"16" березня 2009 р. Справа № 07/395
За позовом відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо -металургійна компанія»
до відкритого акціонерного товариства “Черкаський автобус»
про стягнення 918368грн. 10коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін:
від позивача: Якубовська В.В. - за довіреністю від 20.01.2009р., Самсоненко Р.В.-за довіреністю від 17.02.2009р.;
від відповідача: Сорока Ю.М. -за довіреністю від 02.03.2009р., Івінський М.В. -за довіреністю від 12.03.2009р.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 918368грн. 10коп. заборгованості, у тому числі: 902925грн. 79коп. основного боргу за поставлену металопродукцію, 12844грн. 85коп. боргу, нарахованого внаслідок застосування встановленого індексу інфляції, та 2597грн. 46коп. процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо оплати поставленої йому позивачем металопродукції.
У засіданні суду представники позивача підтримали позов з викладених у ньому підстав і повідомили про сплату відповідачем після подання позову 360000грн. боргу.
Відповідач у відзиві на позов визнав наявність у нього заборгованості у сумі 542925грн. за поставлену позивачем металопродукцію, але разом з тим, заперечив факт укладення ним з позивачем письмового чи усного договору, який би передбачав строки оплати металопродукції. При цьому відповідач заявив про можливість погашення ним наявної заборгованості перед позивачем шляхом видачі векселя на суму заборгованості і просив суд сприяти підписанню сторонами мирової угоди.
У засіданні суду представники відповідача підтримали поданий до суду відзив на позов.
З 12 по 16 березня 2009р. у засіданні суду оголошувалась перерва.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.
Черкаська регіональна філія відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо - металургійна компанія» за видатковими накладними від 18.08.2008р. №ЧФ-0000003, від 22.08.2008р. №ЧФ-0000011, від 12.09.2008р. №ЧФ-0000057, від 16.09.2008р. №ЧФ-0000073, №0000077 від 22.09.2008р. №ЧФ-0000096, №ЧФ-0000097, від 23.09.2008р. №ЧФ-0000102, від 13.10.2008р. №ЧФ-0000224, від 15.10.2008р. №ЧФ-0000248, від 21.10.2008р. №ЧФ-0000318 і від 28.10.2008р. №ЧФ-0000374 передала відкритому акціонерному товариству “Черкаський автобус», а останнє прийняло через своїх представників Танцюру А.П. та Симоненко С.С., які діяли на підставі довіреностей від 18.08.2008р. ЯПД №740245, від 12.09.2008р. ЯПЛ №946215, від 16.09.2008р. ЯПЛ №946248/1439, від 22.09.2008р. ЯПЛ №946297/1488, від 23.09.2008р. ЯПЛ №946313/1504, від 13.10.2008р. ЯПЛ №946382/1573, від 15.10.2008р. ЯПЛ №946428/1619 і від 28.10.2008р. ЯПИ №237701/1742, металопродукцію на загальну суму 902925грн. 79коп.
2 грудня 2008р. відкрите акціонерне товариство “Українська гірничо -металургійна компанія» в особі Черкаської регіональної філії і відкрите акціонерне товариство “Черкаський автобус» провели звірку розрахунків, за результатами якої склали відповідний акт, згідно з яким сторони визнали поставку Черкаською регіональною філією відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо -металургійна компанія» за вказаними вище видатковими накладними металопродукції на загальну суму 902925грн. 79коп. та наявність у відкритого акціонерного товариства “Черкаський автобус» заборгованості за цю металопродукцію на вказану суму.
Того ж дня -02.12.2008р. Черкаська регіональна філія відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо -металургійна компанія» вручила відкритому акціонерному товариству “Черкаський автобус» лист від 02.12.2008р. №04 з вимогою сплатити борг за металопродукцію у сумі 902925грн. 79коп. в строк до 10.12.2008р., проте в указаний строк цей борг сплачений не був.
За платіжними дорученнями від 29.01.2009р. №000099, №000100, №000101, від 04.02.2009р. №000154, №000155, від 05.02.2009р. №000159, від 06.02.2009р. №000178, від 09.02.2009р. №000184 відкрите акціонерне товариство “Черкаський автобус» сплатило відкритому акціонерному товариству “Українська гірничо -металургійна компанія» 360000грн. боргу за металопродукцію. Відповідно непогашена сума боргу становить 542925грн. 79коп. (902925грн. 79коп. -360000грн.).
За прострочення оплати металопродукції позивач нарахував відповідачу 12844грн. 85коп. боргу внаслідок застосування встановленого індексу інфляції за грудень 2008р. і 2597грн. 46 коп. процентів річних у розмірі 3 відсотки. Борг внаслідок застосування встановленого індексу інфляції позивач нарахував за 21 день прострочення з 11.12.2008р. по 31.12.2008р., а проценти річних - за 35 днів прострочення з 11.12.2008р. по 14.01.2009р.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статті 202, 204-206, 208, 218 Цивільного кодексу України містять, зокрема, такі норми:
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.
У письмовій формі належить вчиняти правочини між юридичними особами.
Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.
Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків.
Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Стаття 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
З огляду на викладені вище обставини та норми законодавства, господарський суд прийшов до таких висновків.
18 серпня 2008р., 22 серпня 2008р., 12 вересня 2008р., 16 вересня 2008р., 22 вересня 2008р., 23 вересня 2008р., 13 жовтня 2008р., 15 жовтня 2008р., 21 жовтня 2008р. та 28 жовтня 2008р. відкрите акціонерне товариство “Українська гірничо -металургійна компанія» і відкрите акціонерне товариство “Черкаський автобус» вчинили усні правочини у вигляді договорів купівлі-продажу металопродукції, які були виконані під час їх вчинення відкритим акціонерним товариством “Українська гірничо -металургійна компанія» щодо передачі металопродукції покупцю і відкритим акціонерним товариством “Черкаський автобус» щодо прийняття цієї продукції від продавця.
Недодержання сторонами письмової форми правочинів не має наслідком їх недійсності.
Умова про строк виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу не є істотною умовою такого договору.
За правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України оплату придбаної металопродукції відкрите акціонерне товариство “Черкаський автобус» мало здійснити протягом семи днів від дня пред'явлення відкритим акціонерним товариством “Українська гірничо -металургійна компанія» письмової вимоги від 02.12.2008р., тобто у період з 03.12.2008р. по 09.12.2008р.
Відкрите акціонерне товариство “ Черкаський автобус» зобов'язання щодо оплати придбаної металопродукції належним чином не виконало, оплативши її частково в сумі 360000грн. з порушенням вказаного вище строку.
Таким чином, позивач вправі вимагати стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Заявлені позивачем до стягнення з відповідача борг, нарахований внаслідок застосування встановленого індексу інфляції у сумі 12844грн. 85коп., і три проценти річних у сумі 2597грн. 46 коп., нараховані у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем усних договорів купівлі-продажу металопродукції та вимогами законодавства.
За таких обставин позов підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь позивача 542925грн. 79коп. основного боргу, 12844грн. 85коп. боргу, нарахованого внаслідок застосування встановленого індексу інфляції і 2597грн. 46коп. процентів річних.
В частині стягнення 360000грн основного боргу, сплаченого відповідачем на час прийняття господарським судом цього рішення, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмету позову.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача позивачу підлягають відшкодуванню витрат на сплату державного мита у сумі 9183грн. 68коп. і на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У сумі 118грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 80, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ :
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Черкаський автобус» (вул. Різдвяна, 292, м. Черкаси, 18036, ідентифікаційний код 05390419, поточний рахунок №26006301787010 в у відділенні »Промінвестбанку» в м. Черкаси, МФО 354091) на користь відкритого акціонерного товариства “Українська гірничо -металургійна компанія» (вул. Баренбойма, 1, м. Київ, 01013, ідентифікаційний код 25412086, поточний рахунок №26007006237001 в АБ “АвтоЗАЗбанк» м. Київ, МФО 320940) - 542925грн. 79коп. основного боргу, 12844грн. 85коп. боргу, нарахованого внаслідок застосування встановленого індексу інфляції, 2597грн. 46коп. процентів річних, 9183грн. 68коп. витрат на сплату державного мита і 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення 360000грн. основного боргу провадження у справі припинити.
Це рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ Дорошенко М.В.