11 березня 2009 р.
№ 6/128
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенко Г.П. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Рогач Л.І.
розглянувши матеріали касаційної скарги
регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду
від 09.12.2008р.
у справі
господарського суду Чернівецької області
за позовом
регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області
до
приватної фірми "Продторг-Дистриб'юторс",
м. Чернівці
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:
1. Головне управління статистики у Чернівецькій області (м. Чернівці);
2. Державне казначейство України, м. Київ
про
стягнення коштів у сумі 8353, 68 грн.
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача: не з'явився,
третьої особи1: не з'явився,
третьої особи 2: не з'явився
Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулось з позовною заявою до господарського суду Чернівецької області про стягнення з приватної фірми "Продторг-Дистриб'юторс" з урахуванням зміни позовних вимог коштів у сумі 8353, 68 грн., у тому числі 1,55 грн. пені, 6596, 16 грн. неустойки та 1755, 97 грн. збитків.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.10.2008р., залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р., у справі № 6/128 позов задоволено частково. Стягнуто відповідача 6596,16 грн. неустойки, судові витрати, повернуто з Державного бюджету на користь відповідача у справі 8353,68 грн. коштів, стягнутих на виконання скасованого рішення господарського суду Чернівецької області від 01.10.07 у справі №6/128. В частині позовних вимог про стягнення 1, 55 грн. пені та 1755, 97 грн. збитків - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням та постановою, регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення та постанову скасувати в частині, що стосується відмови в задоволенні позову щодо стягнення збитків в сумі 1755, 97 грн. та пені в сумі 1, 55 грн. та прийняти в цій частині нове рішення про задоволення позову в цій частині, мотивуючи скаргу тим, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, а саме ст. 224, 225, 232 ГК України, ст. 623, 624 ЦК України, ст. 33, 43 ГПК України.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 04.03.2009р. № 02.03-10/101 суддю Божок В.С. замінено на суддю Рогач Л.І.
Сторони зі справи не реалізували своє процесуальне право на участь у засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.03.2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Чернівецькій області (Орендодавець) та приватною фірмою "Продторг-Дистриб'юторс" (Орендар) було укладено договір оренди № 12/22 нерухомого майна, що належить до державної власності, а саме: нежитлового приміщення в будівлі Чернівецького обласного управління статистики загальною площею 3712,50 кв.м, у тому числі наземна частина -3051 кв.м, підземна частина -661, 5 кв.м, розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 249-а, що знаходиться на балансі Чернівецького обласного управління статистики.
За договором передається в оренду приміщення площею 107, 9 кв.м -надземна частина строком на 10 місяців -з 01.03.2004р. по 31.12.2004р.
До вказаного договору оренди сторонами вносилися зміни та доповнення, зокрема, згідно з додатковим договором №3 від 19.04.2006р. площа орендованих приміщень зменшилася до 49,7 кв.м, у тому числі 21,3 кв.м для розміщення офісу та 28,4 кв.м для здійснення торгівлі продовольчими товарами підакцизної групи.
Договір пролонговувався сторонами відповідно до п. 10.5 Договору, зі змінами, внесеними додатковими договорами від 25.05.05; 03.06.2005 року та від 19.04.06, востаннє - до 31.08.2006 року.
19.09.2006 року орендодавцем - Фондом було направлено орендарю заяву-повідомлення № 09-77/2709 від 19.09.2006 року про припинення договору від 01.03.2004 року № 12/22 в зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено та проханням повернути орендоване майно відповідно до п. 2.4-2.5 даного Договору.
06.11.2006 р. позивач надіслав відповідачеві листа №09-77/3315, в якому повідомив, що відкликає свою заяву від 19.09.2006р. №09-77/2709 про припинення договору оренди №12/22 від 01.03.2004р. і просить вважати його продовженим на той самий термін, на тих самих умовах до 30.06.2007р., а 17.11.2006р. відкликав свій лист від 06.11.2006р. і просив повернути орендовані приміщення по акту прийому передачі.
Як правильно стверджують суди попередніх інстанцій, відповідно до п.п. 2.4 Договору, ч. 1 ст. 785 ЦК України, ч. 1 ст. 291 ГК України, ч. 3 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у відповідача в зв'язку з припиненням договору оренди виникло зобов'язання щодо повернення орендованого майна в зв'язку з закінченням строку його дії та небажанням орендодавця продовжувати його дію на новий строк.
Судами встановлено, що орендовані приміщення повернуті відповідачем балансоутримувачу Головному управлінню статистики по Чернівецькій області по акту від 31.01.2007р. приміщення площею 28,40 кв.м і по акту від 31.05.2007р. -приміщення площею 21,30 кв.м.
З огляду на це та зважаючи, що договір оренди від 01.03.2004р. є припиненим з 01.09.2006р., висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про підставність нарахування відповідачу неустойки за період користування об'єктом оренди після припинення дії договору до фактичного повернення орендованого майна відповідно до ч. 2 ст. 785 ЦК України в сумі 6596, 16 грн. колегія визнає правомірним.
Погоджується колегія і з висновком суду попередніх інстанцій про відмову в стягненні пені за прострочення оплати оренди за період з 21.05.2005р. по 21.09.2006р. в розмірі 1,55 грн. в зв'язку з пропуском позивачем строку позовної давності з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України щодо строків нарахування пені, ч. 1 ст. 223 ГК України, п.1 ч.2 ст. 258, ст. 261, ч.3 ст. 267 ЦК України щодо строків позовної давності, умов його застосування, наслідків спливу даного строку, та заяви відповідача про застосування строків позовної давності.
Господарським судом 1-ї та 2-ї інстанції також встановлено відсутність підстав для стягнення з відповідача 1755,97 грн. збитків за користування неповерненим майном, оскільки позивачем не подано суду доказів, які б свідчили про втрату, знищення і пошкодження орендованого майна, понесення останнім додаткових витрат в зв'язку з неповерненням відповідачем орендованого майна та понесення збитків у вигляді неодержаних доходів.
Отже, місцевим та апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередні суди дали належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що висновок господарського суду попередніх інстанцій про часткове задоволення позовних вимог колегія визнає правомірним та обгрунтованим.
Таким чином, наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судом норм матеріального та процесуального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р. у справі № 6/128 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді: Т.Ф. Костенко
Л.І. Рогач