Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/5394/13-к
20 червня 2013 року Подільський районний суд міста Києва в складі:
головуючого судді Сингаївського О.П.,
при секретарі Бушнєвій Н.С.,
з участю прокурора Сухова О.С.,
потерпілої ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12012110070000803 від 19.12.2012 року, по обвинуваченню
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4
року народження, уродженця м. Києва,
українця, громадянина України, з повною
середньою освітою, не одруженого,
не працюючого, зареєстрованого та
проживаючого в АДРЕСА_1 в силу ст. 89 КК України
не судимого, реєстраційний номер облікової
картки платника податків НОМЕР_1,
у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, -
Згідно рішення Подільського районного суду м. Києва від 17.04.2008 року, виконавчого листа 2-954 від 17.04.2008 року, ОСОБА_2 зобов'язаний сплачувати на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18.12.2007 року щомісячно і до його повноліття - 18 років.
Проте, починаючи з 01.10.2010 року, ОСОБА_2 злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання малолітнього сина, що виразилося в умисному невиконанні рішення суду про стягнення з нього на користь ОСОБА_1 визначеної суми аліментів, матеріальному незабезпеченні малолітнього сина.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 не надавав матеріальної допомоги на утримання сина, не займався його вихованням та не підтримував з останнім ніяких відносин, він має заборгованість по аліментах, яка станом на 01.04.2013 року становить 38578, 10 грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, підтвердив викладені обставини вчинення злочину та показав, що, маючи від спільного проживання із ОСОБА_1 сина ОСОБА_3, починаючи з 2010 року, згідно рішення про стягнення з нього аліментів на утримання дитини, жодного разу їх не сплачував. При цьому ОСОБА_2 додав, що до 2010 року він хворів та мав групу інвалідності, у зв'язку з цим, з пенсії, яку він отримував, вираховували аліменти на сина. Однак, у 2010 році інвалідність з нього було знято і він перестав отримувати пенсію, а тому, не маючи постійного доходу, аліменти на сина не сплачував.
Обвинувачений, окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав цивільний позов та кваліфікацію своїх дій органом досудового розслідування. В скоєному обвинувачений щиро розкаявся, просив суворо не карати.
Незважаючи на визнання вини обвинуваченим ОСОБА_2, вина останнього у вчиненні інкримінує мого йому злочину повністю підтверджується наступними доказами, які підтверджують встановлені судом обставини:
- показаннями у судовому засіданні потерпілої ОСОБА_1 про те, що ОСОБА_2, будучи батьком їхнього спільного сина ОСОБА_3, незважаючи на рішення суду про стягнення з нього аліментів, грошові кошти на утримання дитини тривалий час не надає. Іноді, зі слів потерпілої, ОСОБА_2 купував деякі речі сину та одного разу дав йому 30 гривень;
- показаннями у судовому засіданні ОСОБА_3, який підтвердив, що його батько ОСОБА_2 іноді дає йому гроші, коли він приходить до нього в гості та купує речі, але не часто. Також вони разом ходять на атракціони і батько купує йому іграшки;
- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що являється матір'ю потерпілої та підтвердила, що ОСОБА_2 грошові кошти на утримання дитини тривалий час не надає, але при цьому купував деякі речі сину на гроші своєї матері;
- показаннями у судовому засіданні свідка ОСОБА_5, який повідомив, що працюючи державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві, займався виконавчим провадженням щодо виконання рішення Подільського районного суду міста Києва про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина. Підтвердив, що починаючи з 01.10.2010 року ОСОБА_2, будучи письмово повідомленим про рішення суду щодо сплати аліментів та попереджений про кримінальну відповідальність за їх несплату, злісно ухилявся від сплати аліментів на утримання своєї дитини;
- заявою потерпілої ОСОБА_1 про ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів на утримання дитини;
- рішенням Подільського районного суду міста Києва від 17.04.2008 року та виконавчого листа 2-954 від 17.04.2008 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18.12.2007 року щомісячно і до його повноліття - 18 років;
- свідоцтвом про народження ОСОБА_3, згідно якого батьком останнього є ОСОБА_2;
- постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції в м. Києві про відкриття виконавчого провадження від 07.07.2010 року;
- довідками-розрахунками заборгованості по аліментам з 01.10.2010р. по 05.11.2012р. та з 01.10.2010 р. по 01.04.2013 р., відповідно до яких заборгованість по аліментах ОСОБА_2 становить 38578, 10 грн.;
- іншими матеріалами провадження в їх сукупності.
Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.1 ст.164 КК України як злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
Суд вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого правильною.
Обираючи міру покарання, суд враховує, що обвинувачений скоїв злочин, який віднесено до категорії невеликої тяжкості.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність обвинуваченого, суд визнає його щире каяття в скоєнні злочину.
Обставин, які обтяжують відповідальність обвинуваченого, суд не знаходить.
За місцем проживання обвинувачений характеризується задовільно, не перебуває на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра, не судимий, раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не одружений, не працює, на утриманні має малолітню дитину.
За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, думку учасників судового розгляду, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, і тому можливо, призначивши покарання у виді обмеження волі, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.
Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.
Витрати на залучення експертів та речові докази відсутні. Під час судового розгляду ОСОБА_1 заявлено цивільний позов на суму 38578, 10 грн., який обвинувачений визнав, у зв'язку з чим суд задовольняє його у повному обсязі.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.164 КК України та призначити йому покарання по цій статті 1 (один) рік обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 повідомляти органи виконання покарання про зміну свого місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації до органу виконання покарання.
Цивільний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментах на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 на загальну суму 38578, 10 (тридцять вісім тисяч п'ятсот сімдесят вісім грн. 10 коп.) грн.
На вирок до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 діб із моменту проголошення вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяО.П. Сингаївський