04 березня 2009 р.
№ 41/223
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А. (головуючого),
Вовка І.В.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2008 року у справі № 41/223 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Стім-2005" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" про стягнення суми, -
Встановив:
У серпні 2008 року товариство з обмеженою відповідальністю "Стім-2005" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" про стягнення боргу в сумі 11164,66 грн., посилаючись на невиконання відповідачем умов договору поставки № 236 від 26 жовтня 2007 року в частині розрахунків за поставлений товар.
Рішенням господарського суду м. Києва від 10 жовтня 2008 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2008 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10295,18 грн. основного боргу та судові витрати.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постановлені у справі судові рішення, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права, та припинити провадження у справі.
Сторони не скористались правом на участь в судовому засіданні.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 26 жовтня 2007 року сторонами у справі укладено договір поставки № 236, відповідно до умов якого позивач зобов'язується поставити продукти харчування та інший товар у власність відповідача в кількості та в термін відповідно до умов даного договору та специфікації, що є невід'ємною частиною договору, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар, поставлений для використання у підприємницькій діяльності.
На виконання умов вказаного договору поставки позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 13253,70 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними, копії яких містяться в матеріалах справи.
Відповідно до п. 2.1 договору № 236 термін оплати кожної партії товару 21 календарний день з моменту підписання товарних накладних.
Спір у справі виник внаслідок того, що відповідач розрахувався з позивачем за поставлений товар частково, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 11164,66 грн.
Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 10295,18 грн., місцевий господарський суд виходив з вимог ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та того, що заборгованість відповідача перед позивачем підтверджена матеріалами справи, а відповідач надані позивачем докази не спростував. Разом з тим, матеріали справи містять виписку з банківського рахунку позивача від 17 березня 2008 року, що свідчить про зарахування на рахунок позивача грошових коштів в сумі 2958,52 грн., які відповідач перерахував по видатковій накладній № 16371 від 22 лютого 2008 року, що зменшує розмір заборгованості відповідача перед позивачем на вказану суму.
З таким рішенням місцевого господарського суду погодився і суд апеляційної інстанції, залишивши судове рішення у справі без змін, зазначивши, при цьому, що передача товару здійснювалась на умовах п. 4.3 договору поставки від 26 жовтня 2007 року № 236 та доповнення № 1 до цього договору, про що свідчать вчинені на видаткових накладних підписи матеріально-відповідальних осіб відповідача та відбитки штампів відповідача, які відповідають тим зразкам, що містяться в доповненні № 1 до договору поставки, а тому відповідної довіреності на отримання товару, згідно якої відповідач уповноважив певних відповідальних осіб на вчинення таких дій, в даному випадку не потрібно.
Висновки попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в сумі 10295,18 грн. є законними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального і процесуального права, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постановлених у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Мяу-Гау" залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 10 жовтня 2008 року і постанову Київського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2008 року у справі № 41/223 -без змін.
Головуючий Гончарук П.А.
Судді Вовк І.В.
Малетич М.М.