вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
м.Сімферополь
10 березня 2011 р. (10:25) Справа №2а-15852/10/15/0170
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., при секретарі Маляр К.В., за участю
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення
Суть спору: до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з позовом Красноперекопська Державна податкова інспекція в АР Крим до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі штрафних санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"№ 481/95-ВР від 19.12.1995 року у сумі 3500,00 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірки торгівельного об'єкту відповідача було встановлено порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 року. За результатами перевірки був складений акт, на підставі якого прийняти рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 100,00 гривень та 3400,00. Зазначені рішення були отримані відповідачем, але сума штрафних санкцій у встановлений діючим законодавством строк сплачена не була.
У судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача за наявними у справі документами.
У судове засідання відповідач не з'явився, повідомлений належним чином про місце, день та час слухання справи, 27.01.2011 року надіслав заяву про визнання адміністративного позову та про розгляд справи за відсутністю відповідача.
На підставі викладеного, суд вважає можливим розглядати справу за відсутністю представника позивача, відповідача на підставі наявних у справі доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,-
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1,3 статті 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Згідно п.2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" в редакції на час виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Відповідно до ст.ст. 15, 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Отже, враховуючи вищезазначене, Красноперекопська державна податкова інспекція в АР Крим у відносинах відповідачем, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є суб'єктом владних повноважень.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, відповідно до Довідки про взяття на облік платника податків від 25.01.2011 року за № 29-1-52/64 зареєстрована платником податків та взята на облік в Роздольненському відділу Красноперекопській Державній податковій інспекції АР Крим 25.03.2005 року за №13.
Таким чином, судом встановлено, відповідач є суб'єктом господарювання, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нею законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Судом встановлено, що 26.11.2010 року посадовими особами Державної податкової адміністрації в АР Крим на підставі направлень № 1/23-3, №12/23-3 від 26.11.2010 року здійснено перевірку господарської одиниці відповідача. За результатами перевірки був складений акт №0190/01/21/23/2882304162 (надалі -Акт).
Перевіркою контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу було встановлено порушення відповідачем п.1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 року а саме:
- не проведення розрахункової операції через реєстратор розрахункових операцій.
- реалізації відповідачем алкогольних напоїв 1 пляшки пива «Стела Артуа» , 100 грам горілки «Пригода» без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоям, в тому числі на розлив.
За результатами акту перевірки позивачем було прийнято рішення №0001082330 від 02.12.2009 року та № 0001092330 від 03.12.2009 року про застосування до відповідача штрафних санкцій на загальну суму у розмірі 3500,00 гривень.
Судом встановлено, що рішення №0001082330 від 02.12.2009 року та № 0001092330 від 03.12.2009 року отримано відповідачем, про що свідчить поштове повідомлення.
Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за рішенням №0001082330 від 02.12.2009 року судом встановлено наступне.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (надалі Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1 ст. 3 Закону); Судом встановлено, що до відповідача винятки, встановлені ст.9 Закону щодо невикористання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій не застосовуються, оскільки відповідач здійснює реалізацію підакцизних товарів.
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 26.11.2009 року розрахункова операція не була проведена через РРО на суму 20,00 гривень при сплаті вартості спиртних напоїв, тим самим відповідачем порушені вимоги п.1 ст. З Закону.
Відповідно до ст. 17 Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1 ст. 17 Закону).
Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фінансових санкцій до акту перевірки на підставі рішення №0001082330 від 02.12.2009 року. за порушення пункту 1 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року відповідно до п.1, ст.17 Закону до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 100 гривень (20.00 гривень х 5).
Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за рішенням № 0001092330 від 03.12.2009 року, судом встановлено наступне
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" № 481/95-ВР від 19.12.1995 року, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.
Відповідно до статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", контроль за дотриманням норм даного Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів"
роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування;
місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.
У відповідності із частиною 1 статті 14 Господарського кодексу України ліцензування деяких видів господарської діяльності є заходом державного регулювання в сфері господарювання, направленим на забезпечення єдиної державної політики в цій сфері і захист економічних і соціальних інтересів держави, суспільства і окремих споживачів.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.
Порядок ліцензування роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами встановлений статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19.12.95 р. №481/95-ВР (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до частини 6 статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" роздрібна торгівля алкогольними напоями та тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, в тому числі її виробниками, за наявності у них ліцензій.
Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року, встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач здійснював продаж алкогольних напоїв без наявності відповідних ліцензій.
Згідно з абзацом 5 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Доказів наявності ліцензій на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, в тому числі на розлив відповідач суду не надав.
Отже, суд встановив, що позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 100 гривень за порушення пунктів п. 1 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року та розмірі 1700 гривень за реалізацію відповідачем алкогольних напоїв без наявності ліцензії а також у розмірі 1700 за реалізацію відповідачем алкогольних напоїв на розлив без наявності ліцензії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення №0001082330 від 02.12.2009 року та № 0001092330 від 03.12.2009 року про застосування до відповідача штрафних санкцій на загальну суму у розмірі 3500,00 гривень прийняти позивачем відповідно до закону, обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем -фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3) заборгованість зі сплати фінансових санкцій у сумі 100 гривень , які підлягають зарахуванню на р/р 31113104700230, код платежу 3021080900, одержувач державний бюджет Роздольненський район, ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026 ОКПО 34740557; 3400,00 гривень на р/р 31111106700230, код платежу 21081100, одержувач державний бюджет Роздольненський район, ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь, МФО 824026 ОКПО 34740557.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тоскіна Г.Л.