10 березня 2009 р.
№ 5020-5/426
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Сендмаркет-Компані» на ухвалу господарського суду м. Севастополя від 23 вересня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2008 року у справі № 5020-5/426 за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю “Сендмаркет-Компані» на дії відділу державної виконавчої служби Гагарінського районного управління юстиції м. Севастополя, стягувач - товариство з обмеженою відповідальністю “Портланд»,
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 24 січня 2008 року у справі 20-2/504, яке набрало законної сили, позов задоволено: присуджено до стягнення сума боргу - 239 923 грн. 04 коп. боргу; пеня - 15 420 грн. 27 коп. та річні - 2 855 грн. 87 коп. Видано судовий наказ від 11 лютого 2008 року.
Постановою від 5 травня 2008 року державного виконавця відділу державної виконавчої служби в Гагарінському районному управлінні юстиції м. Севастополя відкрито виконавче провадження, а постановою від 15 липня 2008 року накладено арешт на грошові кошти боржника.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Сендмаркет-Компані» подало скаргу на дії органу Державної виконавчої служби у виконавчому провадженні і ухвалою господарського суду м. Севастополя від 23 вересня 2008 року (суддя І.Євдокимов), залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2008 року, у задоволенні скарги відмовлено з мотивів безпідставності.
Боржник просить ухвалу і постанову скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статті 27 Закону України “Про виконавче провадження» та задовольнити скаргу.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте їхні представники в судове засідання не з'явилися.
Колегія судді вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
За правилами частини другої статті 24 Закону України “Про виконавче провадження»(далі - Закон) державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
Постанова про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу № 20-2/504 була прийнята державним виконавцем 5 травня 2008 року і зобов'язано боржника до 13 травня 2008 року добровільно виконати рішення господарського суду.
Відповідно до частини першої статті 27 Закону копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Постанова про відкриття виконавчого провадження від 5 травня 2008 року в той же день була направлена боржникові, що підтверджується записом у журналі реєстрації вихідної кореспонденції (вих. № 16866-8).
За правилами статті 30 Закону якщо боржник у встановлений строк добровільно не виконав рішення, державний виконавець невідкладно розпочинає його примусове виконання.
Згідно з частиною другою статті 50 Закону стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.
На підставі статті 55 Закону державний виконавець прийняв постанову від 15 липня 2008 року про арешт грошових коштів боржника, яка також вчасно була направлена боржникові, що підтверджується записом в журналі реєстрації вихідної кореспонденції.
За таких обставин господарські суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги на неправомірні дії органу Державної виконавчої служби.
Інші твердження скаржника досліджувались апеляційним господарським судом і їм дана належна юридична оцінка.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Ухвалу господарського суду м. Севастополя від 23 вересня 2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19 листопада 2008 року у справі № 5020-5/426 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Сендмаркет-Компані» без задоволення.
Головуючий, суддя
М.В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. М.Палій