Справа № 666/3465/13-ц
Провадження № 2/666/1778/13
20.06.2013 року, Дніпровський районний суд м. Херсона у складі:
головуючого судді - Стамбули М.І.,
при секретареві - Ігнатенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Херсонської міської ради про визнання права користування приміщенням,
Позивачі звернулись до суду з позовом до відповідача про визнання права користування жилим приміщенням, посилаючись на те, що ОСОБА_1, ОСОБА_2 з НОМЕР_1.12.1994 року проживають у гуртожитку, що знаходиться: АДРЕСА_1. Наведеним особам у цьому гуртожитку надана квартира НОМЕР_1, яку вони займають на підставі ордеру виданого ВАТ «ХБК». Загальна площа цієї квартири 18,3 кв.м. і складається вона з однієї кімнати. Інший позивач - ОСОБА_3 проживає у названому гуртожитку з 16.11.2001 на підставі ордеру виданого ВАТ «ХБК» на квартиру НОМЕР_2, котра є загальною площею 19,5 кв.м. і складається з однієї кімнати. 30.12.2005 позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб та з цього часу почали використовувати квартири НОМЕР_2 й НОМЕР_1 як одне ціле приміщення. З метою покращення житлових умов позивачі із дотриманням встановленого, чинним законодавством, порядку, за згоди власника гуртожитку, провели реконструкцію кімнати НОМЕР_1 у нежитлове приміщення облаштувавши у ньому допоміжну площу, котра складається із кухні та ванної кімнати. При зверненні до відповідача останній відмовив в переукладанні договору найму на єдине приміщення - квартиру НОМЕР_2 із посилання на недоведеність існування права користування позивачів на її змінену площу.
Позивачі в судовому засіданні підтримали позовні вимоги пославшись на обставини викладені в позовній заяві, яку просили задовольнити.
Представник відповідача - Херсонської міської ради, позовні вимоги не визнав зазначивши, що у позивачів існує право користування двома кімнатами НОМЕР_2 та НОМЕР_1 і ордери видані на кожного з них окремо. Проте, представник відповідача підкреслив, що право користування, у випадку, що розглядається, повинно встановлюватися в судовому порядку. Оскільки Херсонська міська рада не може допомогти позивачам у порушеному в позові питанні через не надання відповідачеві законом необхідних для цього повноважень, просить суд розглянути справу із врахуванням матеріалів наданих позивачами, які не спростовує.
Вислухавши пояснення позивача, позицію відповідача, перевіривши матеріали справи і дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено і сторонами не оспорюється, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 26.12.1994 набули право користування квартирою НОМЕР_1, у гуртожитку розташованому у АДРЕСА_1. Право користування на квартиру НОМЕР_1, що складає 1 кімнату жилою площею 18,3 кв.м., у згаданих позивачів виникло на підставі ордеру виданого ВАТ «ХБК». Позивач ОСОБА_3, у відповідності із ордером виданим ВАТ «ХБК», набув право користування квартирою НОМЕР_2, яка складає 1 кімнату жилою площею 19, 5 кв.м., у гуртожитку, що розташований за вищевказаною адресою. Наведений гуртожиток, як пояснено представником Херсонської міської ради, у 2012 році передано з власності ВАТ «ХБК» до власності територіальної громади м. Херсона.
У зв'язку із реєстрацією 30.12.2005 року шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_3, останні звернулись на адресу власника гуртожитку, яким на той час був ВАТ «ХБК», з проханням об'єднати особисті рахунки квартир НОМЕР_2 і НОМЕР_1 на один. Наведену заяву було задоволено та об'єднано особисті рахунки квартир НОМЕР_2 і НОМЕР_1 з відкриттям нового за НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_3 на склад його сім'ї - три особи.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідності із об'єднаним особистим рахунком, з метою покращення власних житлових умов, позивачі звернулися до власника гуртожитку - ВАТ «ХБК» із проханням надати згоду на перепланування кімнати НОМЕР_1 під кухню, згідно із якою, у відповідності із постановою від 03.06.1986 №208 «Про затвердження Примірного положення про гуртожитки», Директором по кадрам і соціальним питанням ВАТ «ХБК» 20.02.2007 на адресу Херсонської філії «НДІпроектреконстукція» спрямовано листа із проханням надати висновок про можливість перепланування квартири АДРЕСА_1 під кухню. Технічним висновком №27/30.03.2007 про можливість перепланування жилої кімнати НОМЕР_1 під кухню, зазначеною філією науково-дослідницького інституту доведено відповідність такого перепланування нормативним вимогам та складено технічно-економічні показники. Як слідує із акту виконавчого органу відповідача, після здійсненного перепланування приміщення квартир НОМЕР_2, НОМЕР_1, у відповідності із проектним рішенням, складає: коридор 3, 7 кв.м.; жила кімната 16, 54 кв.м.; кухня 13, 8 кв.м., санвузол суміщений з ванною кімнатою - 2, 57 кв.м.; балкон - 2, 53. Наведене перепланування здійснено у відповідності із технічним висновком.
При оцінці позовних вимог з одночасним вивченням матеріалів судової справи, суд враховує положення Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 №572 за якими власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків і гуртожитків мають право на переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку). При розгляді цієї норми, суд бере до уваги, що перепланування позивачами було здійснено за відповідною згодою власника гуртожитку - ВАТ «ХБК».
Суд оцінює позовні вимоги з врахуванням позиції, яку висловив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 №6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» згідно із якою не може бути застосовано правила статті 376 ЦК при вирішенні справ за позовами: - про визнання права власності на самочинно переобладнані квартири в багатоквартирних будинках різних житлових фондів, оскільки такі правовідносини врегульовано іншими нормами законодавства, зокрема статтею 383 ЦК та відповідними нормами Житлового кодексу України щодо власників квартир.
Разом з цим, статтею 100 Житлового кодексу України РСР встановлено, що переобладнання і перепланування жилого будинку і жилого приміщення провадяться з метою підвищення їх благоустрою і перетворення комунальних квартир в окремі квартири на сім'ю. Переобладнання і перепланування жилого приміщення допускаються за згодою наймача, членів сім'ї, які проживають разом з ним, та наймодавця, яким в даному випадку, на час переобладнання, виступав ВАТ «ХБК». Додатково, пунктом 25 «Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються» затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 №109, встановлено, що не потребується отримання містобудівних умов для таких робіт як: «Реконструкція житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації».
Отже, розглядаючи порушене у позовній заяві питання, суд зобов'язаний врахувати технічний висновок та акт технічного обстеження згідно яких роботи з перепланування проведені із дотриманням норм і правил та за згодою власника приміщень - ВАТ «ХБК». Також, із врахуванням того, що площа приміщень в наслідок реконструкції не збільшена за рахунок не закріплених за позивачами площ, остання не може носити порушень будівельних норм і правил (порушень державно-будівельних норм та санітарних правил, що загрожують життю та здоров'ю людини) інших осіб, або власника. Відсутні будь-які скарги з боку мешканців гуртожитку, відповідача.
Враховуючи наведене, з огляду на матеріали справи та їх детальне вивчення в системному аналізі із чинним законодавством, а також беручи до уваги ті обставини, що позивачі набули право користування квартирами НОМЕР_2 та НОМЕР_1, не втрачали цього права, за згоди власника приміщень вчинили переобладнання приміщення квартири НОМЕР_1 в наслідок чого об'єднали в єдине дві квартири, суд приходить до переконання, що заявлені вимоги є такими, що потребують задоволення оскільки позивачами обрано єдиний можливий для них спосіб захисту їх прав.
На підставі викладеного та керуючись ст. 100 Житлового кодексу Української РСР, ст. 114, 212-215, 216, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Херсонської міської ради про визнання права користування приміщенням - задовольнити.
Визнати жилі приміщення квартир гуртожитку НОМЕР_2, НОМЕР_1 окремою квартирою гуртожитку під НОМЕР_2 загальною площею 37.43 кв.м. із яких житлова 16.54 кв.м., що розташована в АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 право користування квартирою гуртожитку НОМЕР_2, загальною площею 37.43 кв.м. з яких житлова 16.54 кв.м, що розташована в АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги в порядку ст.294 ЦПК України.
Суддя М.І. Стамбула