"19" березня 2009 р.
Справа № 33-28/155-08-4115
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді В.Б.Туренко
суддів Л.І.Бандури, Л.В. Поліщук
при секретарі судового засідання -О.О.Соломахіній
за участю представників сторін:
від позивача та 3-ої особи -не з'явились
від відповідача -Клєвець Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради Одеської області
на рішення господарського суду Одеської області від "13" січня 2009р.
у справі № 33-28/155-08-4115
за позовом Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради Одеської області
за участю 3-ої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Білгород-Дністровська міська рада
до ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10015/0339 філії Одеського обласного управління ВАТ "Ощадбанк"
про повернення майна,
встановив:
Управління комунальної власності Білгород-Дністровської міської ради 10.10.2008р. звернулось з позовом про зобов'язання ВАТ "Державний ощадний банк України" повернути із незаконного володіння нежитлове приміщення розташоване в житловому будинку за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Провадійська, 13, а також стягнути судові витрати. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до рішення Білгород-Дністровської міської ради № 756-IV від 24.12.2004р. до комунальної власності територіальної громади міста належать нежитлові приміщення житлового будинку за адресою: м. Білгород-Дністровський, вул. Провадійська, 13, право власності на які зареєстровано на підставі відповідного свідоцтва. При обстеженні правомірності використання зазначених нежитлових приміщень комісією було встановлено, що спірне приміщення використовується ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі ТВБВ № 10015/0339 філії Одеського обласного управління, про що складено акт від 14.08.2008р. Будь -яких документів, які б підтверджували право користування зазначеним приміщенням відповідачем надано не було, окрім договору оренди № 232/2001 від 20.09.2001р. укладеного між останнім та Міністерством оборони України в особі КЕЧ Білгород-Дністровського району, за повідомленням якої строк дії цього договору закінчився 20.09.2007р. На думку позивача, на даний час відповідач всупереч чинному законодавству недобросовісно володіє зазначеним приміщенням комунальної власності, не сплачує орендну плату з 2004 року після передачі житлового будинку по вул. Провадійська, 13, до комунальної власності міста. Неодноразовими листами позивач просив відповідача надати докази пролонгації договору, а у разі їх відсутності звільнити зайняте приміщення. Однак, такі докази надані не були, приміщення не звільнено, що зумовило звернення з даним позовом на підставі ст.ст. 387, 400 ЦК України (а.с. 2-4).
Заперечуючи проти позову, відповідач послався на необґрунтованість доводів позивача, не їх невідповідність дійсним обставинам справи, вважає, що на законних підставах користується спірним нежитловим приміщенням, згідно договору оренди від 20.09.2001р. № 232/2001, строк дії якого, на його думку, продовжено до 20.09.2010р. (а.с. 30-34).
Провадження у справі було порушено суддею Гуляк Г.І. За розпорядженням в.о. голови суду Могил С.К. від 13.11.2008р. № 312 -р справу для розгляду передано судді Мазуру Д.Т., який ухвалою від 10.12.2008р. залучив до участі у справі в якості 3-ої особи без самостійних вимог на стороні позивача -Білгород-Дністровську міську раду (а.с. 1, 26, 132).
У письмових поясненнях Білгород-Дністровська міська рада зазначила, що підтримує позовні вимоги Управління комунальної власності, вважає, що договір оренди припинив дію 21.09.2007р. (а.с. 136-137).
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.01.2009р. (суддя Мазур Д.Т.) у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що системний аналіз взаємовідносин сторін у справі не підтверджує обґрунтованість позовних вимог. За висновком суду, дія договору оренди від 20.09.2001р. №232/2001 продовжена спочатку до 20.09.2007р. та у подальшому до 20.09.2010р., згідно ст. 17 Закону України ''Про оренду державного та комунального майна'', ст. 764 ЦК України, ст. 284 ГК України.
Не погодившись із рішенням суду, позивач 23.01.2009р. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив його скасувати, позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального права.
Письмові заперечення на апеляційну скаргу від відповідача не надійшли.
Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
20.09.2001р. між Головним квартирно -експлуатаційним управлінням Міністерства оборони України в особі Білгород -Дністровської КЕЧ району та ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі Білгород -Дністровського відділення № 6707 (нині ТВБВ № 10015/0339 філії Одеського обласного управління ВАТ "Ощадбанк") укладено договір № 232/2001 оренди нежитлового приміщення площею 40,5кв.м., розташованого на території військового містечка № 47 в Білгород -Дністровському гарнізоні за адресою: м. Білгород -Дністровський, вул. Провадійська, 13. Пунктом 10.1. договору визначено термін його дії - 3 роки (а.с. 40-44). Вказане приміщення передано в оренду, згідно акту прийому -передачі нежитлових приміщень від 20.09.2001р. (а.с. 46).
Рішенням Білгород -Дністровської міської ради від 24.12.2004р. №756 ''Про прийняття до комунальної власності територіальної громади м. Білгород - Дністровська житлового фонду та об'єктів соціальної інфраструктури із загальнодержавної власності, що знаходяться в управлінні Міністерства оборони України'' затверджено відповідний акт прийому -передачі, перелік об'єктів зазначено у додатку до цього рішення, зокрема, житловий 37 квартирний будинок по вул. Провадійська, 13 (а.с. 7-7зв.).
На підставі рішення Виконкому Білгород -Дністровської міської ради від 21.07.2006р. № 536 за територіальною громадою міста зареєстровано право власності на нежитлові приміщення в житловому будинку по вул. Провадійська, 13, про що видано відповідне свідоцтво (а.с. 8).
Судом першої інстанції встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ні попередній орендодавець -Білгород -Дністровська КЕЧ району, ні новий орендодавець -Білгород -Дністровська міська рада, ні Управління комунальної власності Білгород -Дністровської міської ради, яке відповідно до Положення про Управління комунальної власності Білгород -Дністровської міської ради, є виконавчим органом міськради і наділене повноваженнями щодо управління нерухомим майном, що перебуває у комунальній власності територіальної громади міста, на дату закінчення строку дії договору № 232/2001 від 20.09.2001р. - 20.09.2004р., 20.09.2007р. і протягом місяця після закінчення строку не направляли відповідачу заяви про припинення або зміну умов договору оренди, про небажання продовження договору на новий строк.
Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України ''Про оренду комунального майна'' в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.
Згідно ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічна норма міститься в частині другій ст. 17 Закону України ''Про оренду державного та комунального майна'', відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту зазначених правових норм випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним протягом одного місяця після закінчення строку договору, що у даному випадку не мало місця.
Договір оренди № 232/2001 від 20.09.2001р. укладався строком на 3 роки (п. 10.1. договору). Будь -які зміни чи доповнення до нього не вносились. Орендодавець не направляв орендарю своїх заперечень щодо припинення договору протягом одного місяця після закінчення його строку, а тому суд першої інстанції з урахуванням вищенаведених правових норм обґрунтовано визнав, що строк дії договору № 232/2001 від 20.09.2001р. поновлено до 20.09.2007р., а в подальшому -до 20.09.2010р.
Посилання позивача на те, що відповідач з 2004р. ухиляється від сплати орендної плати, як на підставу для задоволення його позовних вимог про витребування майна із чужого незаконного володіння, згідно ст. 387, 400 ЦК України, не заслуговує на увагу, оскільки відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної підстави заволоділа ним. Але відповідач користується спірним нежитловим приміщенням на законних підставах відповідно до договору оренди, строк дії якого не припинено.
З урахуванням викладеного рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, відповідає чинному законодавству, а тому скасуванню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 99, 103, 105, Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів -
постановила:
Рішення господарського суду Одеської області від 13.01.2009р. у справі №33-28/155-08-4115 залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постанови законної сили.
Головуючий суддя В.Б. Туренко
Суддя Л.І.Бандура
Суддя Л.В.Поліщук