ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" червня 2013 р. Справа № 809/1433/13-a
12 год. 30 хв.
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області
до відповідача: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення заборгованості в сумі 7614,28 грн.,-
Управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі (надалі також - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі також - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 7614,28 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. №2464-VI (надалі, також - Закон), відповідач є платником єдиного соціального внеску до Пенсійного фонду України, таким чином, згідно із Законом зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до довідки позивача та картки особового рахунку, за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 7614,28 грн. Оскільки станом на момент звернення до суду відповідач заборгованість не погасив, позивач просив стягнути 7614,28 грн., недоїмки по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, але на адресу суду направив клопотання про розгляд справи без його участі. Зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.42). Причини неявки суду невідомі, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності чи про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Правом подання заперечення проти позову відповідач не скористався.
Згідно із частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши позовну заяву, дослідивши та оцінивши надані суду письмові докази та інші матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований 9 вересня 2008 року Рогатинською районною держаною адміністрацією, та відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
У зв'язку з несплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування у відповідача сформувалась недоїмка в сумі 7614,28 грн. Вищевказана недоїмка по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове соціальне страхування підтверджується довідкою позивача №3345/04 від 11.06.2013 року (а.с.44) та карткою особового рахунку платника єдиного внеску (а.с.8-11).
Згідно із довідкою - розрахунком позивача, відповідачу нараховано внесків за грудень 2012 року в сумі 884,90 грн., січень 2013 року в сумі 5340,02 грн., лютий 2013 року в сумі 929,20 грн., березень 2013 року в сумі 929,20 грн., з яких самостійно сплачено відповідачем 469,04 грн., що сформувало недоїмку в сумі 7614,28 грн., (а.с.45).
Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону, встановлено, що платниками єдиного внеску є, в тому числі, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону, єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування визначені статтею 8 Закону.
У відповідності до поданих звітів (а.с.14-20), відповідачу присвоєно 5 клас професійного ризику, тому, згідно з статтею 8 Закону, відповідач є платником єдиного внеску за ставкою 36,8 % та 3,6%.
Також, відповідачу встановлений єдиний внесок у розмірі 34,7 відсотка винагороди за цивільно-правовими договорами. Так, згідно із звітом про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2012 рік відповідач самостійно визначив суму єдиного внеску в розмірі 4572,42 грн., (а.с.13).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону, обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.
Виходячи зі змісту частини 8 статті 9 Закону, платник єдиного внеску, зокрема, зобов'язаний сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця.
Роботодавці, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Платники єдиного внеску, що зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, повинні сплачувати його до 10 лютого наступного року.
Частиною 12 статті 9 Закону зазначено, що єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).
Відповідно до змісту статті 25 Закону органи Пенсійного фонду України мають право звертатися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно із частиною 6 статті 1 Закону, недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена територіальними органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених цим Законом.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені норми Закону щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, відтак позивач правомірно звернувся до суду з метою стягнення даної недоїмки.
Враховуючи те, що на момент судового розгляду справи, відповідачем не надано доказів добровільної сплати заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення недоїмки в розмірі 7614,28 грн., є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158 -163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Рогатинському районі Івано-Франківської області заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2012 року по 20.03.2013 року в сумі 7614 (Сім тисяч шістсот чотирнадцять) гривень 28 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 17.06.2013 року.