79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
10.03.09 Справа№ 15/11
за позовною заявою приватного підприємства "Берта Плюс", м.Львів
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Михась", м.Львів
про стягнення 10 015, 56 грн.
Суддя Костів Т.С.
при секретарі Качур Ю.І.
За участю представників сторін:
Від позивача -Антоненко В.А. -представник (довіреність б/н від 02.02.2009 р.)
Від відповідача -не з'явився
Суть спору: Позовну заяву подано приватним підприємством "Берта Плюс", м.Львів до товариства з обмеженою відповідальністю "Михась", м.Львів про стягнення 10 015, 56 грн. боргу.
Ухвалою господарського суду Львівської області від 05.02.2009р. порушено провадження у справі та призначено розгляд на 10.03.2009 р. Цією ж ухвалою зобов'язано сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору.
Представнику позивача роз'яснювались його права згідно ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній матеріалами.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві. Ствердив, зокрема, що 29.12.2006р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № А188, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передавати відповідачу у власність товар, а відповідач зобов'язався приймати його та оплачувати. Протягом 2007-2008р.р. позивач поставляв відповідачу товар згідно з умовами договору, проте, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 5 230, 11 грн. Позивач, за невиконання умов договору нарахував відповідачу пеню в розмірі 4 785, 45 грн. Просить позов задоволити.
Відповідач вимог ухвали суду не виконав, відзиву по справі не надав, участь повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча був належно повідомлений про час та місце слухання справи.
Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника, суд встановив наступне.
29 грудня 2006 року між приватним підприємством "Берта Плюс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Михась" укладено договір № А 188 (далі - договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставляти товар, а відповідач приймати товар та оплачувати його згідно з умовами договору.
На виконання умов договору позивач, протягом 2007-2008 років, поставив відповідачу товару на загальну суму 68 480, 19 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними підписаними представниками обох сторін.
Відповідно до п. 1.7.1. договору відповідач зобов'язався оплачувати отриманий товар протягом 14 календарних днів з моменту отримання товару. Проте, відповідач своїх договірних зобов'язань належним чином не виконав, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість, яка згідно з актом звірки розрахунків становить 5 230, 11 грн.. Зокрема, відповідачем не оплачено товар отриманий ним за накладними № 011232 від 24.05.2008 року, № 011233 від 24.05.2008 року, № 011305 від 27.05.2008 року, № 012306 від 10.06.2008 року, № 012342 від 10.06.2008 року, № 012343 від 10.06.2008 року та № 012354 від 10.06.2008 року.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
03 грудня 2008 року позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою погасити заборгованість, що виникла. Проте, відповідач залишив дане звернення позивача без відповіді.
У відповідності до п.4.1. та п.4.2. договору, сторони несуть відповідальність за невиконання та неналежне виконання умов договору, а саме: за порушення (прострочення виконання) відповідачем зобов'язання оплатити прийнятий від позивача товар у встановлені строки, відповідач повинен сплатити позивачу неустойку в розмірі 0, 5% від несплаченої суми за кожен день прострочення.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язання є правовідношенням, в якому сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з поданим розрахунком пені, позивач нарахував відповідачу неустойку в розмірі 4 785, 45 грн.
Таким чином, загальна суми заборгованості відповідача перед позивачем становить 10 015, 56 грн. і на день звернення позивача до господарського суду не погашена.
Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від обов'язку сплатити зазначені кошти, суду не надано.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити, судові витрати покласти на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 35 43, 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Михась" (79000, м.Львів, вул.Тарнавського, 104 Б, код ЄДРПОУ 19337423) на користь приватного підприємства "Берта Плюс" (79037, м.Львів, вул.Б.Хмельницького, 212, корп.2, код ЄДРПОУ 20857760) 5 230, 11 грн. основного боргу, 4 785, 45 грн. пені, 102, 00 грн. державного мита та 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Накази видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Суддя Костів Т.С.