12 березня 2009 р.
№ 10/112
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кочерової Н.О.
суддів
Мамонтової О.М.
Черкащенка М.М.
розглянувши
касаційну скаргу
Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз"
на постанову
від 22.12.2008 року
Луганського апеляційного господарського суду
у справі
№ 10/112
господарського суду Луганської області
за позовом
Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз"
до
Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль"
про
стягнення 4069274,69 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: Петрук С.І. дов. № 24-01-07/28 від 13.01.2009 року
В вересні 2008 року дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" звернулася до господарського суду з позовом до Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" про стягнення 4069274, 69 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань відповідно до мирової угоди, затвердженої господарським судом та не сплатив грошові кошти в порядку та строки, встановлені сторонами в мировій угоді в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 4069274, 69 грн.
Заявою від 24.10.2008 року позивач збільшив розмір позовних вимог і просив стягнути 10709874,02 грн., в тому числі 6640599,33 грн. курсової різниці.
Рішенням господарського суду Луганської області від 14.11.2008 року (суддя Т.М.Мінська) в задоволенні позову відмовлено повністю.
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року (судді: Д.Ю.Перлов -головуючий, Л.Л.Лазненко, О.Є.Медуниця) рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що затверджена господарським судом мирова угода не визнана недійсною, не розірвана в цілому або стосовно окремого кредитора і є діючою, а тому у позивача відсутні правові підстави для звернення із вимогами до боржника про стягнення заборгованості за цією мировою угодою.
В касаційній скарзі дочірня компанія "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" просить скасувати постанову апеляційного господарського суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 4069274,69 грн. заборгованості за мировою угодою. При цьому позивач посилається на порушення та неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Як встановлено господарськими судами попередніх судових інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 06.02.2003 року у справі № 11/23б затверджено мирову угоду від 13.01.2003 року, укладену між боржником - відповідачем у справі, та комітетом кредиторів, у тому числі і позивачем. Припинено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль".
Пунктом 1.2.3. зазначеної мирової угоди встановлено, що розмір кредиторських вимог позивача до відповідача складає 16475135,01 грн.
Як зазначено у розділі 4 "Розстрочення та відстрочення заборгованості перед УМГ "Донбастрансгаз" ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" мирової угоди від 13.01.2003 року боржник зобов'язався погасити борг згідно "Угоди про взаєморозрахунки" між дочірньою компанією "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" та Державним підприємством "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" від 29.05.2002 року, копія якої додається до мирової угоди.
За умовами вказаної угоди про взаєморозрахунки заборгованість за надані послуги з транспортування природного газу в сумі 2819585,31 грн. відповідач повинен погашати за наступним графіком:
- 2002 рік -щомісячно, починаючи з червня 2002 року в сумі не менше 85000,0 грн. Всього до кінця 2002 року повинно бути погашено не менше 595000,0 грн.
- 2003 рік -щомісячно в сумі не менше 90000,0 грн. Всього до кінця 2003 року повинно бути погашено не менше 1080000,0 грн. за рік.
- 2004 рік -щомісячно в сумі не менше 95300,0 грн. Всього до кінця 2004 року повинно бути погашено не менше 1144585,31 грн. за рік.
Заборгованість за спожитий у 1997 - 1999 роках природний газ у сумі 7014950,37 грн. була розстрочена строком на 4 роки, з початком виплат з січня 2005 року, наступним чином:
- 2005 рік -не менше 1500000,0 грн.,
- 2006 рік -не менше 1800000,0 грн.,
- 2007 рік -не менше 1800000,0 грн.,
- 2008 рік -залишок 1914950,37 грн.
Після погашення боргу за транспортування природного газу у сумі 2819585,31 грн. та за спожитий природний газ у сумі 7014950,37 грн. курсова різниця в сумі 6640599,33 грн. погашається починаючи з 2009 року по 2012 рік не менше ніж по 1660000,0 грн. щорічно.
При цьому відповідач зобов'язався виконувати графік погашення заборгованості платежами у суворій відповідності до вищевикладених умов.
Апеляційним господарським судом також встановлено, що розширений акт звіряння № 1, підписаний та скріплений печатками сторін, свідчить про те, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01.05.2008 року становить 4069274,69 грн. Вказана сума сторонами не оспорюється.
Відповідно до ч.2 ст.41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч.8 ст.39 вищезазначеного Закону у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'являти свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.
Вказана норма передбачає, що при зверненні з вимогами про стягнення боргу у разі невиконання боржником мирової угоди, до уваги беруться лише обставини, які з'явилися після затвердження господарським судом мирової угоди в процедурі банкрутства. Кредитор не повинен доказувати наявність грошового зобов'язання, що існувало до затвердження мирової угоди.
Зважаючи на зазначені положення та враховуючи, що мирова угода одночасно є і правочином і судовою процедурою у справі про банкрутство, позивач обгрунтовано звернувся до господарського суду з позовом до відповідача про стягнення з останнього заборгованості, посилаючись на те, що відповідач не виконав своїх зобов'язань за мировою угодою.
Встановивши правильно обставини справи, місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку про те, що у позивача відсутні правові підстави для звернення із вимогами до боржника про стягнення заборгованості за мировою угодою.
Розглядаючи справу повторно у порядку ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не виправив помилки, допущеної місцевим господарським судом та не врахував, що зобов'язання за мировою угодою підлягають виконанню на загальних підставах.
Відповідно до статтей 525, 526 Цивільного кодексу України та положень статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Невиконання відповідачем умов мирової угоди щодо погашення заборгованості в порядку та строки, передбачених цією мировою угодою, свідчить про наявність в його діях складу цивільної відповідальності, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за мировою угодою, зобов'язання за якою відповідачем не виконуються є цілком обгрунтовані, відповідають нормам чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Вимоги, заявлені позивачем в заяві про збільшення позовних вимог, стосовно стягнення також курсової різниці в сумі 6640599,33 грн. не можуть бути задоволені, оскільки відповідно до графіку погашення заборгованості, встановленого угодою про взаєморозрахунки між сторонами, курсова різниця в сумі 6640599,33 грн. погашається починаючи з 2009 року по 2012 рік, а отже строк виконання зобов'язання за мировою угодою в цій частині ще не настав.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" задовольнити.
Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 22.12.2008 року та рішення господарського суду Луганської області від 14.11.2008 року у справі № 10/112 скасувати та прийняти нове рішення.
Позов задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Сєвєродонецька теплоелектроцентраль" на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі Сєвєродонецького виробничого управління підземного зберігання газу філії Управління магістральних газопроводів "Донбастрансгаз" 4069274,69 грн. заборгованості за мировою угодою, державне мито в розмірі 25500,0 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя Н. Кочерова
Судді О. Мамонтова
М. Черкащенко