0550/5656/2012
2/0248/9/2013
13 червня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:
головуючого судді Ткаченко Л.Я.
при секретарі М'якінченко В.В.
за участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача - адвоката ОСОБА_4
представника відповідача ОСОБА_5
представника відповідача - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Харцизька Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Автолідер-2010», ОСОБА_3 про стягнення суми, -
27 березня 2012 року позивач звернувся до суду з позовом до ТОВ «Автолідер-2010», ОСОБА_3 про стягнення суми, у якому вказує, що він на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, був власником транспортного засобу MAN-14.272 колір жовтий, 1994 р.в., дизель, об'єм двигуна 6871 см, номер двигуна НОМЕР_1, номер шасі WMAM033934Y019025, державний номер НОМЕР_2 (далі - транспортний засіб). 30.11.2010 р. за його заявою у ВРЕВ м. Харцизька при УДАІ ГУМВСУ транспортний засіб було знято з обліку для реалізації, про що свідчить облікова картка приватного АМТ. 04 грудня 2010 р. він звернувся до відповідача - ТОВ «Автолідер-2010» за адресою м. Харцизьк, вул. Чкалова, 4, який надає комісійні послуги по реалізації транспортних засобів. З допомогою відповідача 1 він продав належний йому транспортний засіб відповідачу 2 - ОСОБА_3, для чого між ним та відповідачем 1 було укладено договір посередницьких послуг по реалізації вказаного транспортного засобу. На виконання договору 04.12.2010 р. відповідачем 1 було оформлено довідку-рахунок серія КІМ № 445462 на ім'я відповідача 2, ОСОБА_3, який повинен був сплатити за отриманий транспортний засіб його вартість, що вказана в цій довідці - 60000,00 грн. Зазначає, що згідно з п.12.3 ст.12 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», що діяв на той момент, якщо об'єкт рухомого майна продається за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента, то така особа вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником податку від такого продажу. У разі оформлення продажу авто через комісійний магазин, такий магазин виступає в ролі податкового агента платника податку, тобто власника авто. Податковий агент повинен відобразити у податковому розрахунку суму доходу та суму сплаченого податку до бюджету та подати зазначену інформацію до податкової служби за місцем реєстрації. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані повідомляти органи державної податкової служби за місцем розташування про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, за формою, затвердженою центральним органом державної податкової служби, а також про їх власників. На виконання цих вимог за квитанцією № 11679.109.2 від 06.12.2010р. відповідач сплатив за нього податок з доходів фізичних осіб у сумі 9000,00 грн., що становить 15% від вартості його автомобіля. Але він так і не отримав належних йому коштів від продажу автомобіля. Станом на день подачі цього позову, він не отримав від жодного з відповідачів коштів у сумі 51000,00 грн. як різницю від вартості проданого автомобіля та сплаченого податку на прибуток фізичних осіб, і не отримав передбаченого ст. 1022 ЦК України звіту від відповідача 1. Вказує, що він неодноразово звертався до відповідача 1 з вимогою сплатити вказані кошти, але не отримав жодної відповіді. Останній раз він звертався з відповідною претензією 14 лютого 2012 року, яка була відправлена відповідачу 1 поштою 16 лютого 2012 року. Крім того, зазначає, що з метою захисту свого порушеного права в суді він уклав договір надання правової допомоги на загальну суму 3000,00 грн. Цю суму він сплатив представнику і вважає, що відповідачі повинні її відшкодувати. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь грошові кошти у сумі 51000,00 грн., що належать йому від продажу транспортного засобу MAN-14.272 колір жовтий, 1994 р.в., дизель, об'єм двигуна 6871 см, номер двигуна НОМЕР_1, номер шасі WMAM033934Y019025, державний номер НОМЕР_2; стягнути з відповідачів солідарно на його користь грошові кошти у сумі 3000,00 грн. на відшкодування наданих йому юридичних послуг в сумі 3000,00 грн.; судові витрати віднести на відповідачів.
В подальшому - 29 грудня 2012 року, позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про збільшення позовних вимог, у якій зазначив, що відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. ТОВ «Автолідер-2010» було зобов'язане сплатити йому грошову суму в розмірі 51000,00 грн. у строк до 09.12.2010 року. Три відсотки річних від цієї суми, розраховані за період з 09.12.2010 р. по 26.12.2012 р. дорівнюють 3139,64 грн. Інфляційне збільшення суми грошового зобов'язання розраховане за той самий період часу дорівнює 2550,00 грн. Вказує, що таким чином, розмір позовних вимог загалом збільшується на суму 5689,64 грн. На підставі викладеного просить суд стягнути з відповідачів солідарно на його користь заборгованість за договором комісії, з урахуванням трьох відсотків річних і індексу інфляції, у розмірі 56689,64 грн.; решту позовних вимог залишити без змін і стягнути з відповідачів судові витрати.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог підтримали у повному обсязі. Позивач суду пояснив, що він звернувся до ТОВ «Автолідер-2010» з метою реалізувати свій автомобіль, для цього він пригнав його на стоянку ТОВ «Автолідер-2010», залишив технічний паспорт на нього, облікову картку з ВРЕВ та транзитні номери. Зазначає, що при цьому ніяких домовленостей з приводу продажу автомобілю між ним та ТОВ «Автолідер-2010» не було, ніяких договорів він не підписував, а розписався лише у журналі. Вказує, що він приходив до ТОВ «Автолідер-2010» лише один раз і довідка-рахунок в його присутності не підписувалася.
Представник позивача додатково пояснив, що відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням іншої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Зазначив, що законодавством не передбачено обов'язкової письмової форми договору комісії. Крім того, вказав, що умови договору-комісії про те, що покупець повинен передавати грошові кошти за транспортний засіб комітенту є незаконними. Особливості здійснення комісійної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери встановлені Порядком здійснення оптової та роздрібної торгівлі транспортними засобами та їх складовими частинами, що мають ідентифікаційні номери, затвердженим постановою КМУ від 11 листопада 2009 р. № 1200. Так, відповідно до п. 55 порядку на продані транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, комісіонер видає покупцеві акт технічного стану транспортного засобу та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, відповідно свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та свідоцтво про реєстрацію машини та його складових частин, що мають ідентифікаційні номери, сервісну книжку (гарантійний талон), номерні знаки для разових поїздок або номерні знаки «Транзит», довідку-рахунок, розрахунковий документ, який посвідчує факт купівлі. Звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявна довідка-рахунок КІМ № 445462 виписана щодо належного ОСОБА_1 транспортного засобу із відміткою про те, що грошові кошти за транспортний засіб сплачені в касу ТОВ «Автолідер-2010» сплачені в повному обсязі. Зазначеною довідкою підтверджується факт існування договору комісії між ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Автолідер-2010», а також факт отримання відповідачем ТОВ «Автолідер-2010» грошових коштів від відповідача ОСОБА_3 Відповідно до ч.1 ст. 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. В свою чергу, згідно абз.2 п. 56 Порядку розрахунок з комітентом за продані комісійні транспортні засоби та їх складові частини, що мають ідентифікаційні номери, проводиться у готівковій та/або безготівковій формі не пізніше ніж через три дні після продажу (не враховуючи дня продажу, вихідних і святкових днів). Вказав, що всупереч вимогам зазначених правових норм ТОВ «Автолідер-2010» не надав свого звіту, а також до теперішнього часу не здійснив розрахунок з комітентом. Так, на його думку позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та доказаними і підлягають задоволенню у повному обсязі.
В судових дебатах представник позивача ОСОБА_2 просив стягнути заявлену позивачем суму з відповідача ТОВ «Автолідер-2010», а стягнення суми з відповідача ОСОБА_3 залишив на розсуд суду.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надала суду заперечення на позовну заяву про стягнення суми боргу у розмірі 51000,00 грн., у якому вказує, що згідно договору комісії за № 445462/15 від 04 грудня 2010р., укладеного між ТОВ «Автолідер-2010» та ОСОБА_1, комісіонер - ТОВ «Автолідер-2010» зобов'язався за дорученням комітента - ОСОБА_1 за комісійну плату укласти за рахунок комітента, але від свого імені, договір щодо продажу автомобілю марки MAN-14.272 1994 року випуску за ціною 60000,00 грн. Згідно п.1.3. договору комісіонер самостійно укладає договір купівлі-продажу з третьою особою, тобто з покупцем. За своєю правовою природою договір комісії відноситься до договорів з надання нематеріальних посередницьких послуг. Згідно ст.1011 ЦКУ по договору комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату здійснити одну чи декілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Окрім комітента і комісіонера у правовідносинах комісії приймає участь третя особа, з якою комісіонер укладає правочин в інтересах комітента. Згідно ч. 2 ст.1016 ЦКУ за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває навіть права і тоді, коли комітент був названий в договорі або прийняв від третьої особи виконання договору (отримав товар, кошти, тощо). Таким чином, не будучи стороною в договорі, третю особу можна вважати учасником комісійних правовідносин саме у стадії виконання договору комісії, оскільки він набуває ті права, які мав комітент відносно свого майна. Однак, сам перехід прав щодо майна не пов'язує в правовому відношенні третю особу і комітента, оскільки третя особа не може заявити претензії комітенту відносно якості придбаного майна, як само і комітент не може стягнути вартість майна з третьої особи. За своєю правовою природою комітент і третя особа не можуть нести цивільну відповідальність один перед одним, свої претензії кожний з них може звернути лише до комісіонера. На виконання умов договору комісії за № 445459/09 від 01 грудня 2010 р., укладеного між ТОВ «Автолідер-2010» та ОСОБА_1 комісіонером було знайдено покупця і укладено договір купівлі-продажу від 01 грудня 2010р. між ТОВ «Автолідер-2010» та ОСОБА_3 Згідно п.1 вказаного договору продавець - ТОВ «Автолідер-2010» зобов'язується передати у власність покупцю - ОСОБА_3 автомобіль марки MAN-14.272 1994 року випуску, прийнятий продавцем за договором комісії від власника ОСОБА_1 Фактична договірна ціна купівлі-продажу автомобілю складала 60000,00 грн. З метою зменшення витрат на уплату податків в п.2 договору купівлі-продажу від 01.12.2010 р. передбачили за домовленістю сторін, що ціна договору становить 1000,00 грн., які ОСОБА_3 зобов'язується сплатити власнику автомобіля протягом одного дня з моменту оформлення вказаного договору. Право власності на автомобіль, згідно п.6 договору, переходить до покупця з моменту надання продавцем довідки-рахунку та державної реєстрації. В свою чергу, згідно п.6.1. договору купівлі-продажу від 01.12.2010 р., продавець, тобто ТОВ «Автолідер-2010», виписує довідку-рахунок лише після виконання ОСОБА_3 п.2 договору, а саме: покупець повинен сплатити власнику автомобілю суму договору протягом 1 дня з моменту його оформлення, в противному випадку правових підстав для видачі ТОВ «Автолідер-2010» довідки-рахунку немає, що унеможливлює реєстрацію автомобілю за новим покупцем - ОСОБА_3 У випадку невиконання третьою особою-покупцем умов договору купівлі-продажу, комісіонер повинен діяти відповідно до вимог п.4 ст. 1016 ЦКУ, згідно якої: «у випадку порушення третьою особою договору, укладеного з ним комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітенту, зібрати і забезпечити необхідні докази. Комітет має право вимагати від комісіонера уступки права вимоги до цієї особи». 01 грудня 2010 р. ОСОБА_3 у присутності свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у приміщенні ТОВ «Автолідер-2010» відразу після підписання договору купівлі-продажу автомобілю було передано ОСОБА_9 суму коштів розміром саме 60000,00 грн. Після проведеної оплати начальником відокремленого підрозділу ТОВ «Автолідер-2010» ОСОБА_10 покупцю - ОСОБА_3 була видана довідка-рахунок. Однак, пізніше, а саме 04 грудня 2010 року, не погодившись з тим, що в договорі купівлі-продажу від 01.12.2010р. вказана несправжня ціна продажу автомобілю, ОСОБА_1 знов звернувся до ТОВ «Автолідер-2010» з вимогою переробити договори і вказати справжню ціну продажу автомобілю, а саме 60000,00 грн. На вимогу продавця договори було перероблено і укладено нові договори від 04.12.2010 р. в яких вказана реальна ціна продажу автомобілю 60000,00 грн. ОСОБА_10 була виписана нова довідка рахунок від 04.12.2010 р. за № 445462 в якій міститься інформація щодо оплати вартості автомобілю. В цей же день свідок ОСОБА_7 вніс в касу банку 9000,00 грн. податку з доходів фізичних осіб, які йому дав ОСОБА_1 На підставі проведення повного розрахунку за автомобіль з ОСОБА_1 та отриманої довідки-рахунку відповідачем було проведено державну реєстрацію автомобілю на своє ім'я, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу САЕ 118059. Таким чином, факт наявності довідки-рахунку, факт державної реєстрації автотранспортного засобу за ОСОБА_3, оплата податку з доходів фізичних осіб, відсутність претензій до ОСОБА_3 з боку комісіонера щодо невиконання вимог договору купівлі-продажу від 04.12.2010р. і вимоги комітента щодо уступки права вимоги за договором купівлі-продажу від 04.12.2010р., звернення позивача до суду з позовом лише у березні 2012 р., свідчать про те, що відповідач провів повний розрахунок за автомобіль з ОСОБА_1 і доводи та міркування позивача, викладені у позові не відповідають дійсності і не ґрунтуються на доказах. З огляду на викладене просила у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Автолідер-2010» та ОСОБА_3 про стягнення суми боргу у розмірі 51000,00 грн. відмовити.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник - ОСОБА_4 в судовому засіданні позовну заяву та заяву про збільшення позовних вимог не визнали, дали свідчення аналогічні викладеним у запереченні на позовну заяву. Крім того, відповідач ОСОБА_3 додатково зазначив, що договори комісії та купівлі-продажу і в перший і в другий рази, тобто і 01 і 04 грудня 2010 року, складалися в один час в приміщенні ТОВ «Автолідер-2010» в його присутності та присутності позивача ОСОБА_1, а після того як вони обидва підтвердили те, що розрахунок за автомобіль між ними відбувся, також у їх присутності представником ТОВ «Автолідер-2010» були оформлені довідки-рахунки. Претензій з приводу оформлення вказаних договорів та довідок-рахунків ОСОБА_1 не пред'являв.
Представник відповідача - адвокат ОСОБА_4 суду показала, що позивач намагається ввести суд в оману, що він не надає в обґрунтування своїх тверджень ніяких доказів, а також зазначила, що якщо б розрахунок за транспортний засіб з позивачем не відбувся, то він би не допустив видачі ОСОБА_3 довідки-рахунку та оформлення ОСОБА_3 на підставі цієї довідки транспортного засобу на своє ім'я. Вважають позовні вимоги ОСОБА_1 не обґрунтованими та недоказаними, тому просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представник відповідача ТОВ «Автолідер-2010» - ОСОБА_5 надала суду заперечення на позовну заяву, у якому зазначила, що вважає вимоги позивача ОСОБА_1 безпідставними та необґрунтованими. Так, 01 грудня 2010 року до Харцизького відділення «Автолідер-2010», до неї особисто звернувся позивач ОСОБА_1 з проханням оформити угоду купівлі-продажу його автомобіля та видати довідку рахунок та транзитні номери необхідні йому або покупцеві для постановки транспортного засобу на облік. При цьому він пояснив, що покупець в нього вже є. В той же день між комісіонером ТОВ «Автолідер-2010» та комітентом ОСОБА_1 був укладений договір комісії транспортного засобу № 4454591/09. Комісійна вартість автомобіля складала 1000 грн. Згідно вказаного договору комісіонер зобов'язаний скласти договір купівлі-продажу з покупцем транспортного засобу. А після підписання договору купівлі-продажу покупець повинен сплатити вартість транспортного засобу комітенту (власнику транспортного засобу). Оскільки ОСОБА_1 прийшов вже с покупцем то в цей же день був укладений договір купівлі-продажу між ТОВ «Автолідер-2010» та ОСОБА_3, якого привів особисто ОСОБА_1 Після підписання вказаного договору купівлі-продажу вона запропонувала покупцю ОСОБА_3 розрахуватись з власником транспортного засобу. На що ОСОБА_1 відповів, що розрахунок відбувся. Після цього вона виписала квитанції про сплату послуг та податку. Після сплати вказаних сум нею була оформлена довідка-рахунок та видані номерні знаки. Але 4 грудня 2010 року, знову прийшли ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і останній пояснив, що хоче анулювати складені документи і скласти нові з іншою вартістю транспортного засобу. На вимогу ОСОБА_1 вона склала новий договір комісії № 4454621/15, де комісійна вартість автомобіля складала 60000 гривень, та договір купівлі-продажу з ОСОБА_3 також на 60000 гривень. Після підписання договору купівлі-продажу вона знову запропонувала ОСОБА_3 розрахуватись з ОСОБА_1, на що ОСОБА_1 відповів, що розрахунок відбувся. Тоді вона виписала квитанції про сплату послуг та податку виходячи з нової вартості автомобіля. Після сплати вказаних квитанцій вона оформила нову довідку-рахунок на суму 60000 гривень. Оскільки вона діяла в рамках домовленості з ОСОБА_1 та укладених договорів, вважає претензії позивача ОСОБА_1 до ТОВ «Автолідер-2010» безпідставними. Крім того, зазначає, що згідно п.5.3 договору комісії «Грошові кошти, належні комітенту (власнику транспортного засобу) за договором купівлі-продажу із третьою особою, сплачуються комітенту Покупцем самостійно після підписання договору купівлі-продажу». ОСОБА_1 особисто підтвердив отримання грошових коштів і в перший і в другий рази. Згідно п.6.1 договору-купівлі продажу «Довідка-рахунок виписується після виконання п.2 цього договору», тобто після сплати грошової суми власнику автомобіля. Довідка-рахунок виписана після підтвердження власником автомобіля ОСОБА_1 отримання грошових коштів. Щодо претензій позивача про ненадання передбаченого ст. 1022 ЦК України звіту по договору комісії, зазначає, що законодавець не визначив форму такого звіту, а оскільки договір купівлі-продажу підписувався у присутності комітента і він особисто підтвердив отримання грошових коштів, то вважає, що звіт наданий позивачеві в усній формі, і якщо протягом місяця з моменту надання звіту від комітента не надійшли заперечення, то згідно з ч.2 ст. 1022 ЦК України звіт вважається прийнятим. Крім того, згідно з ч.3 ст. 1016 ЦК України «Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з ним за рахунок комітента, за виключенням, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору». Звертає увагу на те, що позивач сам обрав особу, якій продав свій автомобіль і вона за цю особу не поручалась. На підставі викладеного просила відмовити позивачеві у задоволенні його позовних вимог до ТОВ «Автолідер-2010» в повному обсязі.
Представники відповідача ТОВ «Автолідер-2010» ОСОБА_5та ОСОБА_6 в судовому засіданні дали свідчення аналогічні викладеним у запереченні на позовну заяву, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнали в повному обсязі, просили суд відмовити у їх задоволенні. Крім того, представник відповідача ОСОБА_5 додатково пояснила, що на момент оформлення документів у кімнаті окрім ОСОБА_1 та ОСОБА_3, знаходились ще ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Як проводився розрахунок між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 вона особисто не бачила, оскільки, коли оформлювала необхідні документи попросила всіх вийти до сусідньої кімнати. Окрім цього, зазначила, що Харцизьке відділення ТОВ «Автолідер-2010» не приймає розрахунки готівкою і оплата його послуг провадиться безготівково через поточний рахунок. Зазначає, що згідно п.5.3 Договору комісії від 04 грудня 2010 року грошові кошти, належні комітенту (ОСОБА_1О.) за договором купівлі-продажу із третьою особою, сплачуються комітенту Покупцем самостійно після підписання договору купівлі-продажу товару та до ТОВ «Автолідер-2010» не надходять, тому видатковий касовий ордер не видається, запис в касовій книзі не провадиться, і розписка про передання коштів Комітенту покупцем до ТОВ «Автолідер-2010» не надходить. Крім того суду пояснила, що оскільки бланк довідки-рахунка є документом суворої звітності, у який не можуть вноситися зміни, вона при оформленні вказаної довідки-рахунка не могла виправити надруковану фразу про те, що гроші «одержані касою торговельної організації», оскільки у Харцизькому відділенні ТОВ «Автолідер-2010» взагалі немає каси, каса є тільки в головному офісі у м. Запоріжжя, а тому розрахунки проводяться між сторонами відповідно до умов укладеного договору. Стосовно звіту ТОВ «Автолідер-2010» про виконання договору комісії перед комітентом (ОСОБА_1О.), зазначила, що він наданий комітенту в усній формі, а саме: покупець самостійно розрахувався з комітентом за придбаний товар (автомобіль), про що комітент особисто сповістив комісіонера. Таким чином комітент отримав інформацію щодо виконання комісіонером зобов'язань з реалізації товару (автомобілю). Окрім цього, представник відповідача ТОВ «Автолідер-2010» адвокат ОСОБА_6 звернув увагу суду на протиріччя у показах позивача, а саме: так у позовній заяві ОСОБА_1 вказував, що звернувся до ТОВ «Автолідер-2010» та уклав із вказаним товариством договір на реалізацію свого транспортного засобу, а у судовому засіданні вже вказував, що ніяких договорів із ТОВ «Автолідер-2010» він не укладав. Також звертає увагу на те, що позивач майже два роки не звертався до суду, хоча знав, що його автомобіль продано та зареєстровано на іншу особу, про що не заперечував в судовому засіданні.
Суд, заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, дослідивши докази по справі в їх сукупності, вважає позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно наданої позивачем копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії АНС № 077355, дата реєстрації 06.09.2007 року, ОСОБА_1 був власником транспортного засобу MAN-14.272, номер шасі WMAM033934Y019025, об'єм двигуна 6871 см3, дизель, колір жовтий, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_2 (а.с.6).
Згідно облікової картки приватного АМТ 30.11.2010 року ОСОБА_1 у ВРЕВ м. Харцизька при УДАІ ГУМВСУ вказаний транспортний засіб було знято з обліку для реалізації (а.с.6).
Відповідно до договору комісії № 445459/09 від 01 грудня 2010 року укладеного між ТОВ «Автолідер-2010» (за договором - «Комісіонер») в особі начальника відокремленого підрозділу ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (за договором - «Комітент»), Комісіонер зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, за дорученням Комітента за комісійну плату укласти за рахунок Комітента, але від свого імені, договір щодо продажу товару - автомобілю марки MAN-14.272, 1994 року випуску, номер кузову (шасі) WMAM033934Y019025, об'єм двигуна 6871 куб.см., який належить комітенту на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії АНС № 077355 виданого 06.09.2007 року ВРЕВ ДАІ м. Харцизька, та який знято з обліку Комітентом для реалізації в межах України.
Згідно п.1.3. Виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає договір купівлі-продажу з третьою особою (який за договором іменується «Покупець»).
Згідно п.п.2.1.1. вказаного договору комісії Комісіонер зобов'язується «самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти Покупця на товар Комітента, виконати всю переддоговірну роботу та укласти з Покупцем договір купівлі-продажу товару відповідно до вказівок Комітента (Бажана ціна продажу Комітента складає 1000 грн.)».
Згідно до п.5.1. вказаного договору комісійна плата Комісіонерові у розмірі 90 грн. сплачується Комітентом протягом дня після реалізації товару. Крім того, пунктом 5.2. договору передбачено, що Комітент, відповідно до Закону України «Про оподаткування доходів громадян», самостійно сплачує податок в розмірі 15% від суми доходу з продажу рухомого майна та надає оригінал квитанції про сплату комісіонеру. Відповідно до п.5.3. грошові кошти, належні Комітенту за договором купівлі-продажу із третьою особою, сплачуються комітенту Покупцем самостійно після підписання договору купівлі-продажу товару.
Згідно п.7.1. комісіонер зобов'язаний виконати доручення щодо продажу товару протягом 1 дня з дня набрання чинності цим Договором.
Згідно п.9.1. цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (а.с.77).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 01 грудня 2010 року укладеного між ТОВ «Автолідер-2010» (за договором - «продавець») в особі начальника відокремленого підрозділу № 6 ОСОБА_10, та ОСОБА_3 (за договором - «покупець»), продавець зобов'язується передати у власність Покупцю автомобіль марки MAN-14.272, 1994 р. випуску, жовтого кольору, шасі № WMAM033934Y019025, об'єм двигуна V = 6871 см3, що перебував на обліку в Харцизькому МРЕВ ДАІ УМВС України з 06.09.2007р. і був знятий з обліку для продажу 30.11.2010 р. з видачею транзитних номерів 05 ВН 7478 та прийнятий Продавцем за договором комісії від власника ОСОБА_1, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість переданого йому автомобіля.
Згідно п.2 вказаного договору купівлі-продажу за домовленістю сторін, враховуючи технічний стан автомобіля, ціна цього Договору становить 1000 грн., які покупець повинен сплатити Власнику автомобіля протягом 1 дня з моменту оформлення цього договору.
Згідно п.6 вказаного договору право власності на автомобіль переходить до Покупця з моменту надання довідки-рахунку Продавцем та державної реєстрації. Згідно п. 6.1. довідка-рахунок виписується після виконання п.2 цього договору (а.с.78).
Відповідно до квитанції № 212 від 01.12.2010 р. ОСОБА_1 було сплачено комісійну винагороду за договором від 01.12.2010 р. у розмірі 90,00 грн. (а.с.79). Крім того, відповідно до квитанції від 03.12.2010 року, ним також було сплачено 150,00 грн. податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна (а.с.81).
Відповідно до довідки-рахунку серії КІМ за № 445459 від 01 грудня 2010 року, складеної ТОВ «Автолідер-2010», ОСОБА_3 було продано і видано автомобіль марки MAN-14.272, шасі № WMAM033934Y019025, свідоцтво про реєстрацію (техпаспорт) № АНС 077355, вартістю одна тисяча гривень 00 коп., гроші за який він сплатив (а.с.82).
Відповідно до договору комісії № 445462/15 від 04 грудня 2010 року укладеного між ТОВ «Автолідер-2010» (за договором - «Комісіонер») в особі начальника відокремленого підрозділу ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (за договором - «Комітент»), Комісіонер зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, за дорученням Комітента за комісійну плату укласти за рахунок Комітента, але від свого імені, договір щодо продажу товару - автомобілю марки MAN-14.272, 1994 року випуску, номер кузову (шасі) WMAM033934Y019025, об'єм двигуна 6871 куб.см., який належить комітенту на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії АНС № 077355, та який знято з обліку Комітентом для реалізації в межах України.
Згідно п.1.3. Виступаючи від свого імені, Комісіонер самостійно укладає договір купівлі-продажу з третьою особою (який за договором іменується «Покупець»).
Згідно п.п.2.1.1. вказаного договору комісії Комісіонер зобов'язується «самостійно здійснити необхідну комерційно-маркетингову роботу, знайти Покупця на товар Комітента, виконати всю переддоговірну роботу та укласти з Покупцем договір купівлі-продажу товару відповідно до вказівок Комітента (Бажана ціна продажу Комітента складає 60000 грн.)».
Згідно до п.5.1. вказаного договору комісійна плата Комісіонерові у розмірі 90 грн. сплачується Комітентом протягом дня після реалізації товару. Крім того, пунктом 5.2. договору передбачено, що Комітент, відповідно до Закону України «Про оподаткування доходів громадян», самостійно сплачує податок в розмірі 15% від суми доходу з продажу рухомого майна та надає оригінал квитанції про сплату комісіонеру. Відповідно до п.5.3. грошові кошти, належні Комітенту за договором купівлі-продажу із третьою особою, сплачуються комітенту Покупцем самостійно після підписання договору купівлі-продажу товару.
Згідно п.7.1. комісіонер зобов'язаний виконати доручення щодо продажу товару протягом 1 дня з дня набрання чинності цим Договором.
Згідно п.9.1. цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами (а.с.120).
Відповідно до копії договору купівлі-продажу від 04 грудня 2010 року укладеного між ТОВ «Автолідер-2010» (за договором - «продавець») в особі начальника відокремленого підрозділу № 6 ОСОБА_10, та ОСОБА_3 (за договором - «покупець»), продавець зобов'язується передати у власність Покупцю автомобіль марки MAN-14.272, 1994 р. випуску, жовтого кольору, шасі № WMAM033934Y019025, об'єм двигуна V = 6871 см3, що перебував на обліку в Харцизькому МРЕВ ДАІ УМВС України з 06.09.2007р. і був знятий з обліку для продажу 30.11.2010 р. з видачею транзитних номерів 05 ВН 7478 та прийнятий Продавцем за договором комісії від власника ОСОБА_1, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити вартість переданого йому автомобіля.
Згідно п.2 вказаного договору купівлі-продажу за домовленістю сторін, враховуючи технічний стан автомобіля, ціна цього Договору становить 60000 грн., які покупець повинен сплатити Власнику автомобіля протягом 1 дня з моменту оформлення цього договору.
Згідно п.6 вказаного договору право власності на автомобіль переходить до Покупця з моменту надання довідки-рахунку Продавцем та державної реєстрації. Згідно п. 6.1. довідка-рахунок виписується після виконання п.2 цього договору (а.с.72).
Відповідно до наданої позивачем копії довідки-рахунка серії КІМ за № 445462 від 04 грудня 2010 року, складеної ТОВ «Автолідер-2010», ОСОБА_3 було продано і видано автомобіль марки MAN-14.272, шасі № WMAM033934Y019025, свідоцтво про реєстрацію (техпаспорт) № АНС 077355, вартістю 60 тис.грн. 00 коп., гроші за який було сплачено (а.с.5).
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії САЕ № 118059, виданого на підставі довідки-рахунка КІМ-445462 від 04.12.2010р., відповідно до якого ОСОБА_3 є власником транспортного засобу марки MAN - 14.272, номер шасі WMAM033934Y019025, об'єм двигуна 6871 см3, дизель, колір жовтий, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_3 (дата реєстрації 04.12.2010 р.) (а.с.6).
Згідно до наданої позивачем копії квитанції № 11679.109.2 від 04.12.2010 року ОСОБА_1 було сплачено податок з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в сумі 9000,00 грн. (а.с.5).
Крім того, позивачем було надано копію своєї претензії до ТОВ «Автолідер-2010» від 15 лютого 2012 року, де він зазначав, що не отримав належних йому коштів у розмірі 60000,00 грн. як оплати вартості автомобіля від ТОВ «Автолідер-2010», який відповідно до цивільного законодавства є комісіонером, та вимагав протягом 3 днів з моменту отримання цієї претензії сплатити йому вартість транспортного засобу у сумі 60000,00 грн.(а.с.12). Вказана претензія була відправлена позивачем цінним листом з повідомленням, проте данні про отримання цієї претензії ТОВ «Автолідер-2010» в матеріалах справи відсутні.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_8, суду пояснив, що ОСОБА_11 він знає в обличчя, тобто добре з ним не знайомий, а ОСОБА_3 бачив уперше при оформленні документів в комісійному магазині - ТОВ «Автолідер-2010». Зазначив, що наприкінці 2010 року він часто знаходився в приміщенні вказаного комісійного магазину, оскільки хотів у тому ж приміщенні відкрити ще один комісійний магазин - філію «Укр-авто», запам'ятав, що 01 грудня 2010 року до ТОВ «Автолідер-2010» прийшли ОСОБА_11, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 з метою переоформити автомобіль. Вони звернулися до ОСОБА_5, яка розповіла їм порядок такого переоформлення та почала оформлювати необхідні документи Він бачив, як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 підписували якісь документи - договори, акти. Потім ОСОБА_5 попросила його сходити зробити ксерокопію паспортів ОСОБА_1 та ОСОБА_3, коли він повернувся з ксерокопіями в коридорі він побачив як ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щось перераховують, коли вони всі разом знову зайшли до кабінету ОСОБА_5, вона спитала ОСОБА_1 та ОСОБА_3 чи відбувся між ними розрахунок за автомобіль, на що вони відповіли що відбувся. 04 грудня 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_7 знову прийшли до ТОВ «Автолідер-2010», щоби переоформити документи на іншу суму. ОСОБА_5 зробила нові документи на іншу суму та знову спитала ОСОБА_1 та ОСОБА_3 чи відбувся між ними розрахунок за автомобіль, на що вони відповіли що відбувся. Ніяких претензій з приводу розрахунку ОСОБА_1 ні до кого не пред'являв.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_3 є братом його дружини, а ОСОБА_1 він знає оскільки неодноразово стикався з ним по роботі. Наприкінці 2010 року ОСОБА_1 повідомив йому, що хоче продати свій автомобіль, він в свою чергу повідомив про це ОСОБА_3, а той зацікавився, оскільки ціна була хороша - нижче ринкової. 01 грудня 2010 року вони прийшли до ТОВ «Автолідер-2010» , щоби обговорити переоформлення автомобілю. Він був присутнім при всіх діях пов'язаних із переоформленням як гарант того, що з автомобілем все буде в порядку. ОСОБА_5 підготувала всі необхідні документи та дала їх ОСОБА_1 та ОСОБА_3 для ознайомлення, вони їх особисто підписали, а потім розписувалися у журналах. Після цього вони вийшли до коридору, де відбувся розрахунок між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Так, він особисто бачив як ОСОБА_3 віддав ОСОБА_1 гроші в сумі 60000 грн. - крупними купюрами номіналом по 100, 200 грн., в цей час по коридору також проходив ОСОБА_12 Коли вони всі повернулися до кабінету, ОСОБА_5 спитала, чи відбувся між ними розрахунок за автомобіль, на що вони відповіли , що відбувся. Після цього вона оформила довідку-рахунок на 1000 грн., а він пішов сплачувати податок з доходів фізичних осіб від імені ОСОБА_1 - в якій сумі не пам'ятає. 04 грудня 2013 року він, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 знову звернулися до ТОВ «Автолідер-2010», у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 хотів переоформити документи на іншу - реальну суму, та зазначити у документах ціну автомобіля 60000 грн. ОСОБА_5 оформила нові документи із зазначенням ціни автомобілю 60000 грн., вони їх підписали, вона знову спитала ОСОБА_3 та ОСОБА_1 про те чи відбувся між ними розрахунок за автомобіль, на що вони відповіли, що відбувся, після чого ОСОБА_5 видала нову довідку-рахунок на 60000 грн. Після цього ОСОБА_1 особисто дав йому гроші в сумі 9000 грн. на оплату податку з доходів фізичних осіб і він пішов до каси, щоб сплатити зазначений податок, потім приніс квитанцію. ОСОБА_5 видала їм всі необхідні документи і вони розійшлися.
Згідно висновку експертів з судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів № 648/02 - 749/03, складеного 15 травня 2013 року, встановити, чи виконані підписи від імені ОСОБА_1 в договорі комісії № 445459/09 від 01.12.2010 р., та договорі комісії № 445462/15 від 04.12.2010 р., ОСОБА_1 не уявляється можливим (а.с.130-139).
Відповідно до ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На підставі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Згідно зі ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин , які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному , об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Відповідно до ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.
Згідно ст. 1012 ЦК України договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов'язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.
Статтею 1013 ЦК України встановлено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії.
Згідно до ст. 1014 ЦК України комісіонер зобов'язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок.
У відповідності до ст. 1016 ЦК України комітент зобов'язаний забезпечити комісіонера усім необхідним для виконання обов'язку перед третьою особою. За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору. Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер був необачним при виборі цієї особи або поручився за виконання договору (делькредере). У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов'язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи.
Статтею 1022 ЦК України після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим.
Так, судом встановлено, що 01 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Харцизького відділення ТОВ «Автолідер-2010», яке надає комісійні послуги з реалізації транспортних засобів, з метою продати належний йому автомобіль марки MAN - 14.272, номер шасі WMAM033934Y019025, об'єм двигуна 6871 см3, дизель, колір жовтий, 1994 року випуску, державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, у зв'язку з чим в той же день між ОСОБА_1 та ТОВ «Автолідер-2010» було укладено договір комісії № 445459/09 від 01.12.2010 року, а також укладеного договір купівлі-продажу від 01.12.2010 року між ТОВ «Автолідер-2010» та ОСОБА_3 із зазначенням ціни автомобілю - 1000,00 грн., і на підставі підтвердження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проведення між ними розрахунку за автомобіль, ТОВ «Автолідер-2010» було видано довідку-рахунок серії КІМ № 445459 від 01.12.2010 р. на ім'я ОСОБА_3 із зазначенням відповідної вартості автомобілю, тобто 1000,00 грн. 04 грудня 2013 року ОСОБА_1 повторно звернулися до ТОВ «Автолідер-2010» для переоформлення документів із зазначенням іншої ціни автомобілю, у зв'язку із чим між ТОВ «Автолідер-2010» та ОСОБА_1 було укладено новий договір комісії № 445462/15 від 04.12.2010 року, а також відповідно і новий договір купівлі продажу між ТОВ «Автолідер-2010» та ОСОБА_3 від 04.12.2010 року, а також на підставі підтвердження ОСОБА_1 та ОСОБА_3 проведення між ними розрахунку за автомобіль, видано і нову довідку-рахунок серії КІМ № 445462 від 04.12.2010 р. на ім'я ОСОБА_3 із зазначенням ціни автомобілю - 60000,00 грн. Крім того, згідно квитанцій ОСОБА_1 з отриманих коштів за автомобіль, сплатив податок з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна.
Також, з показів представника ТОВ «Автолідер-2010» , ОСОБА_13, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 було встановлено, що в ТОВ «Автолідер-2010» прийшли разом ОСОБА_14, ОСОБА_13 і ОСОБА_7, що ОСОБА_1 був присутній при всій діях, пов»язаних з продажем його авто, отримав кошти за нього, сплатив податок, крім того сама поведінка позивача , свідчила про те, що він знав, що його автомобіль продано, і він особисто отримав від ОСОБА_3 кошти за автомобіль в сумі 60000,00 грн., оскільки довгий час до суду не звертався.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він приходив до ТОВ «Автолідер-2010» лише один раз, про те, що він не підписував жодного договору комісії, а також про те, що гроші за транспортний засіб від ОСОБА_3 отримало ТОВ «Автолідер-2010», а він до сьогоднішнього дня не отримав належні йому кошти в сумі 51000 грн., як різницю від вартості проданого автомобіля та сплаченого податку на прибуток фізичних осіб, суд не приймає за основу при ухваленні рішення, оскільки вони спростовуються послідовними показами свідків, представника ТОВ «Автолідер-2010» та самого ОСОБА_3, які узгоджуються з наданими суду письмовими доказами, а саме договорами комісії, договорами купівлі-продажу, квитанцією про сплату ОСОБА_1 комісійної винагороди ТОВ «Автолідер-2010», квитанціями про сплату від імені ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна.
Окрім цього, доводи ОСОБА_1 про те, що він не підписував договорів комісії та в них від його імені розписалася інша особа також не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, і цього не підтвердили висновки судово-почеркознавчої експертизи.
Крім того, необхідно зазначити, що відповідно до положень ст. 208 ЦК України правочини між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 ЦК України, належить вчиняти у письмовій формі, тобто вказівки представника позивача про те, що законодавством не передбачено обов'язкової письмової форми договору комісії є такими, що не узгоджуються з чинними нормами Цивільного кодексу України.
Твердження представника позивача про те, що умови договору-комісії про те, що покупець повинен передавати грошові кошти за транспортний засіб комітенту, є незаконними, також не відповідають чинному цивільному законодавству, оскільки згідно ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Окрім цього, умови договорів комісії № 445459/09 від 01.12.2010 року та № 445462/15 від 04.12.2010 року позивачем в судовому порядку не оскаржувалися, вказані договори комісії в установленому законом порядку не визнані незаконними, тому встановлені ними умови є чинними.
Покази представника ТОВ «Автолідер-2010» ОСОБА_5А, ОСОБА_3, а також свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_15, про те що ОСОБА_1 неодноразово приходив до ТОВ «Автолідер-2010» та укладав із вказаним товариством договори комісії № 445459/09 від 01.12.2010 року та № 445462/15 від 04.12.2010 року, та про те, що він особисто отримав від ОСОБА_3 кошти за автомобіль в сумі 60000,00 грн., що було прямо передбачено договорами комісії, суд вважає послідовними, логічними, такими що узгоджуються з письмовими доказами, викладеними вище у рішенні суду, тому суд приймає їх за основу при ухваленні даного рішення.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, факт того, що ОСОБА_1 отримав від ОСОБА_13 грошові кошти від продажу свого автомобілю в розмірі 60000,00 грн., з яких сплатив податок з доходів фізичних осіб від продажу рухомого майна в сумі 9000грн., а тому позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення солідарно з відповідачів ТОВ «Автолідер-2010» та ОСОБА_13 на його користь заборгованості за договором комісії в сумі 51000грн., трьох відсотків річних в сумі 3139грн. 64коп., індексу інфляції - 2550грн., всього за договором - 56689,64 грн., а також про стягнення грошових коштів у сумі 3000,00 грн. на відшкодування наданих йому юридичних послуг, судових витрат, є необґрунтованими і в їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 6, 206, 208, 627, 1011 - 1014, 1022 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 208-209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Автолідер-2010», ОСОБА_3 про стягнення суми - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: