Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 313
Іменем України
11.03.2009
Справа №2-24/588-2009
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адоніс», (96100 АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 30; ідентифікаційний код 19446678)
До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. Київська, 74/6, ідентифікаційний код 00131400)
Про визнання актів недійсними
Суддя ГС АР Крим Г.Г. Колосова
представники:
Від позивача - Максімов А.Е., довіреність б.н. від 31.12.2008 р. у справі
Від відповідача - Бєлогуб Г.Б., довіреність № 005-Д від 05.01.2009 р. у справі
Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Адоніс» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» про визнання недійсними актів перевірки ВАТ «Крименерго» Джанкойського РЕМ № 103296 та № 103297 від 23.01.2009 р. та про зобов'язання Джанкойського РЕМ ВАТ «Крименерго» поновити поставку електроенергії позивачу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем 23.01.2009 р. була здійснена перевірка об'єктів позивача, а саме: контора - магазин, котельна, столярна майстерня, лісосклад та складені акти № 103296, № 103297 про порушення Правил користування електричною енергією, на підставі яких були винесені рішення про застосування фінансових санкцій № 3052 та № 3053 від 09.02.2009 р., оформлені протоколами. Позивач з вказаними актами не погоджується, вважає їх незаконними та виконаними з порушенням вимог законодавства.
У судовому засіданні, яке відбулось 17.02.2009 р., позивач заявив клопотання про долучення до матеріалів справи доповнення до позовної заяви, відповідно до якого просить визнати недійсними акти перевірки Джанкойського РЕМ Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" № 103296 та № 103297 від 23.01.2009р., зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" скасувати рішення комісії від 09 лютого 2009 року про донарахування оплати за актом перевірки № -103296 у сумі 172179, 44 грн. та № 103297 у сумі 144344,22 грн., зобов'язати відповідача до закінчення розгляду позову Господарським судом АР Крим підключити Товариство з обмеженою відповідальністю "Адоніс" до електропостачання. У судовому засіданні позивач письмово просить виключити вказаний пункт з переліку заявлених ним позовних вимог.
У відповідності до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.
Суд у судовому засіданні встановив фактичний об'єм позовних вимог, які позивач пред'являє до відповідача, а саме: у пунктах 2 - 3 доповнення - визнати недійсними акти перевірки Джанкойського РЕМ Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" № 103296 та № 103297 від 23.01.2009р., зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" скасувати рішення комісії від 09 лютого 2009 року про донарахування оплати за актом перевірки № -103296 у сумі 172179, 44 грн. та № 103297 у сумі 144344,22 грн., пункті 3 прохальної частини позовної заяви - зобов'язати Джанкойський РЕМ ВАТ «Крименерго» поновити поставку електроенергії позивачу.
Вимоги позивача, відповідно до зазначених пунктів прийняті судом до розгляду, про що зазначено в ухвалі ГС АР Крим від 17.02.2009 р.
Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позов, залученого до матеріалів справи.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
07.08.2000 р. між ВАТ «Крименерго» в особі Джанкойського РЕМ (Енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адоніс» (Абонент) був укладений Договір на користування електричною енергією № 90/067 (а.с.7-8).
Згідно з умовами Договору Енергопостачальна організація зобов'язується поставляти Абоненту після оплати у відповідності з встановленими дійсним договором умовами та величинами споживання електричної енергії та потужності відповідно додатку № 1, а Абонент зобов'язується виконувати оплату за споживчу електричну енергію та потужність, вказані у додатку № 1, відповідно діючих тарифів.
Згідно з пунктом 1.1 Сторони договору зобов'язуються керуватися дійсним договором, Законами України та Криму, тарифами Прейскуранта № 09-01, додатків до нього, рішеннями Уряду України та Криму, «Правилами користування електричною енергією» та другими директивними документами, які регламентують питання користування електричною енергією, «Правилами охорони електричний мереж».
Згідно з пунктом 8.1 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 р., Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право, у тому числі на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до розрахункових засобів обліку електричної енергії, що встановлені на об'єктах споживачів, для візуального або автоматизованого зняття показів розрахункових засобів обліку; на безперешкодний доступ (за пред'явленням службового посвідчення) до електричних установок споживача для проведення технічної перевірки засобів обліку, контролю за рівнем споживання електричної енергії, контрольного огляду електричних мереж від межі балансової належності до точки обліку та технічної перевірки засобів обліку споживача відповідно до умов укладених договорів, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку та умов договору, виконання інших робіт відповідно до договору.
Відповідно до пункту 6.41 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень. Акт складається в двох примірниках, один з яких передається або надсилається споживачеві. Акт підписується представником постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) та представником споживача. У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Акт підписують тільки особи, які брали участь в контрольному огляді або технічній перевірці.
Пунктом 6.42. Правил встановлено, що на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків та виписуються споживачу додаткові розрахункові документи для сплати відповідно до законодавства України. Рішення комісії оформляється протоколом.
Матеріали справи свідчать, що на підставі вказаних положень 23.01.2009 р. представниками Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» була проведена перевірка об'єктів - контора - магазин, котельна, столярна майстерня, за адресою: Джанкойський район, с. Стальне, під час якої було виявлено порушення відповідачем Правил користування електричною енергією, що виразилося у самовільному підключенні струмоприймача схованій проводкою у трубі під землею.
Зазначені порушення були зафіксовані в актах № 103297 від 23.01.2009 р., № 103296 від 23.01.2009 р., які були підписані представником відповідача (а.с.9-10).
Позивач з порушеннями, викладеними в зазначених актах не згоден, оскільки вважає, що вказані акти Про порушення Правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам, що і стало приводом для звернення з позовом до суду.
На підставі складених актів на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ відповідачем була донарахована вартість електричної енергії за період січня 2006 р. по січень 2009 на суму 144344,22 грн., за період з січня 2008 по січень 2009 р. на суму 172179,44 грн., про що свідчать відповідні протоколи № 3052 від 09.02.2009 р., № 3053 від 09.02.2009 р. (а.с.25,27 ).
У позовній заяві позивач просить суд визнати недійсними акти перевірки № 103296 від 23.01.2009 р., № 103297 від 23.01.2009 р.
Відповідно до роз'яснень президії Вищого Арбітражного суду України від 26.01.2000р. № 02-5/53 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів» (з наступними змінами і доповненнями) акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характер та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкту (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Згідно з пунктом 6.2 Роз'яснень не можуть оспорюватися в господарському суді акти ревізій, документальних перевірок, різного роду листи, інформації, роз'яснення тощо, у зв'язку з тим, що не мають обов'язкового характеру для виконання.
Аналіз матеріалів справи дозволяє прийти до висновку про те, що оспорювані акти Відкритого акціонерного товариства «Крименерго» № 103296 від 23.01.2009 р., № 103297 від 23.01.2009 р. не регулюють суспільних відносин і не мають обов'язкового характеру для суб'єктів цих відносин.
Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Тобто, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, в тому числі актів господарських товариств, які згідно з законом або статутними документами мають обов'язкоаий характер для учасників правовідносин, які виникають або припиняються з прийняттям такого акту.
За своїми ознаками акт про порушення Правил користування електричною енергією до таких актів не відноситься, оскільки не має обов'язкового характеру, а є лише фіксацією порушення, яке було виявлено при проведенні перевірки.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, ніж встановлений договором або Законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме визнання недійсними актів № 103296 від 23.01.2009 р., № 103297 від 23.01.2009 р. про порушення Правил користування електричною енергією, не передбачений законом та не підвідомчий господарським судам, а тому не може бути предметом розгляду господарським судом.
Оскаржувані акти можуть бути використані у якості доказів у випадку звернення відповідача з позовом до суду та підлягають оцінці судом у відповідності з вимогами статті 43 Господарського процесуального кодексу України у вказаних спорах.
Таким чином провадження у справі в частині визнання недійсними актів № 103296 від 23.01.2009 р., № 103297 від 23.01.2009 р. про порушення Правил користування електричною енергією підлягає припиненню на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
Позивач також просить суд зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" скасувати рішення комісії від 09 лютого 2009 року про донарахування оплати за актом перевірки № -103296 у сумі 172179, 44 грн. та № 103297 у сумі 144344,22 грн.
Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.
Частиною 2 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.
Відповідно до норм статті 20 Господарського процесуального кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом.
Суд може захистити цивільне право або інтерес також іншим способом, що встановлений договором або Законом, але обраний позивачем спосіб захисту свого права, а саме зобов'язати Відкрите акціонерне товариство "Крименерго" скасувати рішення комісії від 09 лютого 2009 року про донарахування оплати за актом перевірки № -103296 у сумі 172179, 44 грн. та № 103297 у сумі 144344,22 грн., не передбачений ані законом, ані договором.
Наведене свідчить про відсутність у позивача права вимагати від відповідача вчинити дії, які не ґрунтується на матеріальних правовідносинах, що склалися між сторонами.
Відповідно до пункту 2 статті 14 Цивільного кодексу України, особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Таким чином, не вірно обраний позивачем спосіб захисту свого права та майнового інтересу не відповідає вимогам діючого законодавства.
Отже, у суду відсутні обґрунтовані правові підстави для задоволення позову в частині зобов'язання ВАТ "Крименерго" скасувати рішення комісії від 09 лютого 2009 року про донарахування оплати за актом перевірки № -103296 у сумі 172179, 44 грн. та № 103297 у сумі 144344,22 грн.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача поновити постачання електричної енергії, то суд зазначає, що згідно статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів.
Як вбачається з матеріалів справи вказаний спір виник при виконанні договору на користування електричною енергією № 90/067 від 07.08.2000 р., отже він є таким, що підвідомчий господарському суду.
У судовому засіданні представником позивача було надане клопотання про припинення провадження у справі в частині зобов'язання відповідача поновити постачання електричної енергії з тих підстав, що 24.02.2009 р. відповідач поновив постачання електроенергії на об'єкти ТОВ «Адоніс».
Пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу передбачено, що Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За такими обставинами провадження у справі в частині зобов'язання відповідача поновити постачання електричної енергії ТОВ «Адоніс» підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 1, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статями 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні позову в частині зобов'язання Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" скасувати рішення комісії від 09 лютого 2009 року про донарахування оплати за актом перевірки № -103296 у сумі 172179, 44 грн. та № 103297 у сумі 144344,22 грн.
2. В іншій частині позовних вимог провадження у праві припинити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Колосова Г.Г.