Справа № 764/1802/13-ц
Провадження № 2/764/1344/2013
Категорія 44
"12" червня 2013 р. Ленінський районний суд м. Севастополя у складі:
головуючого судді - Рубан М.В.,
за участю секретаря - Бурчуладзе С. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, про визнання права власності на частку земельної ділянки,
Позивач ОСОБА_1 звернулася у лютому 2013 року до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності на 17/100 часток земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 32. Вимоги обґрунтовує тим, що позивач з 17 липня 2001 р. є власником 17/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, д. 32, на підставі договору купівлі-продажу від 13.06.2001 р., нотаріально посвідченого і зареєстрованого в реєстрі за № 5188. Однак згідно державного акту на право приватної власності на землю серія І-КМ № 0914852, власником 17/100 часток земельної ділянки, на якій розташоване дана частка домоволодіння, є її колишній власник - ОСОБА_2. Позивач звернувся до ОСОБА_2 з проханням врегулювати дане питання мирним шляхом, оформити в досудовому порядку спільною угодою перехід права власності на дану частку земельної ділянки до позивача, проте відповідач надав у письмовому вигляді відповідь в якій вказав, що не вважає, що ОСОБА_1 з переходом до неї права власності на частку в домоволодінні, придбала у власність частку земельної ділянки, на якій дане домоволодіння розташоване.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги просив задовольнити з викладених у позові
обставин.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, надіслала суду клопотання про розгляд справи за її відсутність, вирішення справи залишає на розсуд суду.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, надіслала на адресу суду клопотання про розгляд справи у її відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Третя особа ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, надіслала на адресу суду клопотання про розгляд у її відсутність, проти задоволення позовних вимог не заперечує.
Також, третя особа ОСОБА_5 направила на адресу суду клопотання про те, що третя особа - ОСОБА_4 є її родичем (дід) і він помер, тому просить не направляти виклики в судове засідання на його ім'я. Дана обставина також підтверджується копією свідоцтва про смерть (серія 1-ЖД № 232313).
На підставі ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача та третіх осіб, оскільки в матеріалах справи є достатньо доказів, що свідчать про права та відносини сторін.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд знаходить вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 17 липня 2001 року придбала у власність 17/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака будинок 32, на підставі договору купівлі-продажу від 13 червня 2001 року, нотаріально посвідченого, приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6, зареєстрований в реєстрі за № 5188.
Відповідно до змісту даного договору купівлі-продажу, зазначену частку в домоволодінні ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_7 без будь-яких додаткових умов з приводу відчуження земельної ділянки на якої дана частка у домоволодінні розташована.
На підставі відповіді директора КП "БТІ та ДРОНМ" СГС право власності на 17/100 часток домоволодіння, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака будинок 32, було зареєстрована за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом № 3-74, виданого 17.01.1995 р. 1-ою Севастопольською державною нотаріальною конторою, перейшло до ОСОБА_8 на підставі договору купівлі-продажу від 10 січня 2000 року № 184, посвідченого приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_6
В подальшому, також відповідно до відомостей завідувача Севастопольським державним нотаріальним архівом ГУЮ в м. Севастополь, право власності на зазначену частку в домоволодінні перейшло до ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, реєстровий № 3-989, виданого 29 серпня 2000 Другою Севастопольською державною нотаріальною конторою, який у свою чергу втратив дане право власності на підставі укладеного з позивачем договору купівлі-продажу від 13 червня 2001 року.
На даний час право власності на 17/100 часток земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 32 зареєстровано за відповідачем у справі ОСОБА_2, що вбачається з Державного акту на право власності на земельну ділянку (серія І-КМ № 094852).
Судом також встановлено, що ні при одному з переходів права власності на зазначену частку в домоволодінні, розташованому за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака будинок, 32, не були визначені певні умови переходу права власності на частку земельної ділянки, на якій дана частка домоволодіння розташована.
У відповідності зі статтею 30 Земельного кодексу України ( в редакції на час укладення договору купівлі - продажу від 17 липня 2001 року ) при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення і, якщо інше не передбачено у договорі відчуження - будівлі та споруди.
Згідно з ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно з ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені. До спадкоємців житлового будинку, інших будівель та споруд переходить право власності або право користування земельною ділянкою, яка необхідна для їх обслуговування, якщо інший її розмір не визначений заповітом.
Пунктом ґ постанови пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" від 16.04.2004 р. № 7 надано роз'яснення, що при переході права власності на будівлі та споруди за цивільно-правовими угодами, укладеними до 1 січня 2002 р., згідно з положеннями чинної до цієї дати статті 30 ЗК України до набувача від відчужувача
переходить належне йому право власності або право користування земельною ділянкою, на якій розташовані будівлі та споруди, якщо інше не передбачалось у договорі відчуження.
Таким чином, відповідно до чинного на час укладення договору купівлі - продажу від 17 липня 2001 року законодавства суд доходить висновку, що при переході до позивача права власності на 17/100 домоволодіння, розташованого за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака будинок 32, до неї перейшло
право власності на відповідну частку земельної ділянки, на якій розташоване дане домоволодіння,
враховуючи, що відповідно до вказаних норм права право власності на 17/100 часток земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 32 перейшло спочатку ОСОБА_9 у зв'язку з відчуженням ОСОБА_2 17/100 часток будинку, розташованого за вказаною адресою, потім до ОСОБА_10 у зв'язку із успадкуванням 17/100 часток будинку. Отже, право власності ОСОБА_2 на 17/100 часток земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 32, було припинено у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу 17/100 часток будинку від 17 липня 2001 року.
Таким чином, доводи ОСОБА_2, викладені у письмовій відповіді позивачу, направленої на адресу останньої, що вона не визнає право власності позивача на частку земельної ділянки, на якій розташована частка в домоволодінні, оскільки вважає себе власником, спростовуються вищенаведеним.
Відповідно до письмової відповіді Приватного нотаріуса Севастопольського міського нотаріального округу ОСОБА_11 остання вказує позивачу на відсутність можливості посвідчення угоди з відчуження, що належить їй 17/100 частки в домоволодінні, розташованому за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака будинок 32, з причини відсутності у позивача правовстановлюючого документа, що підтверджує право власності за нею на частку земельної ділянки, на якій дане домоволодіння розташоване.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Суд вважає, що визнання права власності позивача на спірну частку земельної ділянки відповідає
вимогам закону, є необхідною мірою та направлено на забезпечення захисту порушеного права позивача, отже, вимога ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на вказану частку земельної ділянки є обґрунтованою, тому підлягає задоволенню.
З огляду на заяву позивача про покладання на неї судових витрат суд вважає за можливе віднести такі витрати на рахунок позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 3, 6,10, 11, 60, 61, 79, 84, 88, 130, 212- 215, 292, 294 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 17/100 часток земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Севастополь, вул. Щербака, 32.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Севастополя, через Ленінський районний суд м. Севастополя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя - підпис
З оригіналом згідно
Суддя Ленінського районного суду
м.Севастополя М.В. Рубан