11 березня 2009 р.
№ 4/116/08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючий,
Волік І.М.,
Мележик Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року у справі № 4/116/08 Господарського суду Миколаївської області за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго", м. Миколаїв до Снігурівського управління водного господарства, Миколаївська область, про стягнення 160 568, 65 грн.,
за участю представників:
позивача -Костенко О.О. (дов. №01/33-100 від 30.12.2008)
відповідача -не з'явився
У квітні 2008 року позивач -ВАТ "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" пред'явив у господарському суді позов до відповідача -Снігурівського управління водного господарства про стягнення 160 568, 65 грн.
Вказував, що 20.09.2004 між ним та відповідачем укладено договір №43-130 про постачання електричної енергії та про технічне забезпечення електропостачання споживача, відповідно до умов якого, ВАТ "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (енергопостачальна організація) забезпечує постачання електричної енергії та технічну можливість передачі електричної енергії Снігурівському управлінню водного господарства (споживачу), а споживач своєчасно проводить оплату отриманої електричної енергії, своєчасно сплачує за отримані послуги, в тому числі за перетікання реактивної електроенергії, за розрахунковий період банківськими коштами та виконує інші умови, визначені цим договором та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно додатку №1а від 31.05.2007 до договору договірні величини споживання електричної енергії Снігурівському управлінню водного господарства встановлені у таких обсягах: у травні 2007 року -402 000, 00 кВт/год, у червні 2007 року - 379 400,00 кВт/год, у вересні 2007 року -161 600 кВт/год.
Посилаючись на ст.26 Закону України "Про електроенергетику" та споживання відповідачем електричної енергії понад встановлені договірні величини, - позивач просив стягнути з Снігурівського управлінню водного господарства на його користь 160 568, 65 грн.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 16 вересня 2008 року (суддя Дубова Т.М.), яке залишене без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року (колегія суддів у складі: головуючий: Картере В.І., судді: Жеков В.І., Пироговський В.Т.) у задоволені позову відмовлено.
Судові рішення мотивовані посиланнями на ст.218 ГК України та безпідставність відмови позивача у коригуванні відповідачу договірних величин споживання електричної енергії.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення та неправильно застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.629, 651 ЦК України та п.п. 4.4, 6.6 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 №28, просив рішення та постанову скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова зазначеним вимогам відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 20.09.2004 між ВАТ "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" (енергопостачальна організація) та Снігурівським управлінням водного господарства (споживач) укладено договір №43-130 про постачання електричної енергії та про технічне забезпечення електропостачання споживача, відповідно до умов якого, енергопостачальна організація забезпечує постачання електричної енергії та технічну можливість передачі електричної енергії споживачу, а споживач своєчасно проводить оплату отриманої електричної енергії, своєчасно сплачує за отримані послуги, в тому числі за перетікання реактивної електроенергії, за розрахунковий період банківськими коштами та виконує інші умови, визначені цим договором та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.
Згідно додатку №1а від 31.05.2007 до договору договірні величини споживання електричної енергії Снігурівському управлінню водного господарства встановлені у таких обсягах: у травні 2007 року -402 000, 00 кВт/год, у червні 2007 року - 379 400,00 кВт/год, у вересні 2007 року - 161 600 кВт/год.
Спірні правовідносини сторін виникли внаслідок перевищення відповідачем встановлених договірних величин споживання електричної енергії.
Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій посилались на ст.218 ГК України, п.4.4 Правил користування електричною енергією та виходили з того, що перевищення договірних величин споживання електричної енергії є наслідком безпідставної відмови позивача у корегуванні відповідачу встановлених договірних величин та обставин непереборної сили, а саме: засухи 2007 року.
Вказані висновки господарських судів відповідають обставинам справи, яким надана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального права.
Судами встановлено, що відповідач та Державний комітет України по водному господарству неодноразово зверталися до позивача з проханням збільшити встановлені договірні величини споживання електричної енергії на травень, червень та вересень 2007 року у зв'язку з засухою та збільшенням обсягів поливу сільгосптоваровиробниками. (т.1 а.с.20, 78, 79, 80, 81).
Позивач, розглянувши вказані звернення, відмовив у корегуванні договірних величин на підставі невиконання відповідачем умов договору в частині сплати вартості спожитої електричної енергії (т.1 а.с.22, 33, 46).
Між тим, відповідач у зв'язку з засухою 2007 року та необхідністю безперебійного водопостачання у маловодні регіони здійснив споживання електричної енергії понад встановлені договірні величини, а саме: у травні 2007 року -різниця склала 233 981 кВт/год, у червні 2007 року -454 964, 00 кВт/год, у вересні 2007 року -33 449,00 кВт/год.
Відповідно до п.4.4 Правил користування електричною енергією споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Споживач, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживач постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.
Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву споживача, приймає рішення за цим зверненням та не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє споживача про результати розгляду заяви. Пропозиції споживача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду. Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право відмовити споживачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання споживачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.
У разі коригування за заявою споживача договірної величини споживання обсягу електричної енергії здійснюється відповідне коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності.
Датою коригування вважається дата попередньої оплати додатково заявлених обсягів активної електричної енергії. У разі, якщо договором про постачання електричної енергії попередня оплата не передбачена, датою коригування вважається дата прийняття постачальником електричної енергії рішення про коригування договірних величин на підставі письмового звернення споживача. Для споживача, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, та/або споживача постачальника за нерегульованим тарифом, електроустановки якого обладнані засобами диференційного (погодинного) обліку електричної енергії, за дату коригування договірної граничної величини споживання електричної потужності приймається дата отримання постачальником електричної енергії звернення від споживача.
Посилаючись на зазначені положення Правил користування електричною енергією, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача зобов'язань здійснювати попередню оплату додатково заявлених обсягів споживання електричної енергії, оскільки договором №43-130 від 20.09.2004 не передбачена попередня форма оплати за спожиту електроенергію.
Вказані висновки відповідають правовому змісту наведених норм та узгоджуються з роз'ясненнями Національної комісії регулювання електроенергетики України від 19.06.2008, які містяться в матеріалах справи.
Крім того, згідно п.1 додатку №10 до договору №43-130 від 20.09.2004 уразі фінансування об'єктів споживача за рахунок бюджетних коштів протягом поточного розрахункового періоду споживач зобов'язується здійснювати планові платежі за електроенергію у терміни і в рамках надходжень коштів.
Снігурівське управління водного господарства є уповноваженою бюджетною організацією спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань водного господарства та меліорації земель -Державного комітету України по водному господарству, на яку покладено функції з управління та контролю в галузі водного господарства та меліорації земель на території Снігурівського району Миколаївської області (п.1.4 Положення про Снігурівське управління водного господарства від 30.06.2006).
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію були проведені відразу після отримання коштів з Державного бюджету і на час звернення з проханням збільшити договірні величини Снігурівське управління водного господарства не мало заборгованість перед позивачем за поставлену електроенергію.
За таких обставин, висновок господарських судів про безпідставність відмови позивача здійснити коригування договірних величин є законним та обґрунтованим.
Також, господарські суди правильно посилались на ст.218 ГК України та виходили з того, що перевищення договірних величин було зумовлене обставинами непереборної сили, а саме: засухою 2007 року, що виключає застосування до відповідача санкцій передбачених ст.26 Закону України "Про електроенергетику".
Відповідно до ст.218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
В даному випадку, як встановлено судами, обставиною непереборної сили була засуха 2007 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи Рішенням Миколаївської обласної ради №1 від 01.06.2007 "Про ситуацію, що склалася в агропромисловому комплексі області" та іншими документами уповноважених органів.
Таким чином, висновок господарських судів про відмову у задоволенні позовних вимог ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.
Посилання касаційної скарги на ст.629 ЦК України та обов'язковість умов укладеного сторонами договору не заслуговують на увагу, оскільки відповідач перевищив договірні величин споживання електроенергії внаслідок обставин непереборної сили -засухи 2007 року.
Інші доводи касаційної скарги про порушення судами норм матеріального та процесуального права, не знайшли свого підтвердження та зводяться до намагань скаржника надати перевагу одних доказів над іншими, що суперечить вимогам ст. 1117 ГПК України.
Постанова у справі винесена з дотриманням норм процесуального законодавства щодо повного та всебічного дослідження обставин справи та належної оцінки доказів, є законною та обґрунтованою, тому її слід залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Миколаївобленерго" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18 грудня 2008 року у справі № 4/116/08 залишити без змін.
Головуючий: Н.Г. Дунаєвська
Судді: І.М. Волік
Н.І. Мележик