12 березня 2009 р.
№ 10/1(9/63-12)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Н. Ткаченко,
суддів:
Є. Борденюк, В. Харченка,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення
на ухвалу
від 09.12.2008
господарського суду Волинської області
у справі
№ 10/1 (9/63-12)
за позовом
Відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Луцький райагропостач"
до
Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз в особі Волинського відділення
3-ті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні
відповідача
Головне управління юстиції у Волинській області -підрозділ примусового виконання рішень ВДВС;
Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Рівненського регіонального відділення
про
визнання недійсним висновку № 0211 комісійної будівельно-технічної експертизи
В судове засідання з'явились представники сторін:
Державної інноваційної фінансово-кредитної установи
Костенко М.В. (дов. від 24.12.2008)
Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк, пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України
Постановою заступника начальника Відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції від 10.04.2008 у межах примусового виконання наказу № 5/25-1 від 17.10.2007 господарського суду Волинської області, виданого на виконання рішення цього суду від 13.03.2007, на підставі ст. 14 Закону України "Про виконавче провадження" призначено судових експертів для участі у виконавчому проваджені щодо надання письмових висновків з питань ринкової вартості описаного та арештованого майна.
За результатами проведеної експертизи, Волинським відділенням Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз складений висновок від 05.08.2008 комісійної будівельно-технічної експертизи описаного та арештованого майна, що належить ВАТ "Луцький райагропостач".Заключною частиною Висновку визначена ринкова вартість описаного та арештованого майна.
Постановою Головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Луцького районного управління юстиції від 07.08.2008 виконавче провадження поновлене.
У жовтні 2008 року ВАТ "Луцький райагропостач" звернулося до господарського суду Волинської області з позовною заявою про визнання недійсним висновку № 0211 від 05.08.2008 комісійної будівельно-технічної експертизи Волинського відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 14.10.2008 (суддя Соломка Л.І.) порушено провадження у справі №9/63-12.
Додатковою ухвалою господарського суду Волинської області від 24.10.2008 у справі №9/63-12 залучена до участі у справі Українська державна інноваційна компанія в особі Рівненського регіонального відділення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, і яка є стягувачем за виконанням рішення від 13.03.2007 у справі № 5/25-38.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 29.10.2008 заяву ВАТ "Луцький райагропостач" про вжиття заходів забезпечення позову задоволено шляхом заборони на час розгляду даної справи ВДВС Луцького РУЮ Волинської області вчиняти дії по реалізації майна ВАТ "Луцький райагропостач".
Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Рівненського регіонального відділення (зміна назви "Українська державна інноваційна компанія") подала до суду 09.12.2008 клопотання про припинення провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з тим, що зазначений спір не підвідомчій господарським судам України.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 09.12.2008 справа передана за підсудністю до господарського суду Львівської області з огляду на те, що Волинське відділення Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз не є юридичною особою, а тому відповідачем у справі є Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз. Цією ухвалою скасована ухвала про забезпечення позову від 29.10.2008.
Мотивувальною частиною ухвали від 09.12.2008 відхилене клопотання стягувача про припинення провадження у справі, так як згідно з положеннями ст. 33 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються у судовому порядку. Оспорюваний висновок комісійної будівельно-технічної експертизи, призначеної державним виконавцем для оцінки арештованого майна, не є висновком судової експертизи у розумінні ст.ст. 41,42 ГПК України.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Рівненського регіонального відділення посилається на порушення судом процесуальних норм, просить ухвалу у справі скасувати, припинити провадження у справі.
Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з такого.
Правовою підставою звернення до суду з позовом про визнання недійсним висновку комісійної будівельно-технічної експертизи, здійсненого в рамках виконавчого провадження, позивач зазначив ст.57 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Статтею 57 вищенаведеного Закону визначено право сторін у виконавчому провадженні на оскарження оцінки майна до суду в 10-денний строк з дня отримання повідомлення державного виконавця про таку оцінку.
Відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна є процесуальною дією державного виконавця.
Колегія суддів вважає, що приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч.3 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
При цьому, згідно ч.3 ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності -органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.
З наведеного випливає, що висновок про ринкову оцінку майна, здійснену в рамках виконавчого провадження, може бути оскаржений як дія державного виконавця по оцінці майна.
За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у статті 16 ЦК України.
Одним із таких способів, як вказано у пункті 10 частини 2 названої вище статті, є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Аналіз положень Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" свідчить про те, що висновок №0211 від 05.08.2008 комісійної будівельно-технічної експертизи по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді.
Даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України у позовному провадженні.
Враховуючи викладене ухвала господарського суду Волинської області від 09.12.2008 підлягає скасуванню, а провадження у справі припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Рівненського регіонального відділення задовольнити.
Ухвалу господарського суду Волинської області від 09.12.2008 у справі № 10/1 (9/63-12) скасувати.
Провадження у справі припинити.
Головуючий, суддя Н. Ткаченко
Судді: Є. Борденюк
В. Харченко