Іменем України
12 червня 2013 р. Справа №801/4799/13-а
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю. С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення,
Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 пені в сумі 374,03 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен був забезпечити у 2011 році працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці, але фактично не була працевлаштована жодна особа, у зв'язку з чим ФОП ОСОБА_1 повинен був самостійно до 15.04.2012 року сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 5667,00 грн., але цього зобов'язання в встановлений строк не виконав. Адміністративно-господарські санкції були сплачені відповідачем 14.03.2013 року, тобто з порушенням терміну сплати на 331 календарний день, у зв'язку з чим, йому була нарахована пеня у розмірі 374,03 грн., яка відповідачем не сплачується, а тому підлягає стягненню в примусовому порядку.
Позивач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. Клопотань, заперечень на позов не надав, про поважність причин неприбуття у судове засідання суду не повідомив.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представника позивача та відповідача.
Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця 16.03.2004 року виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, реєстраційний номер фізичної особи-підприємця НОМЕР_1 (а.с.29).
Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №875 для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно з 9 статті 19 Закону України " Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 року №875 підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Частиною 4 статті 20 Закону встановлено, що адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини 8 статті 20 Закону, порядок сплати адміністративно-господарських санкцій і пені до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, їх акумуляції, обліку, а також з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів - використання цих коштів затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п.2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70, роботодавці сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Обчислення суми адміністративно-господарських санкцій проводиться роботодавцями самостійно згідно з порядком заповнення звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів, затвердженим Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.
Судом встановлено, що відповідач використовує найману працю, та відповідно до Закону подає Кримському республіканському відділенню Фонду соціального захисту інвалідів звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.
Відповідно до Акту перевірки виконання ст.19, 20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 10.01.2013 року, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складає 9 осіб. Отже, відповідно до частини 1 статті 19 Закону для відповідача встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у кількості одного робочого місця (а.с.6).
Судом встановлено, що за даними Акту перевірки на підприємстві у 2011 році не працювало жодного працівника, якому відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність.
Таким чином, відповідач відповідно до частини 1 статті 20 Закону повинен сплатити Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві.
Судом встановлено, що в 2011 році середньорічна заробітна плата у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 складала 11333 гривень, загальний розмір Фонду оплати праці штатних працівників складає 102 гривні, що також підтверджується Актом перевірки відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів, у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний сплатити санкцію у розмірі 5667 гривень.
Таким чином, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 повинен був до 15 квітня 2012 року самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 5667 гривень.
14.03.2013 року, відповідно до обліку платежів ОСОБА_1, відповідач, з порушенням термінів сплати у загальній кількості 331 календарний день, сплатив повну суму адміністративно-господарських санкцій до Державного бюджету України у розмірі 5667 грн.(а.с.7).
Відповідно до ч.2,3 ст.20 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» №875, порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
28.03.2013 року відповідачу було направлено Повідомлення вих.04-4/968, про необхідність сплатити пеню в сумі 374,03 грн. за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, яке було отримано останнім 30.03.2013 року (а.с.8,9).
Доказів сплати зазначеної суми відповідачем не надано, отже позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст.94, 160-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер НОМЕР_1) пеню в сумі 374,03 грн. (триста сімдесят чотири гривні три копійки) за реквізитами: Держбюджет Кіровського району, 50070000, Управління Державного казначейства АР Крим м.Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 37830627, р/р31219230700116, призначення платежу: ОКПО платника; 50070000;01;пеня за невчасну сплату адміністративно-господарської санкції за 2011 рік.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ю.С. Кононова