"04" березня 2009 р.
Справа № 14/9-238
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Руденка О.В.
Розглянув справу
за позовом Тернопільського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України в особі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" вул. Гоголя, 1, м. Львів
до Тернопільської міської ради вул. Листопадова, 5, м. Тернопіль
про визнання за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (орган управління майном) право державної власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться у господарському віданні Державного територіального галузевого об'єднання "Львівська залізниця", що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України та розташований у м. Тернополі по вул. Бродівська,61б, а саме контрольний пост техконтори (інвентарна карточка №011335) - літера "А" по плану, двохповерхова будівля загальною площею 75,7 кв.м., яка збудована та введена в експлуатацію у 1957 році.
За участю представників сторін:
позивача: Рудик О.М., довіреність № НЮ-26 від 01.01.09 р.;
відповідача: не з'явився;
прокурора: Житовецька О.А., посвідчення № 62.
Суть справи:
Тернопільський транспортний прокурор в інтересах держави в особі Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця", м. Львів звернувся у господарський суд Тернопільської області з позовом до Тернопільської міської ради, м. Тернопіль про визнання за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України (орган управління майном) право державної власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться у господарському віданні Державного територіального галузевого об'єднання "Львівська залізниця", що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України та розташований у м. Тернополі по вул. Бродівська,61б, а саме контрольний пост техконтори (інвентарна карточка №011335) - літера "А" по плану, двохповерхова будівля загальною площею 75,7 кв.м., яка збудована та введена в експлуатацію у 1957 році.
В обґрунтування заявлених вимог, підтриманих в судовому засіданні повноважним представником та прокурором, позивач посилається на те, що спірна будівля знаходяться у повному господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" та перебуває на балансі Відокремленого підрозділу Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" - Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2 (БУ-2). Однак, враховуючи відсутність правовстановлюючих документів для реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомості позивач просить визнати за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на нього у судовому порядку.
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи, які необхідні для реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомості, а саме акт про право власності або рішення про відведення земельної ділянки під будівництво на об'єкт нерухомого майна, що позбавляє можливості оформити право власності. За таких обставин, просить в задоволенні позову відмовити.
В процесі розгляду справи представнику позивача та прокурору роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.
За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та думку прокурора, суд встановив наступне.
З метою проведення державної реєстрації права власності на будівлю за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська,61б, 26 травня 2008 року Відокремлений підрозділ "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2" звернувся із листом за № 885 до Тернопільської міської ради із проханням оформити право державної власності за державною Україна в особі Міністерства транспорту та зв'язку України на об'єкт нерухомого майна, що знаходиться у господарському віданні Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" та розташований у м. Тернопіль на вул.Бродіська,61 "б".
09.06.2008 року від Тернопільської міської ради надійшла відповідь за № 2073, у якій зазначено, що для подальшого розгляду клопотання необхідно подати в управління квартирного обліку та нерухомого майна Тернопільської міської ради пакет документів, необхідних для оформлення права державної власності на даний об'єкт.
У зв'язку з відсутністю необхідних документів, Відокремлений підрозділ "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2" звернувся до Державного архіву Тернопільської області про видачу відсутніх у Львівської залізниці документів для оформлення права власності.
Державний архів Тернопільської області на звернення надіслав відповідь про те, що у документах архіву відомостей про закріплення земельних ділянок під будівництво і ведення в експлуатацію контрольного посту техконтори у 1957р. по вул.Бродіська,61б не виявлено.
13.08.2008 р. Відокремлений підрозділ "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2" звертався також з листом за №1480 до Тернопільського міського бюро технічної інвентаризації з проханням надати інформацію щодо реєстрації об'єктів, що знаходяться в господарському віданні Відокремленого підрозділу "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" в тому числі за адресою м. Тернопіль, вул.Бродівська,61б.
18 серпня 2008 року з міського бюро технічної інвентаризації надійшла відповідь про те, що згідно обліку технічної інвентаризації станом на 15.08.2008р. по вул.Бродівська,61б не має зареєстрованого нерухомого майна у м. Тернополі.
Позивач вважаючи, що на балансі Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" знаходиться будівля за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська,61б, та враховуючи відсутність правовстановлюючих документів для реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомості звернувся в суд про визнання за державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності на нього у судовому порядку.
Оцінивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача та висновки прокурора, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.
Господарським кодексом України (далі - Кодекс), а саме частиною п'ятою статті 22 передбачено, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, які належать до цього сектору і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Право господарського відання та право оперативного управління становлять основу правового режиму майна державних юридичних осіб.
Правом господарського відання згідно із частиною першою статті 136 вказаного Кодексу є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відповідно до п. 1.1. Статуту Львівська залізниця є статутне територіальне-галузеве об'єднання, що створене згідно із статтями 1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт", засноване на державній власності і входить до сфери управління Державної адміністрації залізничного транспорту України, підпорядкованої Міністерству транспорту та зв'язку України.
Відповідно до ч.3 ст.73, ч.2 ст.74 ГК України, ч.1 ст.5 Закону України "Про залізничний транспорт", п. 4.1., п. 4.2. Статуту ДТГО "Львівська залізниця" майно Залізниці становлять основні фонди та оборотні кошти, а також цінності, вартість яких відображається у балансі Залізниці. Майно Залізниці є державною власністю і закріплене за нею на праві повного господарського відання. Залізниця володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд.
Пунктом 1.1. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/6 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 року) (далі - Положення), передбачено, що дане Положення визначає порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні та спрямоване на забезпечення визнання та захисту цих прав.
Речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" №v7381500-04 від 01 липня 2004 року (далі -Закон) та п.1.5 Положення, підлягають обов'язковій державній реєстрації.
Згідно з ч.8 ст. 3 Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень проводиться місцевим органом державної реєстрації прав того реєстраційного (кадастрового) округу, в якому розміщена нерухомість або більша за площею її частина.
Реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) (п.1.3 Положення).
Пунктом 1.4. Положення визначено, що реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів.
Державна реєстрація прав власності, інших речових прав на нерухомість, їх обмежень, правочинів щодо нерухомого майна або відмова в такій реєстрації безпосередньо здійснюється державним реєстратором прав, що є працівником БТІ, у межах своїх повноважень (п.2 ст.8 Закону, п.1.12 Положення).
Відповідно до ст. 19 Закону, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є у т.ч. інші акти органів державної влади або органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом.
Згідно з 3.5. Положення, реєстрації підлягають виключно заявлені права за умови їх відповідності чинному законодавству України і пред'явленим правовстановлювальним документом, разом з тим, реєстратору забороняється самостійне тлумачення прав власності на майно.
Відповідно п. 6.1. Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна проводиться з видачею свідоцтва про право власності. Положенням передбачено обов'язкову реєстрацію права власності на підставі правовстановлюючих документів (згідно Додатку №1 до даного Положення), одним з яких є свідоцтво на право власності на об'єкти нерухомого майна, видані органами місцевого самоврядування та місцевими державними адміністраціями, а також рішення суду про визнання права власності, (п. 2.1. Положення)
Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожен суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав та законних інтересів шляхом визнання права.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право.
Згідно з ст. 326 ЦК України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади.
Відповідно до ч. 3 ст. 136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності.
Будівля за адресою м. Тернопіль, вул. Бродівська,61б знаходиться на балансі Відокремленого підрозділу "Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2" Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" і відображена в самостійних балансах підприємства, що підтверджується Довідкою № 14 від 13 січня 2009 року. На вказану будівлю ведеться інвентарна карточка №011335 для обліку основних засобів. Відокремлений підрозділ «Управління будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд №2»Державного територіально-галузевого об'єднання "Львівська залізниця" за власний рахунок утримує зазначену будівлю, самостійно здійснює його обслуговування та ремонт.
Дана будівля розташована на земельній ділянці, яка знаходиться в смузі відведення земель залізниці, що підтверджується викопіюванням з ситуаційного плану та Довідкою від 23.01.2009р. №129.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про транспорт", яка кореспондується з ч.2 ст.6 Закону України "Про залізничний транспорт" до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні і укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.
Відокремлений підрозділ "Тернопільська дистанція колії" ДТГО "Львівська залізниця" сплачує земельний податок за земельну ділянку за вищевказаною адресою, про що свідчить Довідка від 11.08.2008 №49631 та платіжні доручення №№983, 1195, 1407, 1550, 1695, 1825, 2032.
Жодна фізична чи юридична особа не заявляла про порушення своїх прав чи охоронюваних законом інтересів до ДТГО "Львівська залізниця", щодо здійснення нею права володіння чи користування даними об'єктом нерухомого майна.
За таких обставин, враховуючи вищенаведене суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку право державної власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться у господарському віданні Державного територіального галузевого об'єднання "Львівська залізниця", що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України та розташований у м. Тернополі по вул. Бродівська,61б, а саме контрольний пост техконтори (інвентарна карточка №011335) - літера "А" по плану, двохповерхова будівля загальною площею 75,7 кв.м., яка збудована та введена в експлуатацію у 1957 році підлягають до задоволення.
У відповідності до статті 49 ГПК України державне мито та інші судові витрати позивачу не відшкодовуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 29, 33, 43, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Визнати за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності на об'єкт нерухомого майна, який знаходиться у господарському віданні Державного територіального галузевого об'єднання "Львівська залізниця", що входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України та розташований у м. Тернополі по вул. Бродівська,61б, а саме контрольний пост техконтори (інвентарна карточка №011335) - літера "А" по плану, двохповерхова будівля загальною площею 75,7 кв.м.
На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.
Суддя О.В. Руденко