10 березня 2009 р.
№ 26/97-08-3090
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Фролової Г.М. -головуючого
Полянського А.Г.
Коробенка Г.П.
за участю представників:
позивача
Мащенко О.М. -дов. від 06.03.2009 року
відповідача
не з'явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 року
у справі
№ 26/97-08-3090 господарського суду Одеської області
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс"
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансформер"
про
стягнення 87 101, 60 грн.
Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України А.Й.Осетинського від 06.03.2009 року у зв'язку з перебуванням судді Муравйова О.В. у відпустці, для розгляду касаційної скарги у справі № 26/97-08-3090 господарського суду Одеської області, утворено колегію суддів у складі: головуючий - Фролова Г.М., судді: Полянський А.Г., Коробенко Г.П.
У липні 2008 року Закрите акціонерне товариство "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансформер" про стягнення з відповідача на користь позивача 87 101, 60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем 19.12.2007 року згідно платіжного доручення № 22 помилково було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 75 100, 00 грн., які були призначені для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ісіда" згідно договору купівлі-продажу № 3/48 від 29.11.2007 року. Крім того, позивач зазначає, що жодних партнерських стосунків між сторонами у справі немає, а на неодноразові повідомлення позивача про повернення помилково перерахованих грошових коштів, відповідач будь-якої відповіді не надає.
Рішенням господарського суду Одеської області від 07.10.2008 року (суддя Никифорчук М.І.) у справі № 26/97-08-3090 господарського суду Одеської області позов задоволено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансформер" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" безпідставно отримані грошові кошти в сумі 75100 грн., штрафні санкції в розмірі 12001,60грн., державного мита в сумі 871,02 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.
Мотивуючи судове рішення, місцевий суд з посиланням на приписи статей 121, 625, 536, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, зазначив, що приведені позивачем обставини є доведеними в повному обсязі та не спростовані відповідачем, розрахунок суми позову є правильним, а відтак, відповідач повинен сплатити позивачеві відповідні суми.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 року (судді: Величко Т.А. -головуючий, Бойко Л.І., Жукова А.М.) у справі № 26/97-08-3090 господарського суду Одеської області рішення господарського суду Одеської області від 07.10.2008 року у справі № 26/97-08-3090 скасовано, в позові відмовлено.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансформер" 435,51 грн. -держмита за апеляційне провадження.
Постанова суду мотивована тим, що перерахування Закритим акціонерним товариством "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансформер" 75100грн. сталось не внаслідок помилки, а відповідно до виконання умов договору № Е-01/11-07 від 01.11.2007 року.
Не погоджуючиcь з постановою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 року по справі № 26/97-08-3090 господарського суду Одеської області, в якій просить постанову у справі скасувати, а рішення господарського суду Одеської області від 07.10.2008 року залишити без змін, мотивуючи касаційну скаргу доводами про те, що постанова прийнята судом апеляційної інстанції без додержання норм матеріального та процесуального права, зокрема, статті 181 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, заявник зазначає, що ніяких юридичних та партнерських відносин з відповідачем не має.
Відзив на касаційну скаргу не надано.
10.03.2009 року від Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансформер" надійшла телеграма з клопотанням відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що директор товариства перебуває у відрядженні.
Оскільки ухвалою Вищого господарського суду України від 10.02.2009 року про прийняття касаційної скарги до провадження, явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, а також з урахуванням особливостей розгляду справи судом касаційної інстанції, передбачених статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що заявлене клопотання про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника позивача, присутнього у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (поданням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного господарського суду.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пунктах 1, 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати.
Судові рішення цим вимогам не відповідають.
Як вбачається з матеріалів справи предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача на його користь 87 101, 60 грн.
Підставою для даного позову стало те, що позивачем 19.12.2007 року згідно платіжного доручення № 22 помилково, як вважає позивач, було перераховано на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 75 100, 00 грн., які були призначені для перерахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Ісіда" згідно договору купівлі-продажу № 3/48 від 29.11.2007 року.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції з посиланням на статті 121, 625, 536, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, зазначив, що приведені позивачем обставини є доведеними в повному обсязі та не спростовані відповідачем, а відтак, відповідач повинен сплатити позивачеві відповідні суми.
Однак, судом першої інстанції не звернуто уваги на те, що за договором від 29.11.2007 року № 3/48 Закрите акціонерне товариство "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" є продавцем та не надано оцінки пункту 1.1 договору, згідно якого продавець зобов'язаний поставити у власність покупця , а покупець прийняти та оплатити вугільну продукцію.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд апеляційної інстанції виходив з того, що 01.11.2007 року між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг № Е-01/11-07, за умовами якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотрансформер" зобов'язалось за завданням Закритого акціонерного товариства "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" надати йому за плату інформаційні послуги (аналіз, збір та подання інформації щодо чинних в Україні до 31.01.2008 року комерційних пропозицій на автотранспортну техніку з наданням порівняльних технічних характеристик), а Закрите акціонерне товариство "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" -прийняти ці послуги та сплатити винагороду за їх надання.
Судом відзначено, що відповідно до пункту 3.1 вказаного договору винагорода складає 75100 грн. та має бути сплачена протягом п'яти банківських днів з моменту складання акта про надання послуг (пункт 3.2 договору).
Апеляційним господарським судом звернуто увагу на те, що 12.12.2007 року Закритим акціонерним товариством "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" був складений, підписаний, головою правління Лягушою О.С. та скріплений печаткою акт про надання інформаційних послуг, який був направлений Товариству з обмеженою відповідальністю "Автотрансформер", з якого вбачається, що останній своєчасно, у повному обсязі та з належною якістю виконав свої зобов'язання за договором № Е-01/11-07.
Врахувавши викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перерахування Закритим акціонерним товариством "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотрансформер" 75100грн. сталось не внаслідок помилки, а відповідно до виконання умов договору № Е-01/11-07 від 01.11.2007 року.
Однак, судом апеляційної інстанції не надано оцінки пункту 1.2 договору від 01.11.2007 року № Е-01/11-07, згідно якого суть послуг полягає у проведенні аналізу, зборі та поданні замовнику інформації щодо чинних в Україні до 31.01.2008 року комерційних пропозицій на автотранспортну техніку (з наданням порівняльних технічних характеристик), зокрема, напівпричепів - самосвалів (модель SL 105/3), сідельних тягачів MAN 18-410 TGA та рекомендацій щодо найбільш вигідного способу їхнього придбання за рахунок фінансових ресурсів третіх осіб (кредит, позика, лізинг тощо). Крім того, даним пунктом сторони передбачили, що інформація надаватиметься, насамперед, телефоном (факсом), у разі необхідності -електронною поштою.
Також судом не надано оцінки пунктам 2, 3 акта про надання інформаційних послуг від 12.12.2007 року, згідно яких під час виконання умов договору виконавець передав замовнику інформацію щодо чинних в Україні до 31.01.2008 року комерційних пропозицій на автотранспортну техніку (з наданням порівняльних технічних характеристик), зокрема, напівпричепів - самосвалів (модель SL 105/3), сідельних тягачів MAN 18-410 TGA та рекомендацій щодо найбільш вигідного способу їхнього придбання за рахунок фінансових ресурсів третіх осіб (кредит, позика, лізинг тощо). Дана інформація була передана замовнику за допомогою телефонного зв'язку та факсом.
Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Частиною 1 статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо надані сторонами докази є недостатніми, господарський суд зобов'язаний витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.
Однак, в матеріалах справи відсутні та судом не витребувані докази щодо передачі інформації відповідачем, та, відповідно, отримання даної інформації позивачем.
Дані обставини мають суттєве значення для вирішення даного спору, однак вони не були з'ясовані судами першої та апеляційної інстанції.
Викладене свідчить про те, що судами зроблено висновки при неповно встановлених обставинах справи.
Відповідно до частини 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо вирішення питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирання нових доказів або додаткової перевірки доказів, а також враховуючи, що господарськими судами порушено вимоги статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення та постанова суду підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
При новому розгляді справи суду слід взяти до уваги наведене, з'ясувати всі обставини справи, і, в залежності від встановленого та у відповідності до діючого законодавства, вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортно-експедиційна компанія "Енерготранс" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.12.2008 року у справі № 26/97-08-3090 господарського суду Одеської області та рішення господарського суду Одеської області від 07.10.2008 року у справі № 26/97-08-3090 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий Г. Фролова
Судді А.Полянський
Г.Коробенко