Справа № 495/4081/13-к
11.06.2013 рока м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одесскої області у складі : головуючої одноособово судді Акулової М.І., при секретарі Ткаченко О.М., за участю старшого прокурора Вінара В.Я., захисника ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Білгород-Дністровський кримінальне провадження за обвинуваченням :
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.
Бритівка, Білгород-Дністровського району, Одеської області, українця, з неповною
середньою освітою, громадянина України, не працюючого, неодруженого, на утриманні
неповнолітніх дітей не має, який не працює, зареєстрований за адресою : м. Білгород -
Дністровський, АДРЕСА_1/5 Одеської області, проживає за адресою: м.
Білгород-Дністровський, АДРЕСА_2 раніше судимого :
- 10.05.2012 року вироком Білгород-Дністровського міськрайонного суду
Одеської області за ст. 186 ч.1 КК України до штрафу 850 гривень.
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ст. 185 ч.3 КК України,-
14.03.2013 року в вечірній час, ОСОБА_2, проходячи по вулиці Шабській 108, біля ПАТ «ЭЗЯБИИ», в місті Білгород-Дністровський Одеської області, виявив на території ПАТ«ЭЗЯБИИ», металеві конструкції - швелера, довжиною по 1,5 метра, при вигляді яких у нього виник умисел на таємне їх викрадення.
Далі, здійснюючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_2 переліз через паркан яким огороджена територія ПАТ «ЭЗЯБИИ» і таким чином проник на територію вищезазначеного заводу.
Після чого, ОСОБА_2 перетягнув сім швелерів, до паркану, та перекинув за територію ПАТ «ЭЗЯБИИ», зі сторони вулиці Шабської в м. Білгород-Дністровський та покинув місце пригоди.
Далі, 15.03.2013 року о 08:00 годин, ОСОБА_2, з метою довести свій злочинний намір до кінця, повернувся на місце вчинення кримінального правопорушення пригоди та переконавшись, що раніше заготовлені їм металеві конструкції знаходяться біля паркану ПАТ «ЭЗЯБИИ», зателефонував ОСОБА_3, який займається грузоперевезенням в місті Білгород-Дністровський на своєму особистому автомобілі марки «Мерседес РЕКС» д.н. НОМЕР_1, та зробив замовлення на перевезення вантажу.
ОСОБА_3 приїхав на вул. Шабську, до ПАТ «ЭЗЯБИИ» разом з грузчиками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та погрузили металеві швелера в кількості сім штук, загальною вагою 600 кг., по ціні 1,80 грн. за 1 кг. всього на суму 1080,00 грн., в кузов вантажного автомобіля, при цьому ОСОБА_2 не повідомив останніх про те, що металеві конструкції викрадені ним з території ПАТ «ЭЗЯБИИ».
Однак, ОСОБА_2 свій злочинний намір до кінця не довів з причин, які не залежали від його волі, так як після того, як металеві конструкції були завантажені на автомобіль, на місце прибула охорона з ВАТ «Охорона-Сервіс-Тірас», та затримала його з викраденим майном.
Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні винним визнав себе у повному обсязі, та повністю підтвердив обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, показав суду, що 14.03.2013 року проник на територію ПАТ «ЭЗЯБИИ», перетягнув 7 швелерів до паркану та перекинув за територію заводу, зателефонував ОСОБА_3, який займається грузоперевезенням, та погрузили металеві швелера в кількості 7 шт., однак не повідомив ОСОБА_3 та грузчиків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про те, що металеві конструкції викрадені. У скоєному щиро розкаявся, просив суворо не карати, запевнив, що більше не буде вчиняти кримінальні правопорушення. Просив розглянути справу відповідно ст. 349 ч.3 КПК України.
На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким неоспорюються. За згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій не має, а також роз'яснює йому, що в такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд, з'ясувавши думку сторін кримінального провадження, роз'яснив сторонам кримінального провадження вимоги ч.3 ст. 349 КПК і наслідки обмеження обсягу доказів, визнав недоцільним дослідження інших доказів, крім допиту обвинуваченого ОСОБА_2 відносно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким неоспорюються, дослідженням тільки доказів, які характеризують його особистість.
Обвинувачений ОСОБА_2 та інші учасники кримінального провадження погодилися з тим, щоб судовий розгляд обмежився його допитом , дослідженням доказів, які характеризують його особистість. Йому було роз'яснено, що в даному випадку він позбавляються права оспорювати в апеляційному порядку фактичні обставини справи.
Оцінюючи докази у сукупності, суд визнає винним обвинуваченого ОСОБА_2 у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.2 ст.15, ст. 185 ч.3 КК України - як замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднане з проникненням в сховище.
Відповідно до ст. 66 КК України до обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 є рецидив злочинів.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує : суспільну небезпеку і характер вчиненого ним кримінального правопорушення, тяжкість скоєного, позитивну характеристику за місцем проживання, що скоїв кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, його щире каяття в скоєному, відсутність збитків, думку потерпілих, які претензій морального та матеріального характеру не мають, його активну участь у розкриття кримінального правопорушення.
Враховуючи пом'якшуючі обставини та обтяжуючи обставини, те, що обвинувачений ОСОБА_2 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, його щире каяття у скоєному, відсутність збитків, думку потерпілих, посередню характеристику за місцем проживання, суд вважає недоцільним відбування покарання у вигляді позбавлення волі та приходить до переконання про можливість його звільнення від відбування покарання з випробуванням у відповідності до ст. 75 КК України.
Речовий доказ у справі - сім швелерів, передані представнику ПАТ «ЭЗЯБИИ» - залишити у володінні ПАТ «ЭЗЯБИИ». (а.с. 39).
Керуючись ст. ст. 100, 349, 368, 373-374, 376, 392- 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ст. 185 ч.3 КК України, і на підставі санкції даної статті призначити покарання 3 (три) років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 наступні обов'язки :
- періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції;
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та навчання.
Контроль за поведінкою засудженого здійснюється кримінально-виконавчою інспекцією за місцем проживання засудженого.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без зміни - особисте зобов'язання .
Матеріали кримінального провадження № 12013170240000638 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням з обвинувальним актом № 495/4081/13-к.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України Одеської області кошти за проведення трасо логічної експертизи в сумі 244,05 грн. (а.с.17)
Речовий доказ у справі - сім швелерів, передані представнику ПАТ «ЭЗЯБИИ» - залишити у володінні ПАТ «ЭЗЯБИИ». (а.с. 39).
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, через Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області.
Вирок суду у відповідності з вимогами ст. 394 ч.2 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст. 394 КПК України.
Суддя :