Справа № 534/670/113-ц
Провадження № 2/534/506/13
29 травня 2013 року Комсомольський міський суд
Полтавської області
в складі: головуючого судді Таранкової І. М.
при секретарі Васютченко О.О.
з участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Комсомольську справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням та виселення,
ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» м. Комсомольська /надалі ВАТ «ПГЗК»/ звернулось до суду із зазначеним позовом до відповідачів, в якому просить визнати їх таким, що втратили право користування жилим приміщенням - кімнатою № 603 в гуртожитку № 1 по вул. Портовій, 1 в м. Комсомольську Полтавської області та виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з вище вказаної кімнати.
Заявлені вимоги мотивує тим, що 11.03.1991 року ОСОБА_6 на підставі наказу № 203 влаштувався на комбінат машиністом насосних установок. Адміністрація ВАТ „ПГЗК” спільно з профспілковим комітетом прийняла рішення про надання ОСОБА_6 тимчасового житла в гуртожитку підприємства, в зв»язку із роботою. На підставі ордеру за № 2296 від 22.04.1994 р. ОСОБА_6 разом з сином ОСОБА_3 зареєструвалися 20.051994 року у спірному жилому приміщенні за вищезазначеною адресою. Згідно з наказом про припинення трудового договору від 07.04.2009 р. ОСОБА_6 звільнився з комбінату, в зв»язку з виходом на пенсію. Кімната відповідачу ОСОБА_6 надавалась тимчасово на період роботи на ВАТ «ПГЗК», але 07.04.2012 року ОСОБА_6 помер. Його син ОСОБА_3 не працює на ВАТ «ПГЗК» та в спірній кімнаті не проживає понад шість місяців без поважних причин. Згідно акту від 14.06.2012 року там проживає з 2001 року ОСОБА_2, яка є зведеною сестрою ОСОБА_3, зі своєю малолітньою дочкою ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Гуртожиток по вул. Портова, 1 в м. Комсомольську належить ВАТ «ПГЗК» на праві приватної власності, знаходиться на балансі комбінату та кімнати в ньому надаються працівникам ВАТ «ПГЗК» для тимчасового проживання в зв»язку з роботою відповідно до ст. 127 Житлового кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги повністю, посилаючись на обставини, зазначені в позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_3 в судове за сідання не з»явився. Про час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомив, заперечень на позов не надав.
Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала повністю. В своїх запереченнях на позов посилалася на те, що вселилася в спірне жиле приміщення, будучи неповнолітньою як член сім»ї за згодою померлого ОСОБА_6, який проживав однією сім»єю без реєстрації шлюбу з її матір»ю ОСОБА_8 ОСОБА_6 проживав за двома адресами: по вул. Портовій,1, кімн.603 та по пров. Деманова, 5 в м. Комсомольську, де проживала його цивільна дружина ОСОБА_8 За життя ОСОБА_6 визнавав за нею право проживання в спірному жилому приміщенні, звертався до адміністрації ВАТ « Полтавський ГЗК» з питання реєстрації її та дитини в спірному жилому приміщенні, але відповіді не отримав. Вважає, що не може бути виселена зі спірного жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, оскільки проживає одна з неповнолітньою дочкою. Просить врахувати, що вона працює на ДП « Південна залізниця», яка обслуговує перевезення продукції ВАТ « Полтавський ГЗК».
Заслухавши пояснення представника позивача,відповідача, свідків, дослідивши докази, надані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, суд вважає, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом встановлено, що будівля гуртожитку по вул. Портова, 1 в м. Комсомольську знаходиться на балансі позивача у справі - ВАТ «Полтавський ГЗК».
Згідно наказу № 203 від 11.03.1991 р. відповідач ОСОБА_6 був прийнятий на роботу на ВАТ « Полтавський ГЗК» з 11.03.1991 року.
Адміністрацією ВАТ «Полтавський ГЗК» спільно з профспілковим комітетом 05.04.1994 року було прийнято рішення про надання ОСОБА_6 тимчасового житла в гуртожитку підприємства. На підставі ордеру за № 2296, виданого ВАТ „ПГЗК” 22.04.1994 року, ОСОБА_6 отримав право на вселення в кімн. № 603 в гуртожитку № 1 по вул. Портова, 1 в м. Комсомольську, що належить ВАТ “ПГЗК”, і був зареєстрований разом з сином ОСОБА_3 за вказаною адресою.
Згідно наказу № 181 від 07.04.2009 року ОСОБА_6 звільнився з роботи, в зв»язку з виходом на пенсію.
07.04.20123 року ОСОБА_6 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.
З довідки з місця проживання вбачається, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований за адресою: кімн. № 603 в гуртожитку № 1 по вул. Портова, 1 в м. Комсомольську з 20.05.1994 року по даний час.
Згідно з актами від 14.06.2012р., 08.01.2013 р. відповідач ОСОБА_3 в спірній кімнаті не проживає з травня 2001 року , а проживають там з травня 2001 року відповідач ОСОБА_2 та її малолітня донька ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтвердили допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8
Свідок ОСОБА_11 показала в судовому засіданні, що за час її роботи в гуртожитку з 01.03.2011 року в спірному жилому приміщенні проживала відповідач ОСОБА_2 з дочкою, а ОСОБА_3 там не проживав і кімнатою не користувався. За час її роботи ОСОБА_5 та ОСОБА_3 не звертались з питання надання дозволу на проживання та реєстрацію в спірній кімнаті до адміністрації ВАТ « Полтавський ГЗК ».
Суд вважає, що у судовому засіданні знайшло підтвердження, що відповідач ОСОБА_3 не проживає в спірному жилому приміщенні понад 6 місяців без поважних причин, а тому втратив право користування жилим приміщенням.
Відповідно до ч.1 ст. 817 ЦК України наймач та особи, які постійно проживають разом з ним, мають право лише за згодою наймодавця вселити у житло інших осіб для проживання в ньому.
Відповідач ОСОБА_5 не надала суду будь-яких доказів на підтвердження надання згоди ВАТ « Полтавський ГЗК» їй або ОСОБА_6 на її вселення та проживання в спірному жилому приміщенні.
Суд вважає, що ОСОБА_4 та її малолітня дочка ОСОБА_5 підлягають виселенню зі спірного жилого приміщення без надання іншого жилого приміщення, оскільки вони незаконно без відповідної правової підстави проживають в ньому.
Питання про судові витрати у справі вирішено судом згідно ст.88 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 71,72 ЖК України, ст.ст. 817, 386, 387 ЦК України, ст.ст.88, 213-215 ЦПК України, -
Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_3 таким, що втратив право користування жилим приміщенням в гуртожитку № 1 по вул. Портовій, 1, кім. 603 в м. Комсомольську Полтавської області.
Виселити ОСОБА_2 та неповнолітню ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, з кімн. № 603 гуртожитку № 1 по вул. Портовій, 1 в м. Комсомольську без надання іншого жилого приміщення.
Стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_2 на користь Відкритого акціонерного товариства «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» судовий збір в сумі 107 грн. 30 коп. в солідарному порядку.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис ОСОБА_12
З оригіналом вірно:
Суддя І.М.Таранкова