91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
20.02.09 Справа № 9/47
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Приватного підприємства "Хімагромаркетинг 2000", м. Київ
до Фермерського господарства "Гарант", с. Гармашівка Біловодського р-ну Луганської області
про стягнення 179 392 грн. 74 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -Петренко В.О., дов. № 17/111 від 02.01.09,
від відповідача - Касацій І.В., керівник, довідка № 83 від 06.09.07
суть спору: позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму боргу у розмірі 179392,74 грн. за договором поставки № Х2-14-0001 від 13.02.08 та судові витрати.
Заявою про уточнення позовних вимог позивач надав новий розрахунок суми позову, а саме: пеня складає 7373,85 грн., річні відсотки -4608,65 грн. та інфляційні втрати -2556,72 грн., всього -150744,13 грн.
Відповідач, ФГ "Гарант", відзив на позовну заяву не надав, однак звернувся з письмовою заявою про визнання позову в частині основного боргу.
В обгрунтування позовних вимог позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, посилається на укладений між ним та відповідачем договір поставки № Х2-14-0001 від 13.02.08, за яким він поставив засоби захисту рослин (далі -товар), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей товар за умовами та у строки, передбачені договором, однак грошові зобов'язання не виконав належним чином.
Виходячи з матеріалів справи та пояснень представників сторін, суд встановив наступне.
На виконання умов договору за відповідними накладними у період з 25.03.08 по 04.08.08 позивачем здійснена поставка товару на загальну суму 176574,05 грн.
У відповідності до п. 2.1 договору відповідач повинен був сплатити за отриманий товар наступним чином:
- до 10.03.08 -1939,20 грн.,
- до 15.03.08 -39855,24 грн.,
- до 01.07.08 -1178,78 грн.,
- до 31.07.08 -6666,0 грн.,
- до 01.08.08 -2750,47 грн.,
- до 01.10.08 -26664,0 грн.,
- до 20.11.08 -92995,56 грн. та 4524,80 грн.,
однак відповідачем сплачено:
- 21.03.08 -39855,24 грн.,
- 29.08.08 -2000,0 грн.,
- 03.11.08 -10000,0 грн.,
- 11.02.09 -15000,0 грн., всього на суму 66855,24 грн.
Таким чином, станом на 19.02.09 сума основного боргу складає 109718,81 грн.
Відповідно до п. 1.3 договору продавець у випадку зміни законодавства, коливання (у бік збільшення) на ринку валют курсу долара США відносно гривні залишає за собою право в односторонньому порядку при оформленні рахунку на оплату товару або відповідної накладної змінити ціну товару.
Враховуючи збільшення офіційного курсу долара США, позивач, керуючись п. 1.3 договору в односторонньому порядку змінив ціну товару, виставивши рахунок-фактуру № Х2-1.3-0001 від 30.10.08 на суму 18951,34 грн. Станом на цю дату відповідачем було здійснено часткову оплату товару на суму 41855,24 грн.
03.11.08 в рахунок часткового погашення боргу відповідач перерахував кошти в сумі 10000,0 грн., а після подачі позову 11.02.09 сплачено ще 15000,0 грн., тому сума основного боргу за поставлений товар складає 109718,81 грн., яка відповідачем не оплачена.
Оцінивши матеріали справи, доводи позивача та позицію відповідача, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Таким чином, законодавець надав право відповідачу під час розгляду справи в господарському суді визнати позов повністю або частково.
Оскільки відповідач скористався своїм правом щодо визнання суми основного боргу у розмірі 109718,81 грн., це визнання викладене у письмовій формі у наданій суду заяві, заявлена позивачем сума підтверджується матеріалами справи та заявлена правомірно у відповідності до чинного законодавства України, суд приймає цю обставину до уваги.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Ця норма кореспондується з нормою ч. 3 ст. 174 ГК України, за якою господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом.
Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у т.ч. боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші…), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у т.ч. кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства.
Пунктом 5.4 договору сторони передбачили відповідальність за прострочення грошового зобов'язання більш ніж 30 днів у вигляді штрафу у розмірі 15% від ціни договору.
На підставі цієї умови позивач правомірно нарахував штрафні санкції в сумі 26486,10 грн.
Пунктом 5.2 договору передбачена пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.
За цією умовою позивачем нарахована пеня у розмірі 7373,85 грн. згідно з розрахунком, доданим до заяви про уточнення вимог, з яким суд погоджується.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Договором у п. 5.5 сторони встановили інший розмір відсотків -15% річних.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України та п. 5.5 спірного договору позивач правомірно нарахував інфляційні втрати у розмірі 2556,72 грн. та річні відсотки -4608,65 грн. згідно з розрахунком до заяви про уточнення, з яким суд погоджується.
Таким чином, загальна сума боргу відповідача складає 150744,13 грн., яка підлягає стягненню.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача стягуються судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 80 п. 1-1, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відповідача, Фермерського господарства "Гарант", 92811, Луганська обл., Біловодський р-н, с. Гармашівка, вул. Молодіжна, 2, код 30053659, на користь позивача, ПП "Хімагромаркетинг 2000", 02160, м. Київ, пр-т Возз'єднання, 15, код 30369454, суму боргу у розмірі 150744,13 грн., крім того, витрати зі сплати держмита -1657,43 грн., інформаційно-технічні витрати -109,02 грн.
3. Провадження у справі щодо вимоги про стягнення 28648,61 грн. -припинити.
Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 24.02.09.
Суддя А.Г.Ворожцов