими накладним, копії яких знаходяться у матеріалах справи.
Судом під час розгляду справи встановлено, що вказані документи відповідають вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Судом встановлено, що ТОВ НУФ «Дітекон» виписало позивачу податкові накладні, копії яких знаходяться у матеріалах справи, та які оформлено у відповідності до норм Податкового кодексу України.
Позивач розрахувався з ТОВ НУФ «Дітекон» у повному обсязі за поставлений товар, що зазначено у Акті № 913/225/30346411 від 16.05.2013 року.
У відповідності до відомостей з офіційного сайту Державної податкової служби України свідоцтво платника ПДВ ТОВ НУФ «Дітекон» анульовано 11.04.2013 року.
Тобто станом на день здійснення господарських операцій з позивачем ТОВ НУФ «Дітекон» було платником ПДВ та вправі було виписувати податкові накладні.
З сайту інформаційно-ресурсного центру (www.irc.gov.ua ) судом встановлено, що ТОВ НУФ «Дітекон» припинено як юридична особа 24.04.2013 року.
Тобто на момент здійснення з позивачем господарських операцій ТОВ НУФ «Дітекон» було юридичною особою.
Судом також встановлено, що товар перевозив від ТОВ НУФ «Дітекон» до позивача перевізник - фізична особа-підприємець ОСОБА_5
Факт перевезення товару підтверджується копіями товарно-транспортних накладних, які знаходяться у матеріалах справи.
ФОП ОСОБА_5 має на праві власності транспортний засіб, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, та який зазначено у товарно-транспортних накладних, а також посвідчення водія.
Також судом встановлено, що ФОП ОСОБА_5 на момент здійснення з позивачем господарських операцій мав діючу Ліцензію на надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом серія НОМЕР_1, копія якої знаходиться у матеріалах справи.
Суд також встановив, що у позивача є в наявності нежитлові приміщення, що підтверджується договорами оренди нежитлових приміщень, копії яких знаходяться у матеріалах справи, у яких можливе зберігання товару отриманого позивачем від ТОВ НУФ «Дітекон».
У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.
При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.
Таким чином, судом встановлено рух товарів від ТОВ НУФ «Дітекон» до позивача.
У зв'язку з викладеним податкове повідомлення-рішення № 0000912201 від 29.05.2013 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа)
Керуючись статтями 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000912201 від 29.05.2013 року направлене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби на адресу ТОВ фірма «Райдуга» (код ЄДРПОУ 30346411) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 98 625,00 грн. в тому числі за основним платежем 78 900,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 19 725,00 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ фірма «Райдуга» судовий збір у розмірі 986,25 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 20 червня 2013 року
Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили станом на 20.06.2013 року СуддяС.В. Златін С.В. Златін