04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" червня 2013 р. Справа №5011-46/18261-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Разіної Т.І.
суддів: Гарник Л.Л.
Сотнікова С.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду міста Києва від 28.12.2012 у справі № 5011-46/18261-2012 (суддя Омельченко Л.В.)
за заявою адвоката Петруненка Віктора Григоровича, м. Київ
до організації орендарів орендної фірми «Екста», м. Київ
про банкрутство
Постановою господарського суду міста Києва від 28.12.2012 року у справі № 5011-46/18261-2012 (суддя Омельченко Л.В.) визнано банкрутом організацію орендарів орендної фірми «Екста»; визнано кредиторські вимоги ініціюючого кредитора - адвоката Петруненка Віктора Григоровича до організації орендарів орендної фірми «Екста» у сумі 105 000, 00 грн.; відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута організації орендарів орендної фірми «Екста» арбітражного керуючого Самофалова Валентина Вікторовича, якого зобов'язано у п'ятиденний строк з дня прийняття постанови про визнання боржника банкрутом подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури з метою виявлення, встановлення кредиторів відсутнього боржника та повідомлення їх (кредиторів) про визнання відсутнього боржника банкрутом; надати суду докази публікації оголошення в офіційному друкованому органі про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури протягом двох тижнів з моменту опублікування; письмово повідомити про визнання господарським судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до банкрута, зокрема, органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види зальнообов'язкового держаного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів); у разі отримання ним заяв з вимогами до банкрута письмово повідомити про це суд; надати суду ліквідаційний баланс банкрута та звіт ліквідатора до 28.11.2013 р.; зобов'язано Державного реєстратора за місцем знаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та відомості про ліквідатора боржника; підприємницьку діяльність банкрута визнано такою, що завершилася; строк виконання всіх грошових зобов'язань визнано таким, що настав; припинено нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута; припинено повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову господарського суду міста Києва від 28.12.2012 у справі № 5011-46/18261-2012 та припинити провадження у справі.
Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї матеріали, Київський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.
В ст. 53 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Так, постанову господарського суду міста Києва було винесено 28.12.2012.
Всупереч нормам Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга була направлена скаржником до господарського суду міста Києва лише 29.05.2013 року, тобто з порушенням строку передбаченого ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.
В апеляційній скарзі апелянт просить поновити пропущений строк на апеляційне оскарження постанови господарського суду міста Києва від 28.12.2012 року у справі № 5011-46/18261-2012 та прийняти апеляційну скаргу до розгляду, що за своєю суттю є клопотанням про відновлення пропущеного строку. Причину пропуску апелянт мотивує тим, що про оскаржувану постанову дізнався з запізненням, отримавши інформацію від державного реєстратора.
Відповідно до ст. 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.
Виходячи зі змісту ст. 53 ГПК України, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах). При цьому своєчасне (у межах встановленого строку) подання первісної апеляційної скарги і невідкладне (одразу після одержання відповідної ухвали) усунення скаржником недоліків, які стали причиною повернення останньої, враховуються апеляційним господарським судом у вирішенні питання про відновлення строку подання апеляційної скарги разом з іншими обставинами, на які посилається скаржник у зазначеному клопотанні. Відповідна позиція відображена в п. 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року.
В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007 № 01-8/123 зазначено: «Згідно з частиною першою статті 53 ГПК за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Отже, наведена норма пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку. Це стосується й тих випадків, коли таке відновлення здійснюється з ініціативи господарського суду, що має зазначити відповідну причину (причини) в судовому рішенні, в якому йдеться про відновлення строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V ГПК.»
Виходячи з положень ст. 53 та ч. 2 ст. 93 ГПК України, апеляційний суд при розгляді клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги має враховувати, що відповідно до норм ст. 53 ГПК України суд може відновити пропущений строк у разі наявності поважних причин пропуску строку.
Приймаючи до уваги, що Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, доводи та обставини, що наведені на обґрунтування клопотання про відновлення строку мають бути підтверджені належними доказами у справі відповідно до вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України та оцінюватись відповідно до норм ст. 43 ГПК України.
Відповідна позиція викладена в постанові Вищого господарського суду України від 14.03.2012 року у справі № 50/206-б.
Таким чином, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що у скаржника не існувало жодних об'єктивно непереборних, що не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами обставин для своєчасного вчинення такої процесуальної дії, як звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки скаржником взагалі не зазначено таких підстав, не надано доказів існування поважних причин неподання у встановлені процесуальні строки апеляційної скарги; не наведено жодної з поважних причин неможливості подання апеляційної скарги в передбачені законодавством строки.
При наведених обставинах, апеляційний господарський суд вважає, що в клопотанні про поновлення строку на подання апеляційної скарги слід відмовити.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
За даних обставин апеляційна скарга не приймається судом до розгляду і повертається скаржнику у зв'язку з тим, що скарга подана після закінчення строку, встановленого для її подання, а клопотання про його поновлення відхилено.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 53, 86, 91, 93, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд
Відхилити клопотання Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби про поновлення строку на подання апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду міста Києва від 28.12.2012 у справі № 5011-46/18261-2012 повернути скаржнику з доданими документами.
Головуючий суддя Разіна Т.І.
Судді Гарник Л.Л.
Сотніков С.В.