Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Воловик Н.Ф.,
суддів - Шевченко Н.О., Пістун А.О.
при секретарі - АбрамянН.Л.
за участю прокурора - Буйленкової І.М.
захисника - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
розглянула 20 червня 2013 року у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 березня 2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Широка Дача Широківського району Дніпропетровської області, громадянина України,
засуджено за ч.1 ст.203-2 КК України із застосуванням ст. 69 КК у вигляді штрафу у розмірі 7500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 127 500 (сто двадцять сім тисяч п'ятсот) гривень з конфіскацією грального обладнання.
Питання з речовими доказами вирішено.
Вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення при наступних обставинах.
Обвинувачений ОСОБА_2, будучи фізичною особою, умисно, діючи з метою отримання прибутку від господарської діяльності, щодо якої є встановлена законом заборона, в порушення вимог ст.2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" №1334-17 в редакції від 12.08.2012 року, відповідно до якої в Україні забороняється гральний бізнес, в період часу з середини серпня місяця 2012 року по 24.09.2012 року, за адресою: АДРЕСА_1 організував і проводив азартні ігри на гральних автоматах, при наступних обставинах:
Так, приблизно з початку серпня 2012 року по 24.09.2012 року ОСОБА_2 за усною домовленістю з ОСОБА_3 отримав у тимчасове користування нежитлове приміщення яке складається з трьох залів, розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Приблизно в середині серпня 2012 року ОСОБА_2 з метою організації грального бізнесу шляхом надання можливості доступу до азартних ігор на гральних автоматах придбав у невстановленої слідством особи 10 гральних автоматів "Golden Planet", обов'язковою умовою гри на яких є сплата гравцем грошових коштів, що дає змогу як отримати виграш, у вигляді грошових коштів, так і не отримати його залежно від випадковості. Після цього з середини серпня 2012 року по 24.09.2012 року ОСОБА_2 займався гральним бізнесом за вище вказаною адресою на придбаних десяти гральних автоматах "Golden Planet".
Крім цього, приблизно в середині серпня 2012 року ОСОБА_2, продовжуючи реалізовувати свої злочинні наміри, з метою створення необхідних умов для зайняття гральним бізнесом та видачі виграшів у вигляді грошових коштів учасникам азартних ігор, прийняв на роботу в якості адміністратора-бармена залу ігрових автоматів, організованого ним в приміщенні за адресою: АДРЕСА_1, громадянку ОСОБА_4. Після цього, роз'яснив їй обов'язки брати грошові ставки, з учасників азартних ігор на гральних автоматах "Golden Planet", а також видавати останнім виграш у вигляді грошових коштів, здобутих ними в процесі гри на вищевказаних гральних автоматах .
Таким чином, в період часу з середини серпня 2012 року по 24.09.2012 року ОСОБА_2 умисно, діючи в порушення ст.2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" №1334-17 в редакції від 12.08.2012 року, в приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, займався гральним бізнесом, організовуючи і проводячи азартні ігри за допомогою гральних автоматів "Golden Planet".
24.09.2012 року в організованому ОСОБА_2 приміщенні, розташованому за адресою: АДРЕСА_1, в ході проведеного огляду в 19.00 год. співробітники міліції зафіксовано факт зайняття ОСОБА_2 гральним бізнесом та вилучено 10 ігрових автоматів: "Golden Planet" - з використанням яких ОСОБА_2 проводив азартні ігри в період з середини серпня 2012 року по 24.09.2012 року.
Таким чином, ОСОБА_2, діючи з умислом, спрямованим на отримання прибутку від зайняття забороненим видом господарської діяльності, за вищевказаною адресою, в порушення вимог ст.2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" № 1334-17 в редакції від 12.08.2012г., відповідно до якої в Україні забороняється гральний бізнес, в період часу з середини серпня місяця 2012 року по 24.09.2012 року, за адресою: АДРЕСА_1 займався гральним бізнесом.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, просить скасувати вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу віл 21.03.2013 року і закрити кримінальне провадження, посилаючись на ст.ст 45,48 КК України , а також на те, що він є учасником ліквідації Чорнобильської катастрофи II категорії, в зв'язку з чим у нього незадовільний стан здоров'я і не може працювати у важких умовах, має на утриманні дружину яка доглядає, малолітню доньку 2006року народження, яка є інвалідом дитинства та дитиною, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи яка після операція та потребує постійного лікування. А також, на утриманні знаходяться непрацездатні батьки-пенсіонери. З огляду на вищезазначене, накладення на нього штрафу у розмірі 127500,00 гривень означає для нього і для членів його сім'ї фінансовий крах з чітко видимими перспективами зубожіння і навіть жебрацтва. Окрім цього, вказав, що від вперше вчинивши злочин невеликої тяжкості, щиро покаявся, активно сприяв розкриттю злочину, збитків нікому не завдав, грошей на придбання нових гральних автоматів він не має, вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність, а він перестав бути суспільно небезпечною особою.
Відповідно до ст.402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу сторонами судового провадження подані не були.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинуваченого ОСОБА_2,захисника, які кожний окремо підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити на підставах зазначених в апеляційній скарзі, прокурора, який просив вирок суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, вивчивши матеріали провадження, перевіривши аргументи апеляційної скарги, зіставивши їх з наявними матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_2 не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про скоєння ОСОБА_2 інкримінованого йому злочину, при обставинах, викладених у вироку суду, кваліфікація його дій за ч.1 ст.203-2 КК України в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому відповідно до ст. 404 КПК України апеляційним судом не переглядаються.
Справа розглядалася в порядку ч.3 ст. 349 КПК України.
Доводи апеляційної скарги, ОСОБА_2 про закриття справи та звільнення його від кримінальної відповідальності в зв'язку з дійовим каяттям, та втратою діяння і особи суспільної небезпечності колегія суддів вважає такими , що не підлягають задоволенню.
Так однією із підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності відповідно до ст.45КК України є вчинення злочину невеликої тяжкості або необережного злочину середньої тяжкості, а відповідно до ст..48КК України вчинення злочину невеликої або середньої тяжкості
Санкція ч. 1 ст. 203-2 КК України,тоб-то злочину у вчиненні якого ОСОБА_2 визнаний винуватим та засуджений, передбачає покарання у виді штрафу від десяти до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із конфіскацією грального обладнання.
Згідно ч. 5 ст. 12 КК України злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад двадцять п'ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі, є особливо тяжким.
Вищенаведене свідчить про те, що ОСОБА_2 вчинив злочин, який відноситься до особливо тяжких злочинів, а тому він не може бути звільнений від кримінальної відповідальності за ст. ст. 45, 48 КК України
Посилання обвинуваченого на те, що призначене йому вироком суду покарання не відповідає тяжкості скоєного ним злочину та його особі, судова колегія вважає безпідставними, та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Виходячи з положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для виправлення та попередження нових злочинів. Це покарання має відповідати принципам справедливості, співмірності, індивідуалізації. Для вибору такого покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості злочину, конкретні обставини його вчинення, форму вини, наслідки цього діяння, дані про особу, обставини, що впливають на покарання, ставлення до своїх дій, інші обставини справи, які впливають на забезпечення відповідності покарання характеру та тяжкості вчиненого злочину.
Так суд, керуючись нормами закону, врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_2 кримінального правопорушення відповідно до ст. 12 КК України, що є особливо тяжким, особу обвинуваченого, який раніше не був судимий, (а.с.96-97), на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебував і не перебуває (а.с.99, 101), за місцем проживання характеризується посередньо, скарг з боку мешканців не має (а.с.102), є зареєстрованим приватним підприємцем, являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році ІІ категорії (а.с.105), має на утриманні неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_5, 2006 року народження (а.с.103), яка є інвалідом з дитинства (а.с.104) та дитиною, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (а.с.105), також утримує дружину ОСОБА_6, яка не працює і доглядає їх дочку (а.с.104), має на утриманні непрацездатних батьків-пенсіонерів - мати ОСОБА_7, 1938 року народження, та батько ОСОБА_8, 1940 року народження (а.с.21, 22 - матеріали обвинувального акту), батько хворіє, потребує допомоги та постійного лікування (а.с.23 - матеріали обвинувального акту), обставини що пом'якшують покарання - участь обвинуваченого ОСОБА_2 у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, перебування на його утримання неповнолітньої дитини, перебування на його утриманні непрацюючих батьків пенсіонерів, щире каяття обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Обставин, відповідно до вимог ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_2 - судом не встановлено, про що вказано у оскаржуваному вироку .
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що призначене ОСОБА_2 покарання, його вид і строк визначено судом правильно з врахуванням вимог ст.65 КК України , врахувавши всі обставини по справі, у тому числі і ті на які посилається ОСОБА_2 у апеляційній скарзі і призначив обвинуваченому справедливе покарання у вигляді штрафу в мінімальному розмірі, передбаченому санкцією ч.1 ст.203-2 КК України із застосуванням ст.69 КК України ,що відповідає нормам КК України, є необхідним і достатнім для виправлення та попередження нових злочинів .
Істотних порушень кримінально процесуального закону чи неправильного застосування кримінального закону, які могли б вплинути на правильність ,і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його зміни або скасування, колегія суддів не вбачає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2- залишити без задоволення.
Вирок Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 березня 2013 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.203-2 КК України залишити без змін.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана протягом трьох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді апеляційного суду
Дніпропетровської області
Провадження №11-кп/774/116/К/13 Суддя 1 інстанції Попов В.В.
Категорія ч. 1 ст. 203-2КК України Доповідач суддя Воловик Н.Ф