12 березня 2009 р.
№ 2-22/8924-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Добролюбової Т.В.
суддів
Гоголь Т.Г., Швеця В.О.
за участю представників сторін
позивача
відповідача
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну скаргу
не з'явились, повідомленні належним чином
Попович І.Я. дов. від 20.01.09
Євпаторійської міської ради
на постанову
Севастопольського апеляційного господарського суду
від
25.11.2008 року
у справі
№2-22/8924-2008
господарського суду
Автономної Республіки Крим
за позовом
Євпаторійської міської ради
до
Приватного підприємства "Буревісник"
про
розірвання договору оренди земельної ділянки
Євпаторійська міська рада звернулася до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.03.2008 року, укладеного з Приватним підприємством "Буревісник". Позовні вимоги вмотивовані тим, що Приватне підприємство "Буревісник", як орендар, в порушення умов договору та приписів Земельного кодексу України не уклало договір на дольову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Євпаторія, проводило на орендованій земельній ділянці самовільне будівництво, порушувало режим використання земель водного фонду, використовувало земельну ділянку не за цільовим призначенням.
Господарський суд Автономної Республіки Крим рішенням від 13.10.2008 року ( суддя Калініченко А.А.) в задоволенні позовних вимог відмовив, пославшись на їх безпідставність та недоведеність. Суд зазначив, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем обов'язків передбачених договором оренди та Земельним кодексом, порушення режиму використання земель водного фонду та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Севастопольським апеляційний господарський суд постановою від 25.11.2008 року ( суддя Заплава Л.М., Антонова І.В., Остапова К.А.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишив без змін, з тих самих підстав.
Євпаторійська міська рада звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.10.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Скарга вмотивована неправильним застосуванням господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме статей 15, 24, 25 Закону України "Про оренду землі", статті 526 Цивільного кодексу України, статті 530 Господарського кодексу України, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на касаційну скаргу.
Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування господарським судом Автономної Республіки Крим та Севастопольським апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
В процесі розгляду справи господарськими судами попередніх інстанцій було встановлено що рішенням Євпаторійської міської ради № 5-5/57 від 29.08.2006 "Про передачу у довгострокову оренду строком на 49 років Приватному підприємству "Буревісник" земельної ділянки для розміщення та обслуговування оздоровчого центру в районі озера Мойнакське" затверджено проект землеустрою з відводу земельної ділянки приватному підприємству "Буревісник" для розміщення та обслуговування оздоровчого центру в районі озера Мойнакське між пляжем Товариства з обмеженою відповідальністю "Магнат" і Центром параолімпійського спорту, загальною площею 1000 га.
Зазначеним рішенням Приватне підприємство "Буревісник" було зобов'язане укласти договір про дольову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Євпаторії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.12.2000 року № 1930 протягом трьох місяців з моменту його ухвалення (пункти 3.3, 6 рішення № 5-5/57 від 29.08.2006 року). 31.03.2008 року Євпаторійська міська рада (орендодавець) та Приватне підприємство "Буревісник" (орендар) уклали договір оренди земельної ділянки, загальною площею 1000 га. За умовами договору, земля передана в довгострокову оренду терміном на 49 років відповідачу.
Відповідно до пунктів 12, 13 договору, земельна ділянка передається для розміщення та обслуговування оздоровчого центру та відноситься до категорії земель рекреаційного призначення.
Пунктами 21, 26 договору оренди земельної ділянки сторони передбачили, що орендар зобов'язаний забезпечити її використання за цільовим призначенням, а орендодавець має право вимагати дотримання цільового використання землі. Крім того, відповідно до пункту 26 договору, орендар був зобов'язаний розробити у встановленому порядку проект благоустрою відведеної земельної ділянки, укласти договір на дольову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Євпаторія.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог господарський суд послався на те, що позивачем не надано доказів порушення відповідачем обов'язків передбачених договором оренди та Земельним кодексом, порушення режиму використання земель водного фонду та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням. Проте такі висновки суду є передчасними.
Упродовж усього розгляду справи позивач неодноразово наголошував на тому, що, в порушення вимог договору, відповідач не розробив в установленому порядку проект благоустрою відведеної земельної ділянки та території, яка прилягає, з урахуванням насаджень, дерев, кущів, квіткового оформлення та установки урн для сміття; не уклав договір про дольову участь у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Євпаторія. Окрім того, відповідач наголошував на нецільовому використанні орендованої земельної ділянки, з посиланням на те, що відповідачем ведеться самовільне будівництво, тоді як земельна ділянка передавалася для розміщення об'єкту, що не є капітальним.
Підстави для зміни або розірвання договору унормовані статтею 651 Цивільного кодексу України. За приписами наведеної норми, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Приписами статті 143 Земельного кодексу України передбачено, що примусове припинення права на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку, зокрема, у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.
Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України. Орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі (стаття 25 цього Закону).
Усі ці доводи в повному обсязі не були досліджені як місцевим, так і апеляційним господарськими судами, отже, висновки господарських судів не є такими, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, як це передбачено статтею 43 Господарського процесуального кодексу України.
Наведене свідчить про те, що судами при розгляді вказаної справи приписи законодавства, які регулюють спірні правовідносини, не враховані.
Приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, касаційній інстанції не надано право встановлювати чи вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені місцевим та апеляційним господарськими судами.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
З огляду на наведене, рішення господарського Автономної Республіки Крим від 13.10.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року не можна вважати законними і обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим .
При новому розгляді справи суду слід врахувати викладене, з'ясувати дійсні обставини справи, обґрунтованість вимог позивача і заперечень відповідача і відповідно до вимог чинного законодавства вирішити спір.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119-11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.10.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 року у справі № 2-22/8924-2008 скасувати. Справу скерувати на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим .
Касаційну скаргу Євпаторійської міської ради -задовольнити частково.
Головуючий суддя Т. Добролюбова
Судді Т.Гоголь
В.Швець