17.03.2009 Справа№ 16/238-08
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О., Чус О.В.
при секретарі: Марунич Н.В.
за участю пом. прокурора: Ткаченко О.В.
за участю представників сторін, які були присутні у судовому засіданні 10.03.09 р.:
від позивача: Лазуренко К.О. (дов. № 4/11-541 від 26.12.08 р.);
від відповідача: Калмикова І.В. (дов. № 01/28 від 01.01.09 р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу: Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» м.Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2008 р. у справі № 16/238-08
за позовом Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» м. Дніпропетровськ
про стягнення 300 647 грн. 66 коп.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської обл. від 17.12.08 р. у справі № 16/238-08, яке підписано 30.12.2008 р. і оформлено відповідно до вимог статті 84 ГПК України (суддя Загинайко Т.В.), задоволено позов прокурора м. Дніпропетровська, пред'явленого в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради м.Дніпропетровська до Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» м. Дніпропетровськ про стягнення пені в сумі 300 647 грн. 66 коп., на підставі п.6.1 договору купівлі-продажу земельної ділянки від 05.03.2008 р.
Відповідач не погодився з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити прокурору у позові.
Скаржник вказує в апеляційній скарзі, що суд першої інстанції, приймаючи рішення виходив з того, що позов заявлено прокурором міста в інтересах держави в особі міської ради, на яку законом покладено обов'язок представляти відповідні територіальні громади та здійснювати від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
ВАТ “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» вважає такі висновки суду помилковими з огляду на те, що стаття 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» визначає сільські, селищні, міські ради як представницькі органи місцевого самоврядування, які здійснюють свої функції і повноваження від імені та в інтересах відповідних територіальних громад.
На думку скаржника Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні» не надає міським радам права діяти в інтересах держави в цілому, а лише виконувати свої самоврядні функції щодо розпорядження об'єктом комунальної власності.
Відповідач посилається на статті 13-17 Земельного кодексу України, якими визначено повноваження органів виконавчої влади в галузі земельних відносин і серед цих органів не зазначено сільські, селищні, міські ради, які є лише представницькими органами відповідних територіальних громад без надання їм функцій виконавчих органів.
Скаржник вважає, що в даному випадку Дніпропетровська міська рада, розпоряджаючись комунальними земельними ділянками, не здійснює функції держави, а лише власні самоврядні функції щодо розпорядження об'єктом комунальної власності.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що прокурор відповідно до ст. 2 та 29 ГПК України не зазначив в позові в чому полягає порушення інтересів держави та не обґрунтував необхідність їх захисту, а тому вважає, що інтереси держави відповідачем не порушено, що прокурор не мав повноважень щодо подання позову та представлення інтересів держави у цій справі.
Також відповідач вказує, що позивачем не було надано доказів того, що земельна ділянка, яку придбав відповідач у Дніпропетровській міській раді за договором купівлі-продажу № 242295 від 05.03.2008 р., перебувала у державній власності.
В доповненні до апеляційної скарги відповідач звертає увагу суду на те, що прокурором було подано позов у перевищення наданої йому компетенції, в зв'язку з тим, що в даному випадку інтереси держави не зачеплені. Пеня це не основні кошти за договором, на які розраховував позивач, а лише кошти, які стало можливим отримати в зв'язку із не передбачуваним випадком.
Скаржник зазначає, що позивачем не було самостійно заявлено позов з причини його заборгованості перед відповідачем і вважає, що присутність в справі прокурора недоречна, оскільки зачеплені права і інтереси як міської ради так і ВАТ “ДОПАС».
Прокурор м. Дніпропетровська відзив на апеляційну скаргу не надав.
Дніпропетровська міська рада у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити скаржнику в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення господарського суду без змін, оскільки, відповідно до ст. 5 Закону України “Про місцеве самоврядування України», система місцевого самоврядування включає сільські, селищні, міські ради.
Повноваження міських рад у галузі земельних відносин врегульовані ст. 12 Земельного кодексу України. До повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності та інше.
Згідно п.2 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.99 р. у справі № 1-1/99 під поняттям “Орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти “орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надані повноваження органа виконавчої влади». В даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Дніпропетровська міська рада.
Розпорядженням голови судової палати (заступник голови Дніпропетровського апеляційного господарського суду ) М.П. Неклеси від 10.03.2009 р. № 70, у зв'язку з відрядженням судді Євстигнеєва О.С., змінено склад колегії суддів.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 10.03.09 р. до 17.03.09 р. до 11 год. 10 хвилн.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
Дніпропетровською міською радою 26.12.2007 р. прийнято рішення № 59/26 “Про продаж земельної ділянки по вул. Курчатова, 10 ВАТ “ДОПАС» (код ЄДРПОУ 03113549).
Вказаним рішенням Дніпропетровської міської ради погоджено продаж земельної ділянки по вул. Курчатова,10 по фактичному розміщенню автовокзалу, площею 3,6517 га, кадастровий номер 1210100000:06:097:0082, що відноситься до категорії земель -“Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення» код цільового використання землі УКЦВЗ:1.14.2 (автомобільний транспорт).
Здійснено продаж земельної ділянки по вул. Курчатова, 10, площею 3,6517 га (кадастровий номер 1210100000:06:097:0082) ВАТ “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» (код ЄДРПОУ 03113549).
Визначено, що вартість земельної ділянки, яку визначено на підставі звіту про експертну грошову оцінку Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Експерт» становить 29 161 077 грн. 86 коп. без урахування ПДВ (пункт 3).
Земельному управлінню Дніпропетровської міської ради вказано забезпечити оформлення договору купівлі-продажу земельної ділянки у встановленому порядку.
На підставі рішення міської ради від 26.12.07 р. № 59/26 “Про продаж земельної ділянки по вул. Курчатова, 10 ВАТ “ДОПАС» (код ЄДРПОУ 03113549)» (додаток 1 до договору) Дніпропетровська міська рада (продавець) та ВАТ “ДОПАС» (покупець) уклали 05.03.2008 р. договір купівлі-продажу земельної ділянки.
Згідно до п.1.1 зазначеного договору купівлі-продажу продавець зобов'язався передати покупцю у власність земельну ділянку площею 3,6517га, розташовану по вул. Курчатова,10, кадастровий номер 1210100000:06:097:0082, що відноситься до категорії земель - “Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення» .
Пунктом 2.1 договору ціна земельної ділянки становить 29 161 077 грн. 86 коп. без врахування ПДВ.
Відповідно п.2.2 договору розрахунки за продаж земельної ділянки, згідно з рішенням виконавчого комітету міської ради від 14.02.08 р. № 399 “Про порядок оплати за продаж земельної ділянки по вул. Курчатова, 10 ВАТ “ДОПАС» (додаток 3 до договору) здійснюються із розстроченням до 25.06.08 р. за таким графіком:
- 5 832 215,58 грн. без урахування ПДВ -до 25.03.08 р.;
- 22 628 862,28 грн. -“-“-“-“-“- - до 25.06.08 р.
Покупцем здійснено авансовий платіж у розмірі 700 000 грн.
Вартість земельної ділянки індексується відповідно до офіційних індексів інфляції згідно з вимогами чинного законодавства.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що у разі порушення умов, встановлених розділом 2 договору щодо порядку оплати вартості придбаної земельної ділянки, покупець сплачує продавцю пеню. Пеня нараховується на несплачену суму у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на день виникнення боргу, за кожний календарний день прострочення та зараховується на рахунок, зазначений у п. 2.4 договору.
Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України передбачено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи (а.с. 18-42) вбачається, що відповідачем здійснено оплату за земельну ділянку у повному обсязі: до 25.03.2008 р. сплачено 5 132 215 грн., суму 5832215 грн. відповідач сплатив до 07.04.2008 р., тобто з простроченням платежу, передбаченому графіком платежів.
До 25.06.2008 р. відповідач сплатив 1 100 000 грн.
Повністю суму 22 628 862 грн. 28 коп. передбачену графіком платежів відповідач сплатив до 18.07.2008 р., тобто з простроченням платежу, проти чого відповідач не заперечував.
Пеня за прострочення сплати по першому платежу, передбаченого графіком становила 2 246 грн. 60 коп. і була сплачена відповідачем добровільно платіжним дорученням від 25.04.2008 р. № 737, пеня за прострочення по другому платежу за період з 26.06.2008 р. по 15.09.2008 р. становить 300 647 грн. у добровільному порядку не сплачена, а тому до відповідача правомірно пред'явлено позов про стягнення пені в сумі 300 647 грн. 66 коп. на підставі п.6.1 договору купівлі-продажу.
Відповідач в апеляційній скарзі не заперечував по суті пред'явленого позову, а лише послався у скарзі на те, що відсутній предмет спору між позивачем та відповідачем; що прокурор не мав право представляти інтереси Дніпропетровської міської ради в інтересах держави, оскільки, на його думку, спір не стосується інтересів держави, а випливає із відносин господарської діяльності щодо комунального майна; що Дніпропетровська міська рада, розпоряджаючись комунальними земельними ділянками, не здійснює функції держави, а лише власні самоврядні функції щодо розпорядження об'єктом комунальної власності.
Колегія суддів вважає, що доводи скаржника є безпідставними і не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення з наступних підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст. 121 Конституції України на прокурора покладено функції представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.
Статтею 36 Закону України “Про прокуратуру» передбачено, що прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво у будь-якій стадії судочинства у порядку, передбаченому процесуальним кодексом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльність) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або державою.
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України господарський суд порушує справи за заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. В позовній заяві прокурор самостійно визначає порушення інтересів держави і обґрунтовує необхідність їх захисту.
Конституційний Суд України у рішенні від 08 квітня 1999 р. у справі № 3-рн/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.
Прокурор м. Дніпропетровська в позовній заяві обґрунтував підстави подання позову, пославшись на п.2 рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 р., яким передбачено, що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, являється орган влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, в зв'язку з цим прокурором м.Дніпропетровська прийнято рішення про звернення з даним позовом до суду з метою захисту інтересів держави.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» система місцевого самоврядування включає сільські, селищні, міські ради.
Згідно ст. 22 Закону України “Про власність» суб'єктами права державної власності на землю виступають міські ради народних депутатів -на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають у загальнодержавній власності.
Статтею 83 та п. 12 Перехідних положень Земельного Кодексу України визначено, що землі, які належать на праві власності територіальних громад міст, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім державної та приватної власності. До розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснює міська рада.
З урахуванням викладеного, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в даному випадку є Дніпропетровська міська рада, в зв'язку з цим, прокурор м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду Дніпропетровської області в інтересах Дніпропетровської міської ради.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що прокурор м. Дніпропетровська цілком правомірно пред'явив позов в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, а тому слід відмовити відповідачу у задоволенні апеляційної скарги.
Керуючись статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій» м.Дніпропетровськ залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2008 р. у справі № 16/238-08 залишити без змін.
Головуючий Р.М.Бахмат
Судді: Л.О.Лотоцька
О.В. Чус
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко
17.03.2009 р.