Справа № 2610/24749/2012
Провадження №1/761/436/2013
іменем України
20 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого Бугіль В.В.,
при секретарі Абдуллін А.Р.
за участю прокурора Перебийчук А.С.,
захисника ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Івано-Франківськ, українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, не працюючого, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.10.2000 року за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ч.2 ст.141 КК України в редакції 1960 року до 4-ох років позбавлення волі; вироком Подільського районного суду м. Києва від 07.10.2001 року за ч.1 ст.309, ст.71 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 28.11.2005 року за ч.2 ст.309 КК України до 2-ох років 3 місяців позбавлення волі, вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2012 року до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням строком 2 роки,
у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст.15 ч.3 ст.186 КК України,
Так, ОСОБА_2 19 липня 2012 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, знаходився біля торгівельних кіосків, що розташовані неподалік станції метро «Шулявська» в м. Києві. Проходячи повз торгівельний кіоск з продажу мобільних телефонів, що розташований по пр.Перемоги, 48 в м. Києві ОСОБА_2 помітив через відчинені двері мобільний телефон, який лежав на столі вищевказаного кіоску. В цей момент у нього виник умисел на повторне таємне викрадення мобільного телефону.
Реалізуючи свій злочинний задум, ОСОБА_2, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 знаходився спиною до столу, на якому лежав мобільний телефон, забіг до торгівельного кіоску та взяв зі столу мобільний телефон марки «Samsung GT II 19100», вартістю 4500 гривень, в якому знаходилась сім карта оператора мобільного зв'язку „Укртелеком", яка для потерпілого матеріальної цінності не становить. В цей момент дії ОСОБА_2 були викриті потерпілим ОСОБА_3, який почав його наздоганяти та кричати, щоб той зупинився. Усвідомлюючи, що його дії викриті, ОСОБА_2 намагався зникнути з місця вчинення злочину, тримаючи викрадений телефон у руках.
Проте ОСОБА_2 утримуючи викрадене майно, свої злочинні дії довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції, а викрадене майно у нього було виявлено та вилучено.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.15, ч.3 ст. 186 КК України не визнав, та надав суду показання, що 19 липня 2012 року, приблизно о 19 год. 30 хв. він знаходився біля станції метро „Шулявська", де проходив повз магазин, в якому продавались мобільні телефони. На прилавку магазину він побачив мобільний телефон. В подальшому він зробив крок в магазин, взяв мобільний телефон і пішов. Відійшовши від магазину з телефоном він побачив, що за станцією метро „Шулявська" стояли співробітники міліції та побачив, що потерпілий біжить за ним і кричить. Співробітники міліції також це побачили і він відразу віддав потерпілому мобільний телефон.
Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 надав суду показання, що 19 липня 2012 року він перебував у кіоску з продажу мобільних телефонів, який належить його брату та здійснював там продаж телефонів. Приблизно о 19.30 год. до магазину зайшла дівчина і почала запитувати його про мобільні телефони. Коли він розмовляв з дівчиною, до магазину зайшов підсудний забрав мобільний телефон марки «Samsung GT II 19100», який лежав на столі та вибіг з кіоску. Тоді він одразу побіг за ним та почав кричати, щоб той віддав мобільний телефон. В цей час проходили працівники міліції та затримали злочинця. Мобільний телефон йому повернули, зазначив , що будь-яких претензій до підсудного не має.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надав суду показання, про те, що працює інспектором БПС Шевченківського РУГУ МВС України в м.Києва.19 липня 2012 року він перебував на службі разом із сержантом ОСОБА_5 та прапорщиком ОСОБА_6 Під час несення служби біля станції метро «Шулявська» в м. Києві до них звернувся потерпілий ОСОБА_3 та сказав, що невідомий чоловік викрав у нього мобільний телефон. В подальшому ОСОБА_2 був затриманий та вони викликали слідчо-оперативну групу.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 надав суду показання, про те, що він працює інспектором БСП Шевченківського РУГУ МВС України в м. Києві. Цього ж дня патрулюючи біля станції метро «Шулявська» в м. Києві ним разом із його співробітниками був затриманий громадянин ОСОБА_2, який як виявилось викрав із приміщення кіоску мобільний телефон марки «Samsung GT II 19100», який було виявлено та вилучено у останнього.
Постановою прокурора від 03.06.2013 року обвинувачення ОСОБА_2 було змінено та останнього звинувачено в тому, що 19 липня 2012 року, приблизно о17 годині 30 хвилин знаходився біля торгівельних кіосків, що розташовані неподалік станції метро «Шулявська» в м. Києві. Проходячи повз торгівельний кіоск з продажу мобільних телефонів, що розташований по пр. Перемоги, 48 в м. Києві ОСОБА_2 помітив через відчинені двері мобільний телефон, який лежав на столі вищевказаного кіоску. В цей момент у нього виник умисел на повторне таємне викрадення мобільного телефону.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_3 знаходиться спиною до столу, на якому лежить мобільний телефон забіг до кіоску та взяв зі столу мобільний телефон марки «Samsung GT II 19100», який належить ОСОБА_3, вартістю 4500 гривень, в якому знаходилась сім - карта оператора мобільного зв'язку «Укртелеком», яка для потерпілого матеріальної цінності не становить. В цей момент дії ОСОБА_2 були викриті потерпілим ОСОБА_3, який почав його наздоганяти та кричати, щоб той зупинився. Усвідомлюючи, що його дії викриті, ОСОБА_2 намагався зникнути з місяця вчинення зочиу, тримаючи викрадений телефон у руках.
Проте ОСОБА_2 утримуючи викрадене майно, свої злочинні дії довести до кінця не зміг з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий працівниками міліції, а викрадене майно у нього було виявлено та вилучено. Тобто, підсудного звинувачено у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст.15 ч.2 ст. 186 КК України визнав повністю, в скоєному розкаявся, вказав, що матеріальну шкоду відшкодував, просив суворо не карати.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши усі докази у сукупності, суд приходить до висновку, що зміна обвинувачення підсудному є правильною та такою, що не викликає сумнівів. Крім повного визнання вини підсудним, у вчиненні злочину передбаченому ч.2 ст. 15 ,ч.2 ст.186КК України, його вина доводиться іншими матеріалами справи, а саме:
Показаннями потерпілого наданими у судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с. 30-31);
Показаннями свідка ОСОБА_4 наданими в судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с. 36-38);
Показаннями свідка ОСОБА_5, наданими в судовому засіданні та на досудовому слідстві (а.с 39-41)
Враховуючи викладене, суд вважає доведеною винуватість підсудного ОСОБА_2 в інкримінованому йому злочині та кваліфікує його дії за ч.2 ст.15,ч.2 ст.186 КК України як замах на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений повторно.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу підсудного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставини, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_2 суд визнає - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що підсудний хворіє на ВІЛ інфекцію.
Обставини, що обтяжують покарання стосовно підсудного ОСОБА_2 судом не встановлено.
Призначаючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує характер і ступінь небезпечності вчиненого ним злочину, сукупність всіх обставин його вчинення, дані про особу підсудного, що підсудний як особа втратив ступінь суспільної небезпечності, є особою раніше судимою за аналогічний злочин, щиро розкаявся, майно потерпілому повернуто та останній до підсудного претензій не має, суд вважає, що виправлення підсудного не можливе без ізоляції його від суспільства, а необхідним і достатнім покаранням для його виправлення й попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді позбавлення волі на певний строк. Однак, враховуючи що у підсудного наявні декілька обставин що пом'якшують покарання суд вважає за можливе призначити покарання у відповідності до ч.1 ст. 69 КК України нижче від найнижчої межі. Крім того, оскільки ОСОБА_2 вчинив злочин під час іспитового строку призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Києва від 17.05.2012 року остаточне покарання необхідно призначити шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за іншим вироком у відповідності до ч.1 ст. 71 КК України.
Саме таке покарання на думку суду буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Цивільний позов не заявлено.
Судові витрати по справі відсутні.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Samsung GT II 19100», який переданий на зберігання гр. ОСОБА_3 дозволити власнику використовувати на власний розсуд.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_2, визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому за цією статтею покарання із застосуванням ч.1 ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на - 2 (два) роки.
У відповідності до ч.1 ст.71 КК України остаточне покарання ОСОБА_2 призначити шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком у вигляді позбавлення волі строком на - 2 (два) роки 1 (один) місяць.
Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою. Строк тримання рахувати з 13 березня 2013 року.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки «Samsung GT II 19100», який переданий на зберігання гр. ОСОБА_3 дозволити власнику використовувати на власний розсуд.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб з часу його проголошення, шляхом подачі апеляції, а підсудним, що утримується під вартою протягом того ж строку з моменту отримання її копії, через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя Бугіль В.В.