18.06.13р. Справа № 904/4412/13
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг". м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське, м. Новомосковськ
про стягнення 59 449,04 грн.
Суддя Петренко Н.Е.
секретар судового засідання Шевцов В.В.
Представники:
від позивача: Фелді О.В., представник за довіреністю № б/н від 16.01.13р.
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" (далі - відповідач) про стягнення 59 449,04 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 56 043,70 грн. - заборгованість по лізинговими платежами, 560,55 грн. - 3% річних, 2 844,79 грн. - пеня.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору фінансового лізингу № 2687L11/00-LD від 23.05.11р., в частині повної та своєчасної оплати лізингових платежів.
Ухвалою господарського суду від 05.06.13р. порушено провадження у справі, прийнято позовну заяву до розгляду в судовому засіданні на 18.06.13р.
18.06.13р. в судовому засіданні повноважний представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. Крім того, повноважний представник позивача надав для огляду суду всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір, а для долучення до матеріалів справи оригінал Акту звірки взаєморозрахунків станом на 14.06.13р. та завірені копії банківських виписок з підтвердженням часткової сплати лізингових платежів.
В свою чергу, повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позов на інші витребувані документи до суду не надав. Жодних пояснень щодо причини неявки або інших клопотань до господарського суду не надходило. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.86).
Враховуючи зазначене, господарський суд прийшов до висновку про те, що повноважний представник відповідача у судове засідання не з'явився та не подав відзив на позов та інші витребувані судом документи без поважних причин, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні без участі повноважного представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
В судовому засіданні 18.06.13 р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, господарський суд -
23.05.11 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір фінансового лізингу № 2687L11/00-LD (далі-Договір), відповідно до умов п.1.1. якого, позивач приймає на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця, що обраний відповідачем, предмет лізингу відповідно до встановлених відповідачем умов придбання та технічних характеристик (специфікацій), та передати його у користування відповідачу на строк та на умовах, визначених цим Договором. Відповідач зобов'язаний прийняти предмет лізингу у користування та сплачувати позивачу лізингові платежі, інші комісії, які зазначені в додатку „Тарифи" до цього Договору (надалі - Тарифи), який є його невід'ємною частиною, та виконувати інші обов'язки, передбачені цим Договором та чинним законодавством.
Згідно додатку до Договору, ціна предмета лізингу виражається в Доларів США та складає 17 822,90 доларів США, у т.ч. ПДВ, що на день складання цього Договору становить 142 200,00 гривень.
У Додатках до Договору лізингу за № 2687L11/01, 2687L11/02, 2687L11/03, 2687L11/04 та2687L11/05 від 23.05.2011р., сторонами визначено предмети лізингу, їх ціну, графіки платежів за Договором лізингу та інші умови (додатки до Договору знаходяться у матеріалах справи).
У відповідності до зазначених додатків до Договору, об'єктом лізингу, що передається відповідачу у користування є:
- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі № Х96330200В2424634330200 В0619923, реєстраційний номер: АА 5486 КР;
- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі № Х96330200В2422844330200В0617816, реєстраційний номер: АА 5491 КР;
- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі № Х96330200В24225493302 Х96330200В2424634330200В0618032, реєстраційний номер: АА 5506 КР;
- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі № Х96330200В2422506330200В0618059, реєстраційний номер: АА 5507 КР;
- мала вантажівка ГАЗ 3302, 2890 куб. см., шасі № Х96330200В2424302330200В0619603, реєстраційний номер: АА 5508 КР.
Загальна вартість предмета лізингу за Договором становить 89 114 доларів США 50 центів, у т.ч. ПДВ, що на день його укладення становить 711 000,00 грн.
Як зазначено у п.5.3 Договору, лізингові платежі складаються з:
5.3.1. Авансовий (перший лізинговий) платіж сплачується до передачі предмета лізингу у користування відповідачу та є частиною відшкодування предмету лізингу. Авансовий платіж сплачується за курсом та в строк(-и), які вказані у відповідному додатку до цього Договору. Авансовий платіж включає в себе податок на додану вартість.
5.3.2. Періодичні лізингові платежі сплачуються після передачі предмета лізингу у користування відповідачу за курсом продажу та включають в себе:
а) Відшкодування вартості предмету лізингу, що розраховується за курсом встановленим у відповідному додатку до цього Договору;
б) Комісію позивача, яка є такою, що змінюється та розраховується як різниця між розміром періодичного лізингового платежу, який зазначений у стовпці „Лізинговий платіж" та перерахований в гривню, та розміром відшкодування вартості предмету лізингу у гривні, розрахованого згідно п.5.3.2. (а) цього Договору. Мінімальний розмір комісії позивача не може бути меншим ніж одна гривня.
Відповідно до п.5.4. Договору, розмір періодичного лізингового платежу не може бути меншим ніж сума відшкодування вартості предмету лізингу та мінімального розміру комісії позивача, визначеного в п. 5.3.2. (б) цього Договору.
В цілях податкового обліку датою нарахування лізингових платежів, за виключенням відшкодування, вважається дата платежу (п. 5.7. Договору).
Згідно п. 6.1. Договору, відповідач відшкодовує позивачу:
а) всі документально підтвердженні витрати, пов'язані з оформленням та виконанням цього Договору, Договору купівлі-продажу та Договору страхування, включаючи (але не виключно): реєстраційні (за виключенням платежів, що згідно умов цього Договору несе Позивач);
б) судові витрати, державне мито, витрати пов'язані із зверненням стягнення на предмет лізингу;
в) податки, які стягуються щодо предмета лізингу, згідно з законодавством України;
г) будь-який штраф, пов'язаний із предметом лізингу, який накладено з вини відповідача;
д) витрати позивача щодо відновлення втрачених або вкрадених документів на предмет лізингу (технічний талон та/або свідоцтво про реєстрацію, сервісна книжка, інша технічна документація) під час користування відповідачем предметом лізингу;
е) інші витрати позивача, понесені з вини відповідача.
Додаткові послуги, які позивач надає відповідачу за ініціативою останнього, сплачуються у розмірах, встановлених тарифами позивача (п.6.2. Договору).
Пунктом 7.1. Договору встановлено, що оплата відповідачем за цим Договором вважається здійсненою в момент зарахування коштів на рахунок позивача.
Відповідно до п. 7.2. Договору, сторони домовились, що тарифи за цим Договором підлягають перегляду за ініціативою позивача кожні шість місяців, починаючи з дати укладення цього Договору.
У пункті 7.3. Договору встановлено, що відповідач має право ініціювати зміну розміру лізингових платежів та/або зменшення/збільшення строку лізингу (з урахуванням обмежень, встановлених п..1.2.2. (с) цього Договору) в тому числі з підстави дострокового погашення лізингових платежів шляхом звернення до позивача з відповідною заявою не менше ніж за 30 днів до бажаної дати зміни графіку лізингових платежів.
У випадку згоди позивача на запропоновані зміни, сторони укладають відповідний договір про внесення змін, яким вносять погодженні зміни до графіку лізингових платежів, за умови сплати комісії у розмірі, передбаченому тарифами (п. 7.3.1. Договору).
Згідно п. 7.5. Договору, всі суми, одержані позивачем від відповідача або третьої особи (поручителя, майнового поручителя) за цим Договором, будуть зараховані позивачем в наступному порядку:
а) на погашення неустойки за цим Договором;
б) погашення простроченої заборгованості за тарифами;
в) на погашення простроченої заборгованості по лізинговим платежам, починаючи з тієї, що виникла раніше, при цьому в першу чергу погашення простроченої заборгованості по сплаті комісії позивача, що нарахована згідно з п.5.3.2. (б) цього Договору, в другу чергу здійснюється погашення простроченої заборгованості за відшкодуванням вартості предмету лізингу;
г) на погашення поточної заборгованості по лізинговим платежам, при цьому в першу чергу здійснюється погашення поточної заборгованості по сплаті комісії позивача, що нарахована згідно з п.5.3.2. (б) цього Договору, в другу чергу здійснюється погашення поточної заборгованості за відшкодуванням вартості предмету лізингу;
д) на погашення заборгованості по іншим платежам, які передбачені розділом 6 цього Договору.
У відповідності до п. 12.3. Договору, у випадку несплати відповідачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим Договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожен день прострочення.
Згідно п. 15.1. Договору, даний Договір вступає в дію з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по ньому.
Як зазначає позивач, на виконання умов Договору, ним було придбано предмет лізингу відповідно договору купівлі-продажу №10/05 від 23.05.11р., що підтверджується актами приймання-передачі предмета лізингу від 29.06.11р.
Позивач стверджує, що в порушення умов Договору відповідач не своєчасно сплачував лізингові платежі, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість по сплаті невідшкодованої частини вартості предмету лізингу (сума непогашеної вартості) в розмірі 56043,70 грн.
Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушив зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим позивач був змушений звернутися до суду з даною позовною заявою.
Враховуючи зазначене, позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу за Договором в розмірі 56 043,70 грн.
За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України були нараховані до сплати відповідачу 3% річних на загальну суму 560,55 грн.
Крім того, на підставі п. 12.3. Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня на загальну суму 2 844,79 грн.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за лізинговими платежам в розмірі 56 043,70 грн., 3% річних в розмірі 560,55 грн., пеню в розмір 2844,79 грн., всього 59 449,04 грн.
Доказів виконання зобов'язання по Договору на момент розгляду спору відповідач до господарського суду не надав. Окрім того, відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, наведених позивачем обставин не спростував, тому позовні вимоги позивача є правомірними та підлягають задоволенню частково.
Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 292 Господарського кодексу України, лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 292 Господарського кодексу України, правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до Господарського кодексу України та інших законів.
Частина 2 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.
Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства України та умови укладеного між сторонами Договору, господарський суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за лізинговими платежами в розмірі 56 043,70 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані для сплати відповідачу 3% річних на загальну суму 560,55 грн., розрахунок яких судом перевірено та визнано таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.
Пунктом 12.3. Договору передбачено, що у випадку несплати відповідачем в належний термін будь-якої суми, яка має бути сплачена за цим Договором, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки, встановленої Національним банком України, яка діяла протягом періоду прострочення, за кожен день прострочення.
На підставі п. 12.3. Договору позивачем була нарахована для сплати відповідачу пеня на загальну суму 2 844,79 грн.
Перевіривши розрахунок позивача за допомогою системи Ліга, господарським судом встановлено, що позивачем здійснено невірний, завищений розрахунок суми пені, оскільки відповідно до розрахунку господарського суду сума пені складає 2 811,67 грн.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 2 811,67 грн.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 56 043,70 грн., 3% річних в розмірі 560,55 грн., пеня в розмірі 2 811,67 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.
Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
Крім того, відповідно до ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, та установчими документами, через свого представника.
Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.
Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Повноваження сторони або третьої особи, від імені юридичної особи, може здійснювати відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами.
Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, виданим відповідним адвокатським об'єднанням, або договором.
Тобто, вказана норма не обмежує юридичних осіб у виборі осіб, котрі будуть здійснювати їх представництво в господарському суді.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія вказаного закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.
Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 2 Закону України "Про адвокатуру", котра зазначає, що адвокатом може бути особа, яка має вищу юридичну освіту, підтверджену дипломом України або відповідно до міжнародних договорів України дипломом іншої країни, стаж роботи у галузі права не менше двох років, володіє державною мовою, склала кваліфікаційні іспити, одержала в Україні свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та прийняла Присягу адвоката України.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про адвокатуру" адвокат має право займатись адвокатською діяльністю індивідуально, відкрити своє адвокатське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії, адвокатські фірми, контори та інші адвокатські об'єднання, які діють відповідно до цього Закону та статутів адвокатських об'єднань. Адвокатські об'єднання діють на засадах добровільності, самоврядування, колегіальності та гласності. Реєстрація адвокатських об'єднань провадиться у Міністерстві юстиції України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом (ст. 12 Закону України "Про адвокатуру").
Таким чином, стаття 44 Господарського процесуального кодексу України передбачає відшкодування сум як судових витрат, які були сплачені стороною за отримання послуг, лише адвокатам, а не будь-яким представникам.
Позивач просить суд стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката за договором про надання юридичних послуг від 27.09.12р. у розмірі 3 500 грн.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням матеріалів конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (абзац третій пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").
Таким чином, господарський суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, оцінює правові послуги, надані адвокатом Кирилюк О.В. Товариству з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" по даній справі у розмірі 2 000 грн., оскільки адвокат не був присутній в судовому засіданні.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись Законом України "Про фінансовий лізинг", ст.ст. 509, 525, 526, 530, 549, 599, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 231, 232, 292 Господарського кодексу України, Законом України "Про адвокатуру", ст.ст. 4, 22, 32-34, 43, 44, 48-49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Новомосковське" (51200, м.Новомосковськ, вул.М. Головка, буд. 7, код ЄДРПОУ 00377489) на корить Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 22/1, код ЄДРПОУ 33942232) заборгованість за лізинговими платежами в розмірі 56 043,70 грн. грн. (п'ятдесят шість тисяч сорок три грн.70 коп.), 3% річних в розмірі 560,55грн. (п'ятсот шістдесят грн. 55 коп.), пеню в розмірі 2 811,67 грн. (дві тисячі вісімсот одинадцять грн. 67 коп.), витрати на адвокатські послуги в розмірі 2 000 грн. (дві тисячі грн. 00 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 719,54 грн. (одна тисяча сімсот дев'ятнадцять грн. 54 коп.).
В решті позовних вимог -відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя Н.Е. Петренко
Повне рішення складено 20.06.13р.