17 березня 2009 р.
№ 2-7/8572-2008
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Палій В.М.,
Черкащенка М.М,
розглянувши касаційну скаргу Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2008р.
у справі №2-7/8572-2008 господарського суду АР Крим
за позовом Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз"
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Керчгаз"
про зобов'язання підписати акт, стягнення 58 518,28грн.
за участю представників:
ДАТ "Чорноморнафтогаз" -Шостак Є.А.;
ВАТ "Керчгаз" - не з'явилися
Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом та просило суд:
- зобов'язати відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Керчгаз" підписати акт про внесення змін до акта №1.1.12 прийому-передачі природного газу для населення м. Керчі з обсягом прийнятого газу 1288,521тис м3 за грудень 2005р. в редакції ДАТ "Чорноморнафтогаз";
- стягнути з ВАТ "Керчгаз" 58 518,28грн.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідач допустив порушення зобов'язань за договором купівлі-продажу природного газу №440-ПГ-2005 від 14.01.2005р. щодо обґрунтованого розрахунку обсягів переданого природного газу у грудні 2005р., що призвело до розбіжностей у розрахунках та виникнення заборгованості у розмірі 58518,28грн. за поставлений у грудні 2005р. природний газ (а.с.2-6).
Відповідач у справі - ВАТ "Керчгаз" у відзиві на позов просить провадження у справі припинити, посилаючись на те, що тотожний спір між тими ж сторонами розглянутий у справі №2-30/9462-2006р. господарського суду Автономної Республіки Крим. По суті заявлених вимог, відповідач зазначає, що спірний обсяг природного газу міг пройти через газопроводи ВАТ "Кримгаз", яке також працює на підліцензійній ВАТ "Керчгаз" території Східного Криму -м. Керч, Ленінський район (а.с.34-36).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008р. в частині зобов'язання ВАТ "Керчгаз" підписати акт про внесення змін до акта №1.1.12 прийому-передачі природного газу ДАТ "Чорноморнафтогаз" для населення м. Керчі з обсягом прийнятого природного газу 1 288,51тис.м3 за грудень 2005р. у редакції позивача у позові відмовлено; в частині стягнення заборгованості у розмірі 58 518,28грн. провадження у справі припинено (а.с.68-71).
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог в частині зобов'язання підписати вищевказаний акт, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем невірно обраний спосіб захисту права та відповідна вимога не може бути змістом самостійної позовної вимоги.
Провадження у справі в частині стягнення 58 518,28грн. припинено судом на підставі п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, враховуючи, що відповідний спір між тими ж сторонами з цих же підстав розглянутий у межах провадження у справі №2-30/9462-2006, господарського суду Автономної Республіки Крим.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2008р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008р залишено без змін (а.с.93-99).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ДАТ "Чорноморнафтогаз" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати та прийняти нове рішення, відповідно до якого заявлені позові вимоги задовольнити у повному обсязі.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (а.с.103-106).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції під час розгляду зазначеної справи та судом апеляційної інстанції під час перегляду прийнятого рішення в апеляційному порядку встановлені наступні обставини.
Між сторонами у справі -ДАТ "Чорноморнафтогаз" та ВАТ "Керчгаз" 14.01.2005р. укладено договір №440-ПГ-2005 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання передати у власність відповідача в 2005р. природний газ власного видобутку для потреб населення та бюджетних установ і організацій, що утримується за рахунок бюджетів всіх рівнів, а відповідач -приймати та оплачувати такий газ на умовах договору.
Умовами укладеного сторонами договору передбачено, що приймання-передача газу, поставленого позивачем відповідачу у відповідному місяці оформлюється щомісячними актами приймання-передачі газу, з обов'язковим визначенням обсягів газу, спожитих: населенням -окремо при вимірюванні газовими лічильниками та без газових лічильників; бюджетними установами (п.3.4 договору).
У даній справі позивач просить зобов'язати відповідача підписати акт про внесення змін до акта №1.1.12, яким оформлено приймання-передача газу у грудні 2005р., з обсягом прийнятого газу -1288,521м3 .
Суди вірно дійшли висновку про те, що відповідні вимоги не можуть бути задоволені судами, враховуючи наступне.
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Так, вимоги позивача про зобов'язання відповідача підписати акт про внесення змін до акта не є вимогами про виконання зобов'язань за вищевказаним договором, що виникли в силу укладення такого договору. Відповідне зобов'язання, змістом якого є обов'язок відповідача прийняти та оплатити поставлений йому позивачем газ та кореспондуюче цьому обов'язку право позивача вимагати виконання відповідного обов'язку.
При цьому, підписання акта прийому-передачі газу не є зобов'язанням відповідача, яке виникло в силу вищевказаного договору. Так, відповідним документом (актом) за спільним волевиявленням сторін засвідчується факт передачі газу у певній кількості у відповідній проміжок часу. Суд не наділений повноваженнями щодо примушення осіб засвідчувати відповідні факти.
За змістом ст.16 ЦК України, захист цивільних прав та інтересів судом здійснюється шляхом: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусового виконання обов'язку в натурі; зміні правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. При цьому, зазначеною нормою визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Разом з тим, у разі виникнення між сторонами спору, позивач не позбавлений права в установленому чинним законодавством порядку вимагати від відповідача виконання обов'язків у натурі - прийняти та оплатити газ, звернутися з позовом щодо виконання відповідачем зобов'язань в натурі -прийняти та оплатити відповідний товар. Під час розгляду такого спору, суд, враховуючи, обставини, що входять в предмет доказування у такій справі, зобов'язаний буде встановити чи має місце факт передачі газу відповідної кількості у визначений період часу. При цьому, відсутність підписаного двостороннього акта приймання-передачі такого товару не є перешкодою для захисту суб'єктивного матеріального права, у разі, якщо суд, на підставі зібраних у справі та оцінених у сукупності доказів, встановить факт виконання позивачем відповідних зобов'язань -щодо передачі певного товару відповідного обсягу у зазначений період відповідачу.
Враховуюче зазначене, суди мотивовано визнали такими, що не підлягає задоволенню вимоги позивача про зобов'язання відповідача підписати акт про внесення змін до акта №1.1.12.
Слід зазначити, що позивач відповідним вищезазначеним правом скористався, звернувшись до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до ВАТ "Керчгаз" про стягнення 62 866,96грн., у т.ч. 58 518,28грн. основної заборгованості за поставлений у грудні 2005р. природний газ відповідно до умов договору №440-ПГ-2005 від 14.01.2005р. За результатами розгляду такого позову, господарським судом Автономної Республіки Крим прийнято рішення 08.08.2006р. у справі №2-30/9462-2006 яким зазначений позов задоволено. За результатами перегляду вказаного рішення в апеляційному порядку, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2006р. рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08.08.2006р. скасовано, а у позові відмовлено.
За результатами перегляду за нововиявленими обставинами, ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.12.2007р. постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.11.2006р. у такій справі залишена без змін.
Таким чином, судом першої інстанції обґрунтовано припинено провадження у даній справі в частині вимог ДАТ "Чорноморнафтогаз" про стягнення з ВАТ "Керчгаз" 58 518,28рн. заборгованості за природний газ, поставлений у грудні 2005р. відповідно до умов вищевказаного договору, і відповідний висновок суду першої інстанції правильно підтриманий апеляційною інстанцією.
Так, в силу п.2 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
За таких обставин, підстав для зміни чи скасування постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2008р., якою залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.10.2008р., не має.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 08.12.2008р. у справі №2-7/8572-2008 господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін, а касаційну скаргу Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз" -без задоволення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Палій В.М.
Черкащенко М.М.