м.Вінниця
26 квітня 2013 р. Справа № 2а/0270/3346/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Федчук Тетяни Юріївни
представника позивача: Конашкова О.В.
представників відповідачів: не з'явилися
третіх осіб: не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт"
до: відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області, реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СТОВ "Агро-Ленд", ОСОБА_2
про: визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" (далі - ТОВ "Моноліт" ) до відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області (далі - відділ Держкомзему у Калинівському районі), реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - СТОВ "Агро-Ленд", ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2) про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії.
Адміністративний позов мотивований тим, що 11.03.2007 року позивач уклав з ОСОБА_2 договір оренди землі строком на 5 років. Державна реєстрація даного правочину здійснена 23.01.2008 року. Оскільки право оренди позивача виникло з моменту реєстрації договорів оренди земельних ділянок, строк дії даного договору мав закінчитись саме 23.01.2013 року.
В подальшому позивач дізнався, що відповідач 12.03.2012 року зареєстрував договір оренди вказаної землі між ОСОБА_2 та СТОВ "Агро-Ленд".
Таку реєстрацію позивач вважає протиправною, так як в порушення вимог чинного законодавства відповідач при реєстрації в Книзі реєстрації договору оренди, укладеного між ОСОБА_2 та СТОВ "Агро-Ленд", не перевірив чи право оренди на цю земельну ділянку зареєстровано чи ні, внаслідок чого й здійснив повторну реєстрацію договору оренди цієї ж земельної ділянки, про що у Державному реєстрі земель вчинив запис. Внаслідок таких дій органу реєстрації виникла ситуація, за якої одну і ту ж земельну ділянку реально було передано в оренду різним орендарям.
З огляду на викладене, позивач вважає, що відділ Держкомзему у Калинівському районі, встановивши, що договір оренди землі, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ "Моноліт" 11 березня 2007 року ще не закінчився та є чинним, повинен був відмовити у державній реєстрації договору оренди земельної ділянки, оскільки державна реєстрація договору оренди цієї земельної ділянки вже проведена 23.01.2008 року за № 040883800001.
Таким чином, враховуючи вищевказане, позивач вважає, що дії відповідача щодо проведення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки ОСОБА_2 з СТОВ "Агро-Ленд" є протиправними.
Крім того, задля відновлення порушеного права, позивач просив суд зобов'язати реєстраційну службу Калинівського районного управління юстиції здійснити дії щодо скасування цієї державної реєстрації договору оренди землі між ОСОБА_2 та СТОВ "Агро-Ленд", проведеного 12.03.2012 року.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, що викладені в позовній заяві. Крім того, надав суду додаткові пояснення, в яких вказав, що строк дії договору слід рахувати з моменту з моменту державної реєстрації, а не підписання договору оренди земельної ділянки. Представник позивача посилався на ст. 20 Закону України "Про оренду землі", де вказано, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Тому строк дії договору рахується з моменту державної реєстрації, тобто договір оренди землі між ТОВ "Моноліт" та ОСОБА_2 діяв до 23.01.2013 року.
Представники відповідачів в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки не відомі.
Треті особи в судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Причини неявки не відомі.
Заслухваши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
На підставі розпорядження Калинівської районної державної адміністрації від 08.07.2005 р. № 262 ОСОБА_2 отримав земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (далі - земельна ділянка), що розташовані на території Котюжинецької сільської ради Калинівського району Вінницької області.
12.12.2007 року ОСОБА_2 отримав державні акти на право власності на земельні ділянки.
11.03.2007 року позивач ТОВ "Моноліт" уклав з ОСОБА_2 договір оренди землі строком на 5 років, яка 01.03.2007 року була передана орендарю по акту прийому-передачі об'єкта оренди.
Даний договір оренди був зареєстрований 23.01.2008 року Вінницькою регіональною філією ДП "Центр ДЗК при ДКУ по земельних ресурсах" Калинівський відділ про що в Державному реєстрі земель вчинено запис від 23.01.2008 р. за № 040883800001.
18.01.2011 року ОСОБА_2 відправив ТОВ "Моноліт" лист-повідомлення від 25.11.2010 року з описом вкладення до цінного листа №2105052123970, яким він заперечував про поновлення договору оренди землі на новий строк.
12.03.2012 року Відділом Держкомзему у Калинівському районі був зареєстрований договір оренди землі між ОСОБА_2 та СТОВ "Агро-Ленд", про що відповідачем у Державному реєстрі земель вчинено запис від 12.03.2012 р. №052168384002859.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду землі" строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.
Відповідно до ст. 20 зазначеного Закону укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації.
Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Водночас, припинення договору внаслідок його розірвання передбачено положеннями ст. 32 Закону України "Про оренду землі".
Згідно з ст. 33 Закону (чинного на момент спірних правовідносин) додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Разом з тим, суд зауважує, що матеріали справи не містять доказів того, що договір оренди землі, строк дії якого закінчився в момент спливу п'ятирічного строку укладення, пролонгований TOB "Моноліт" шляхом укладення додаткової угоди.
Натомість, як з'ясовано судом, 18.01.2011 року ОСОБА_2 відправив ТОВ "Моноліт" лист-повідомлення від 25.11.2010 року з описом вкладення цінного листа №2105052123970, яким він заперечував у поновленні договору оренди землі на новий строк.
Таким чином, після закінчення строку договору оренди та за умови письмового заперечення орендодавця, яке здійснюється листом-повідомленням, договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено. Відтак, договір оренди землі, укладений сторонами 11.03.2007 року припинив свою дію 11.03.2012 року, тобто в день спливу п'ятирічного строку.
До аналогічних висновків приходить і суд апеляційної інстанції у справі №2а/0270/3433/11 за адміністративним позовом СТОВ "Агро-Ленд" до Вінницької регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру", відділу Держкомзему у Калинівському районі Вінницької області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Отже, підсумовуючи наведене, а також те, що договір оренди землі між позивачем та ОСОБА_2 припинений у зв'язку із закінченням строку його укладення, суд дійшов висновку, що немає підстав для визнання дій відділу Держкомзему у Калинівському районі щодо проведення державної реєстрації договору оренди землі проведеного 12.03.2012 року між ОСОБА_2 та СТОВ "Агро-Ленд" протиправними та зобов'язання реєстраційної служби Калинівського районного управління юстиції здійснити дії щодо скасування цієї державної реєстрації договору оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, в даному випадку, задоволенню не підлягають.
За змістом ст. 94 КАС України, у разі відмови в задоволенні позову, судові витрати позивачу з Державного бюджету України не повертаються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Вергелес Андрій Валерійович