04 березня 2009 р.
№ 02-03/531
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 17.09.2008 у справі № 02-03/531 (суддя Лавриненко Л.М.) у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-СЕРВІС" до Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання недійсною інвентаризаційної справи було відмовлено на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 у справі № 02-03/531 (колегія суддів у складі: Отрюх Б.В. -головуючий суддя, судді Бондар С.В., Тищенко А.І.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-СЕРВІС" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду Чернігівської області від 17.09.2008 у справі № 02-03/531 залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими актами судів попередніх судових інстанцій, Товариство з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-СЕРВІС" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та постанову, а справу № 02-03/531 передати до господарського суду першої інстанції для розгляду по суті.
Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою, скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 1, п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України; ст. ст. 6 (1), 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод.
Відзив на касаційну скаргу від Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації не надходив, що відповідно до ч. 2 ст. 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судових актів, що оскаржуються.
Усіх учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Представники сторін у призначене судове засідання не з'явились.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм судами попередніх судових інстанцій належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-СЕРВІС" не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх судових інстанцій, ТОВ "КОРОНА-СЕРВІС" звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Чернігівського міжміського бюро технічної інвентаризації про визнання недійсною інвентаризаційної справи на будівлю по пр-ту Миру, 32 у м. Чернігові станом на жовтень-листопад 2002 року, інвентаризаційний номер 10461, реєстровий номер 291 -час її складання -жовтень-листопад 2002 року.
Вищий господарський суд України погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, підтриманим апеляційним господарським судом, що у прийнятті позову слід відмовити на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки предмет спору -визнання недійсною інвентаризаційної справи не підлягає розгляду в господарських судах України, виходячи з наступного.
Згідно з положеннями ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 1 ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.
Проаналізувавши положення Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду України від 24.05.2001 № 127 та Положення про порядок зберігання матеріалів технічної інвентаризації, яке затверджене наказом Держбуду України від 30.01.2002 № 18, судами встановлено, що інвентаризаційна справа -це сукупність матеріалів технічної інвентаризації, які характеризують об'єкт нерухомого майна; інвентаризаційна справа містить матеріали технічної інвентаризації, в тому числі, опис інвентаризаційної справи, акт інвентаризаційної оцінки, план земельної ділянки, план об'єкту, схематичних креслень земельних ділянок, будинків, допоміжних будівель та споруд, заяви на проведення технічної інвентаризації, інші документи, необхідні для обліку, реєстрації та технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна.
ЦК України (ст. 202) під правочином розуміє дію особи, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Тобто, правочини носять вольовий характер, який проявляється в бажанні осіб встановити права та прийняти обов'язки з метою досягнення правового результату.
Відтак господарські суди попередніх судових інстанцій прийшли до правильного висновку, що інвентаризаційна справа не є правочином, оскільки жодних прав і обов'язків, характерних для правочину як виду зобов'язання, не породжує, в ній не зафіксовано, які права і обов'язки виникають між сторонами, і якому інституту договірних зобов'язань вони характерні.
Також суди попередніх судових інстанцій, виходячи з визначення нормативного акту, прийшли до висновку, що інвентаризаційна справа не є нормативним правовим актом, так само як і не є актом ненормативного характеру (індивідуальним актом).
За таких обставин суди першої та апеляційної інстанції прийшли до правильного висновку про наявність підстав для відмови у прийнятті позову ТОВ "КОРОНА-СЕРВІС" про визнання недійсною інвентаризаційної справи на підставі п. 1 ст. 62 ГПК України, оскільки даний спір не підлягає розгляду в господарських судах України.
При цьому, усі доводи ТОВ "КОРОНА-СЕРВІС", викладені в касаційній скарзі, були предметом дослідження судом апеляційної інстанції, їм дана належна оцінка, тому відхиляються як необґрунтовані та такі, що не спростовують зроблених судами висновків.
Таким чином, застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій матеріального та процесуального права відповідає встановленим ними обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРОНА-СЕРВІС" залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Чернігівської області від 17.09.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 у справі № 02-03/531 -без змін.
Головуючий суддя Н.М. ГУБЕНКО
Судді Т.Л. БАРИЦЬКА
О.А. ПОДОЛЯК