Постанова від 11.06.2013 по справі 801/536/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2013 р. (16:21) Справа №801/536/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Пакет Т.В.,

при секретарі судового засідання - Мельниковій А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Кіровського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства Автономної Республіки Крим, відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Кіровському районі Автономної Республіки Крим до голови Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, треті особи - ОСОБА_1, Кримське республіканське підприємство "Центр планерного спорту "Коктебель" про визнання незаконним та скасування розпорядження.

Обставини справи: У березні 2010 року прокурор Кіровського району Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Кіровському районі Автономної Республіки Крим звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з позовом до голови Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим, треті особи: ОСОБА_1, Кримське республіканське підприємство "Центр планерного спорту "Коктебель" про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим від 06.12.2004 року №983-р «Про затвердження технічної документації із землевпорядкування з передачі земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства».

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 13 лютого 2012 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 листопада 2012 року вищевказані судові рішення скасовані, справу направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08 січня 2013 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26 лютого 2013 року замінено первісного позивача Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим на належного позивача Державну інспекцію сільського господарства Автономної Республіки Крим.

Позов мотивовано тим, що надання спірним розпорядженням у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства суперечить закону та створює передумови для унеможливлення користування земельними ділянками у повному обсязі, визначеному статтею 33 Земельного кодексу України і Законом України «Про особисте селянське господарство».

У судовому засіданні прокурор Куінджі М.О. позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав зазначених у позові.

У судовому засіданні представник позивача Державної інспекції сільського господарства Автономної Республіки Крим Зигар Т.В. підтримала позов та просила його задовольнити.

У судовому засіданні третя особа ОСОБА_1 позов не визнав та просив у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що спірним розпорядженням голови Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим від 06 грудня 2004 року №983-р йому була надана у власність земельна ділянка площею 0,6000 га пашні для ведення особистого селянського господарства відповідно до законодавства, що діяло на момент видачі цього розпорядження. На зазначеній земельній ділянці він вирощує лаванду та ніяких об'єктів, які б створювали перешкоди для здійснення статутної діяльності КРП «Центр планерного спорту «Коктебель» на вказаній земельній ділянці не розташовано та ніякого будівництва він на ній не веде.

У судове засідання голова Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим та представник Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надіслали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі за наявними в матеріалах справи документами.

У судове засідання представник позивача відділу Державного комітету України із земельних ресурсів у Кіровському районі Автономної Республіки Крим та представник третьої особи Кримського республіканського підприємства "Центр планерного спорту "Коктебель" не з'явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Заслухавши пояснення прокурора, представника позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Кіровською районною державною адміністрацією АР Крим 06 грудня 2004 року прийнято розпорядження №983-р, яким затверджено технічну документацію із землевпорядкування з передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства. Надано земельну ділянку площею 0,6000 га пашні у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства (а.с.22, том№1).

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинен він дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта., встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частин 1,2,3,4 статті 116 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до частин 6, 7, 9 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної міської державної адміністрації за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання. Відповідна місцева державна адміністрація розглядає заяву і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органом архітектури і охоронно-культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або рогану місцевого самоврядування.

З матеріалів справи вбачається, що у 2004 році була розроблена технічна документація із землевпорядкування для складання документів, що посвічують право на земельну ділянку громадянину ОСОБА_1 із земель резервного фонду Первомайської сільської ради в с. Отважне для ведення особистого селянського господарства, який погоджений з усіма компетентними органами у відповідності із положеннями частини 9 статті 118 Земельного кодексу України (а.с.198-205, том№2).

Таким чином, спірне розпорядження прийнято з дотриманням порядку, встановленого Законом України «Про місцеві державні адміністрації» та з додержанням процедури, визначеної у Земельному кодексі України.

Відповідно до державного акту на право постійного користування землею серії І-КМ № 000806 від 11 грудня 1997 року КРП «Центр планерного спорту «Коктебель» надано у постійне користування 87,6 га землі в межах згідно з планом землекористування під науково-досліджувану базу на горі Клемент'єва згідно з рішенням Первомайської селищної Ради від 26 листопада 1997 року № 15 і розпорядження Ради Міністрів УРСР № 363-Р від 19 червня 1979 року (а.с.25-29, том№1).

Прокурор обґрунтовуючи свій позов посилається на те, що на території КРП «Центр планерного спорту «Коктебель» розташовано аеродром, ангари, місця стоянок повітряних суден, командно-диспетчерський пункт та інші об'єкти, призначені для забезпечення виконання польотів як планерів так і інших повітряних суден.

Відповідно до статуту Кримського республіканського підприємства «Центр планерного спорту «Коктебель» предметом його діяльності є наземна та льотна підготовка учнів шкіл, підготовка пілотів-спортсменів, пілотів-любителів та парашутистів.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про особисте селянське господарство» передбачено, що до майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать жилі будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її переробки та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку.

Відповідно до статтей 10, 41 Повітряного кодексу України, пункту 147 Положення про використання повітряного простору України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 року № 401, в Державіаслужбі підлягає погодженню вибір майданчиків для проектування, будівництва, розширення, реконструкції і технічного переобладнання: аеродромів, постійних та тимчасових злітно-посадкових майданчиків; об'єктів у межах смуг повітряних підходів до аеродромів, а також поза межами цих смуг у радіусі 10 кілометрів від контрольної точки аеродрому (КТА); об'єктів заввишки 50 метрів і більше стосовно висоти аеродрому на відстані від 10 до 30 кілометрів від КТА; ліній зв'язку, електропередачі, вибухонебезпечних, радіотехнічних, світлотехнічних та інших об'єктів (залізничних колій, автомобільних шляхів, кар'єрів тощо), які можуть створити перешкоди в функціонуванні аеродрому, його радіотехнічних засобів або радіотехнічних пристроїв повітряних трас незалежно від їх розміщення; об'єктів заввишки 50 метрів і більше незалежно від їх розміщення; об'єктів з викидом відкритого полум'я, газів та диму, діяльність яких може призвести до погіршення видимості в районах аеродромів незалежно від їх розміщення; вибухонебезпечних об'єктів незалежно від їх розміщення. Забороняється розміщення сміттєзвалищ, будівництво на відстані ближче ніж 15 кілометрів від визначеної території аеропорту звірівницьких ферм, боєнь та інших об'єктів, що спричиняє масове скупчення птахів.

З огляду на наведене прокурор зазначає, що використання ОСОБА_1 спірної земельної ділянки може спричинити перешкоди здійсненню статутної діяльності Кримського республіканського підприємства «Центр планерного спорту «Коктебель».

Разом з тим, суд не може погодитися з зазначеними прокурором обставинами з огляну на наступне.

Згідно до статей 19, 20 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі - землі сільськогосподарського призначення та землі транспорту. Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

До земель транспорту належать землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту (стаття 67 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 72 Земельного кодексу України до земель авіаційного транспорту належать землі під аеропортами, аеродромами, відокремленими спорудами (об'єктами управління повітряним рухом, радіонавігації та посадки, очисними та іншими спорудами), службово-технічними територіями з усіма будівлями та спорудами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту, іншими майданчиками для експлуатації повітряних суден, службовими об'єктами, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

Згідно статті 32 Закону України «Про транспорт» до складу авіаційного транспорту входять підприємства повітряного транспорту, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів, аерофотозйомки, сільськогосподарські роботи, а також аеропорти, аеродроми, аероклуби, транспортні засоби, системи управління повітряним рухом, навчальні заклади, ремонтні заводи цивільної авіації та інші підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, що забезпечують роботу авіаційного транспорту.

Відповідно до частини 2 статті 72 Земельного кодексу України на приаеродромній території відповідно до закону запроваджується особливий режим використання земель.

Повітряним кодексом України від 04 травня 1993 року №3168-ХІІ, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що приаеродромна територія (прилегла до аеродрому зона контролю і обліку об'єктів та перешкод) - це обмежена певними розмірами місцевість навколо аеродрому, над якою здійснюється маневрування повітряних суден.

Розміри цієї території повинні бути доведені власником аеродрому (аеропорту) чи уповноваженою на те особою до відома відповідних місцевих рад, підвідомча територія яких повністю чи частково підпадає під приаеродромну територію.

Але, в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що земельна ділянка, яка надана у постійне користування Кримському Республіканському підприємству «Центр планерного спорту «Коктебель» віднесена уповноваженим органом до категорії - «землі транспорту» та відсутні докази того, що на приаеродромній території визначені певні розміри території на місцевості з особливим режимом використання земель і розміри цієї території доведені до відома відповідної місцевої ради на час винесення оскаржуваного розпорядження.

Також, матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили, що на спірній земельній ділянці ведеться будівництво об'єктів, що можуть створити перешкоди в функціонуванні аеродрому чи злітно-посадкового майданчику, що розташовані на території Кримського Республіканського підприємства «Центр планерного спорту «Коктебель».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як пояснив у судовому засіданні ОСОБА_1, якому передана у власність спірна земельна ділянка, ніяких об'єктів, що можуть створити перешкоди для здійснення статутної діяльності Кримського Республіканського підприємства «Центр планерного спорту «Коктебель», на зазначеній земельній ділянці не має, він не планує на ній нічого будувати та використовує її для вирощування лаванди.

Доказів, які б спростували вказані пояснення ОСОБА_1, сторонами по справі не надано.

Суд зазначає, що Вищий адміністративний суд України скасовуючи попередні судові рішення, прийняті по даній справі, зазначив про необхідність встановлення чи не перешкоджає використання спірної земельної ділянки здійсненню статутної діяльності Кримського Республіканського підприємства «Центр планерного спорту «Коктебель».

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відсутні докази, які підтверджують, що використання спірної земельної ділянки перешкоджає здійсненню статутної діяльності Кримського Республіканського підприємства «Центр планерного спорту «Коктебель».

За таких обставин, суд вважає, що оскаржуване розпорядження від 06.12.2004 року №983-р, прийняте Кіровською районною державною адміністрацією Автономної Республіки Крим на підставі, в межах наданих їй повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд, керуючись встановленим у ст. 7 КАС України принципом верховенства права, згідно з яким людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, приходить до висновку, що відсутні підстави для визнання незаконним та скасування розпорядження голови Кіровської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим від 06.12.2004 року №983-р «Про затвердження технічної документації із землевпорядкування з передачі земельної ділянки у власність громадянину ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства».

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Постановою Верховної ради АР Крим № 1580-5/10 від 17.02.2010 р. "Про встановлення охоронної зони регіонального ландшафтного парку місцевого призначення "Тиха бухта" встановлена охорона зона загальною площею 580 га, яка розташована на землях, в тому числі, Первомайської сільської ради. Постановою Верховної ради України № 1947- VI від 05.03.2010 р. "Про заходи щодо збереження території гори Климентієва (Узун-Сирт) в АРК" Верховній раді АР Крим належить забезпечити оголошення території гори Климентієва (Узун-Сирт) в АРК об'єктом природно-заповідного фонду належного правового режиму, що дало б можливість зберігати умови для подальшого використання гори для зайняття спортивною авіацією.

В матеріалах справи наявний експертний висновок № 1722 від 28.10.2010 р. судової будівельно-технічної експертизи, в якому зазначено, що під час співставлення планово картографічних матеріалів було встановлено, що земельна ділянка, надана у власність ОСОБА_1, розташована в запропонованих межах РЛП "Воздухоплавательний комплекс "Узун-Сірт, гора Климентієва", в межах території охоронної зони регіонального ландшафтного парку місцевого значення.

За таких обставин, після остаточного встановлення меж охоронної зони регіонального ландшафтного парку місцевого призначення "Тиха бухта", відповідно до положень глави 22 Земельного кодексу України може бути вирішено питання щодо припинення права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 0,6000 га, яка надана йому у власність відповідно до оскаржуваного розпорядження.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову у їх задоволенні у повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 11 червня 2013 року були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України повний текст постанови складено 17 червня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 69-71, 94, 158, 159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Т.В.Пакет

Попередній документ
31946453
Наступний документ
31946455
Інформація про рішення:
№ рішення: 31946454
№ справи: 801/536/13-а
Дата рішення: 11.06.2013
Дата публікації: 27.06.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі: