Справа № 815/3778/13-а
06 червня 2013 року
У залі судових засідань № 31
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Балан Я.В.
при секретарі судового засідання - Давтян Л.Г.
за участю сторін:
представник позивача - ОСОБА_1
представник відповідача - Орлова О.Ю.
представник третьої особи, яка
не заявляє самостійних вимог на предмет спору
на стороні відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Київського РВ Одеського міського управління ГУ МВС України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області по недонарахуванню та невиплаті грошових коштів за перебування у черговій щорічній відпустці, стягнення з Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_3 суми грошових коштів за перебування у черговій щорічній відпустці з 05.01.2013 року по 06.02.2013 року, виходячи із середнього розміру заробітної платні, у розмірі 2 520 грн. 27 коп.,-
До Одеського окружного адміністративного суду з позовом звернувся ОСОБА_3 до Київського РВ Одеського міського управління ГУ МВС України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області, з урахуванням заяви про змінення адміністративного позову просить визнати протиправною бездіяльність Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області по недонарахуванню та невиплаті грошових коштів за перебування у черговій щорічній відпустці, стягнення з Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_3 суми грошових коштів за перебування у черговій щорічній відпустці з 05.01.2013 року по 06.02.2013 року, виходячи із середнього розміру заробітної платні, у розмірі 2 520 грн. 27 коп. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_3 є співробітником Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області і відповідно до КЗпП має право на відпустку із збереженням заробітної плати, проте за період знаходження позивача у черговій щорічній відпустці, з 05.01.2013 року по 06.02.2013 року, йому не були виплачені відпускні, які мали бути зараховані на його рахунок разом із заробітною платнею у лютому 2013 року. Однак, станом на час звернення до суду позивач досі не отримав, передбачене законодавством грошове забезпечення за час перебування у щорічній черговій відпустці.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила їх задовольнити з підстав, викладених у адміністративному позові (аркуші справи 4-7).
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, проти його задоволення заперечувала повність, просила відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що позивачу у відповідності до п. 3.6 Наказу МВС України № 499 від 31.12.2007 року «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» у січні 2013 року було розраховано та виплачено грошове забезпечення у сумі 2 861 грн. 43 коп., за відрахуванням податків у сумі 437 грн. 92 коп.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спора на стороні відповідача до судового засідання не зявилась, належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, про причини неприбуття суд не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не подала (аркуш справи 31).
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши обставини якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, а також докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.
Згідно матеріалів справи, наказом № 119 о/с від 04.10.2011 року старшого лейтенанта міліції ОСОБА_3 призначено на посаду старшого оперуповноваженого сектора карного розшуку відділення міліції «Золотий берег» Київського РВ (аркуш справи 13, 20).
На підставі рапорту ОСОБА_3, у відповідності до наказу МВС України № 499 від 13.12.2007 року, Київським РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області видано наказ № 1 о/с від 02.01.2013 року, яким старшому лейтенанту міліції ОСОБА_3 оперуповноваженому сектору карного розшуку ВМ «Золотий берег» надано чергову відпустку за 2013 рік, з 05.01.2013 року по 06.02.2013 року, з виїздом до Івано-Франківської області (аркуш справи 12, 13).
В судовому засіданні встановлено, що за час перебування у черговій відпустці позивач отримав грошове забезпечення у розмірі 2 861 грн. 43 коп., з яких: посадовий оклад - 600 грн. 00 коп. + оклад за спец звання - 115 грн. 00 коп. + надбавки за вислугу років - 143 грн. 00 коп. + премія - 1 630 грн. 20 коп. + компенсація прибуткового податку - 373 грн. 23 коп. - податки у сумі 437 грн. 92 коп. (ЄСВ - 2,6% та ПДФО - 15%), що підтверджується матеріалами справи (аркуші справи 15, 18, 19).
Представник позивача в судовому засіданні зазначила, що відповідачем не були виплачені відпускні ОСОБА_3, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача, яка свідчить про нарахування у лютому лише заробітної платні у розмірі 2 329 грн. 94 коп. згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (надалі - Наказ № 499 від 31.12.2007 року), нарахування виплат за час щорічної відпустки провадиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за менший фактично відпрацьований період на відповідну кількість днів року чи меншого відпрацьованого періоду, одержаний результат перемножується на число календарних днів. З урахуванням зазначеного, відповідачем належить виплатити ОСОБА_3 грошове забезпечення за перебування у щорічній відпустці у розмірі 2 520 грн. 27 коп. (2 329 грн. 94 коп. х 12:355 х 32).
На думку представника відповідача, позиція позивача є необґрунтованою та не підтвердженою належними доказами, оскільки наданими суду документами підтверджується виплата ОСОБА_3 грошового зхабезпечення у розмірі 2 423 грн. 51 коп., розрахованих у відповідності до норм чинного законодавства. Крім того, при наданні чергової відпустки ОСОБА_3 узяв додаткові дві доби для проїзду до місця проведення відпустки, але документів на підтвердження факту прибуття до цього місця до сектору кадрового забезпечення не надав, у зв'язку із чим має заборгованість перед Київським РВ у сумі 261 грн. 35 коп.
Згідно ст. 74 КЗпП, громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надають щорічні (основні та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Частиною 1 статті 18 Закону України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 року № 565-XII (зі змінами та доповненнями) передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міліцію» форми і розміри грошового забезпечення працівників міліції встановлюються Кабінетом Міністрів України і повинні забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування якісного особового складу міліції, диференційовано враховувати характер і умови роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності і компенсувати їх фізичні та інтелектуальні затрати.
Пунктом 10 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення), особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ користуються всіма соціально-економічними, політичними та особистими правами і свободами, виконують усі обов'язки громадян, передбачені Конституцією та іншими законодавчими актами, а їх права, обов'язки і відповідальність, що випливають з умов служби, визначаються законодавством, Присягою, статутами органів внутрішніх справ і цим Положенням.
Особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, згідно п. 12 Положення, одержують грошове і речове забезпечення за нормами, встановленими законодавством.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України № 1294 від 07.11.2007 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» та з метою упорядкування структури та умов грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Наказом МВС України № 499 від 312.12.2007 року затверджено та введено в дію з 1 січня 2008 року Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (надалі - Інструкція), якою визначаються порядок та умови виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до пп. 3.6.1 п. 3.6 Інструкції, виплата грошового забезпечення за час відпустки особам рядового і начальницького складу, які відповідно до законодавства України мають право на відпустки здійснюється в розмірі, встановленому за основною (а не тимчасовою) штатною посадою на день вибуття у відпустку. Виплата грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу, згідно п. 1.15 Інструкції, здійснюється щомісяця з 20 до 25 числа за поточний місяць.
Для обчислення середньої заробітної плати у випадку надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки застосовується Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1195 року. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати (п. 5 Інструкції). Працівникам бюджетних установ і організацій, яким відповідно до законів України щомісячно перераховуються посадові оклади (ставки) до рівня не нижчого середньої (подвійної) заробітної плати в промисловості (народному господарстві), розрахунки виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати, можуть провадитися, якщо не передбачено у колективному договорі, виходячи з посадового окладу (ставки) того місяця, в якому відбулася подія, пов'язана з відповідними виплатами, з урахуванням постійних доплат і надбавок.
З наявного в матеріалах справи платіжного доручення № 10 від 23.01.2013 року та відомості відповідача зарахування коштів на зарплатні картки працівникам, Київським РВ ОМУ ГУ МВС України було зараховано на рахунок позивача грошове забезпечення за час перебування у щорічній відпустці з 05.01.2013 року по 06.02.2013 року у розмірі 2 423 грн. 51 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод, та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, на підставі аналізу наведених норм законодавства, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивачем, оскільки з наданих до матеріалів справи доказів вбачається, що відповідачем виконано усі передбачені чинним законодавством вимоги щодо обчислення нарахування та виплати відпускних позивачу та не вбачається в діях Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в одеській області порушень трудового законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На підставі зазначеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 до Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області є необґрунтованими, на підставі того, що відповідачем виконано усі передбачені чинним законодавством вимоги щодо нарахування та сплати позивачу грошового забезпечення за час перебування у щорічній відпустці, у зв'язку з чим у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 159-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволені адміністративного позову ОСОБА_3 до Київського РВ Одеського міського управління ГУ МВС України в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області по недонарахуванню та невиплаті грошових коштів за перебування у черговій щорічній відпустці, стягнення з Київського РВ ОМУ ГУ МВС України в Одеській області на користь ОСОБА_3 суми грошових коштів за перебування у черговій щорічній відпустці з 05.01.2013 року по 06.02.2013 року, виходячи із середнього розміру заробітної платні, у розмірі 2 520 грн. 27 коп. - відмовити у повному обсязі.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 10 червня 2013 року.
Суддя Я.В. Балан