Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"04" березня 2009 р. Справа № 40/301-08
Колегія суддів у складі:
головуючого судді Шевель О.В.
судді Афанасьєва В.В.
судді Бухана А.І.
при секретарі Цвірі Д.М.
за участю представників сторін:
позивача -Корневої О.С. (дов. б/н від 15.08.2007 р.)
відповідача -Осьмухіна С.А. (дов. №2 від 01.01.2009 р.), Хоменка О.О. (дов. №3 від 01.01.2009 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача вх. № 347Х/3-9 на ухвалу господарського суду Харківської області від 24 грудня 2008 р. у справі № 40/301-08
за позовом Приватного підприємства "Автосервіс", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд", с. Олександрівка
про стягнення 165 768,19 грн., -
встановила:
Позивач - ПП "Автосервіс", у грудні 2008 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 165 768,19 грн. заборгованості за отриманий товар (бензин А-76, дизельне паливо) у сумі 152 230,28 грн. за договором поставки №200608-1П від 20.06.2008 р. та додаткової угоди до нього від 06.10.2008р., яка є його невід'ємною частиною, 7 407,00 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, 3086,31 грн. пені у розмірі 10% річних від простроченої суми, 3 044,60 грн. штрафу, а також судові витрати покласти на відповідача. Крім того, позивачем у позовній заяві та окремо (а.с.18) було заявлене клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову, в якому позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачеві. В обґрунтування заявленого клопотання позивач посилається на те, що відповідач, у разі задоволення його позовних вимог, буде ухилятись від виконання рішення суду, що може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 грудня 2008 року у справі №40/301-08 (суддя Хотенець П.В.) прийнято позовну заяву до провадження, призначено її розгляд на 19 січня 2009 року о 10:20 та п. 5 даної ухвали, у відповідності до статей 66, 67 ГПК України, забезпечено позов шляхом накладання арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтал Агро Трейд" у розмірі 165 768,19 грн., які знаходяться на розрахунковому рахунку 26004996105315 в ХФ ЗАТ ПУМБ в місті Харкові, МФО 350385.
Відповідач з зазначеною ухвалою в частині накладання арешту на грошові кошти Товариства не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24 грудня 2008 року в частині вжиття заходів до забезпечення позову. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції порушено норми процесуального права, така ухвала винесена необґрунтовано та без наявності будь-яких правових підстав. Відповідач, зокрема, стверджує, що судом не взято до уваги, що позивач жодним чином не довів підстав необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, чому не надана відповідна правова оцінка в оскаржуваній ухвалі. Також стверджує, що вартість чистих активів ТОВ "Сінтал Агро Трейд", які складають 1 307 000,00грн. достатньо для сплати ПП "Автосервіс" грошової суми у розмірі 165 768,19 грн., у разі винесення рішення про стягнення з нього цієї суми (про що відповідач надав відповідну копію річної звітності за звітною формою №1 "Баланс").
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу, а також присутній у судовому засіданні повноважний представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, оскаржувану ухвалу вважає законною та обґрунтованою, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. На думку представника позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, такі заходи є розумними та адекватними і спроможні забезпечити фактичне виконання судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Згідно зі статтею 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або зі своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Наведене стосується й вимоги про забезпечення позову.
Таким чином, застосовуючи заходи до забезпечення позову, господарський суд повинен виходити з того, що умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення того, що майно (грошові кошти, ін.), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до господарського суду з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову, позивач жодним чином не обґрунтував необхідність вжиття таких заходів, а місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не навів жодних підстав, які б підтверджували необхідність вжиття заходів щодо забезпечення позову, а лише послався на положення чинного законодавства, які регулюють відповідне питання.
Так, у матеріалах справи відсутні докази того, що грошові кошти, які є у відповідача, на момент пред'явлення позову до нього, можуть зникнути або зменшитись за кількістю на момент виконання рішення. Позивачем взагалі не надано будь-яких доказів щодо наявності чи відсутності у відповідача будь-яких грошових коштів. Господарський суд, задовольняючи клопотання позивача, також не витребував відповідних доказів ані у позивача, ані у відповідача.
Отже, колегія суддів вважає, що твердження позивача та суду стосовно необхідності вжиття заходів до забезпечення позову ґрунтуються на припущеннях, які не підтверджені документально.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що оскаржувані заходи до забезпечення позову місцевим господарським судом застосовані неправомірно, з порушенням норм чинного законодавства та без врахування фактичних обставин справи, а тому вони підлягають скасуванню, оскільки ні позивачем, ні судом не надано достатніх правових обґрунтувань того, що невжиття таких заходів призведе до того, що виконання рішення суду по даній справі може бути утрудненим, або взагалі неможливим.
Колегія суддів зазначає, що посилання представника позивача на те, що відповідач порушує строки виконання своїх зобов'язань щодо оплати грошових коштів за договором, не вживає заходів щодо зміни строків оплати заборгованості за договорами та інших дій щодо узгодження питання з оплати боргу, уникає спілкування з позивачем, само по собі не може бути підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки чинним законодавством чітко визначено підстави до забезпечення позову: наявність достатніх правових обґрунтувань того, що майно (грошові кошти, ін.), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, тобто, що невжиття таких заходів призведе до того, що виконання рішення суду по даній справі може бути утрудненим, або взагалі неможливим.
Відповідне також спростовується і наданими відповідачем доказами, а саме - копією річної звітності за звітною формою №1 "Баланс", з якої вбачається, що вартість чистих активів відповідача складає 1 307 000,00 грн., що, на думку суду апеляційної інстанції, спростовує твердження позивача про те, що, у разі задоволення позовних вимог, виконання рішення суду по даній справі може бути утрудненим, або взагалі неможливим.
Також, колегія суддів вважає, що накладання арешту на грошові кошти відповідача (за відсутності на те достатніх правових підстав) може негативно вплинути на господарську діяльність відповідача, що не було враховано місцевим господарським судом.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п.2 ст. 103, п. 1, 4 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 24 грудня 2008 р. у справі № 40/301-08 в частині вжиття заходів до забезпечення позову скасувати.
У задоволенні клопотання Приватного підприємства "Автосервіс" про забезпечення позову відмовити.
Справу передати до господарського суду Харківської області для подальшого розгляду.
Головуючий суддя Шевель О.В.
суддя Афанасьєв В.В.
суддя Бухан А.І.