12 березня 2009 р.
№ 33-5-25/91-06-2127
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
Кота О.В.
Суддів
Шевчук С.Р. (доповідач)
Владимиренко С.В.
розглянувши касаційну скаргу
Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р.
у справі
№33-5-25/91-06-2127
за позовом
Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
до
Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз"
3-я особа
Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про
стягнення 9422758,12 грн.
В судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача: Вербовий О.В. дов. №2-17 від 08.01.2009р.
- відповідача: Ельчібекян І.М. дов. б/н від 04.01.2009р.
- третя особа: не з?явились
Рішенням господарського суду Одеської області від 12.12.2007р. позовні вимоги дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про стягнення з ВАТ "Одесагаз" 7434770,36 грн. основного боргу, 505736,68 грн. -пені, 520433,93 грн. -штрафу, 244858,50 грн. -3-х відсотків річних та 716958, 65 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції задоволені частково -з відповідача стягнуто 4033275,81грн. -основного боргу та судові витрати у справі, в решті позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.04.2008р. вказане рішення суду в частині відмови у стягненні пені, інфляційних, 3% річних та 7% штрафу скасовано, а справа у цій частині передана на новий розгляд господарському суду Одеської області.
Після нового розгляду, господарський суд Одеської області прийняв рішення від 18.06.2008р., яким з відповідача на користь позивача стягнув 384210,95 грн. пені, 1562928,23 грн. індексу інфляції та 284362,59 грн. річних.
Всього з відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Одесагаз" за вищезазначеними рішеннями суду стягнуто 6284777,58 грн.
09.09.2008р. до господарського суду Одеської області надійшла заява відповідача про розстрочку виконання зазначених рішень суду на 5 років, оскільки ВАТ "Одесагаз" є підприємством, яке на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності на постачання газу за регульованим тарифом постачає природний газ населенню, бюджетним організаціям та підприємствам комунальної теплоенергетики виключно по ціні, що встановлена державою і одноразове стягнення суми боргу може привести до банкрутства підприємства та відповідно до негативних наслідків для міста.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.10.2008р. (суддя Петров В.С.) заяву відповідача про розстрочку виконання рішень суду у даній справі задоволено з наданням ВАТ "Одесагаз" розстрочки у виконанні рішень суду строком на 60 місяців згідно графіку по щомісячній сплаті суми заборгованості, починаючи з жовтня 2008 року по вересень 2013 року.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р. (головуючий Тофан В.М., судді Михайлов М.В., Журавльов О.О.) вказану ухвалу суду залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та відмовити в задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішень суду.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач повністю заперечує підстави скасування судових актів та просить суд касаційної інстанції оскаржувані судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Третя особа не скористалась правом, наданим ст. 1112 ГПК України, не надіслала відзив на касаційну скаргу, що в силу положень статті 1112 ГПК України не перешкоджає перегляду судового акту, який оскаржується.
Третя особа не реалізувала процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення була повідомлена належним чином.
Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Поряд з цим, зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, місцевий господарський суд, розглянувши заяву відповідача про надання розстрочки для виконання рішень строком на 5 років, виніс ухвалу, якою розстрочив виконання судових рішень у даній справі строком на 60 місяців зі стягненням з відповідача на користь позивача щомісячно з жовтня 2008р. по серпень 2013р. - 104412,96 грн. та за вересень 2013р. -104412,94 грн.
При цьому суд виходив з виняткових обставин справи, матеріальних інтересів сторін, а також того, що ВАТ "Одесагаз" є підприємством, яке на підставі ліцензії на право здійснення підприємницької діяльності на постачання газу за регульованим тарифом постачає природний газ населенню, бюджетним організаціям та підприємствам комунальної теплоенергетики виключно по ціні, що встановлена державою і одноразове стягнення суми боргу може привести до банкрутства підприємства та відповідно до негативних наслідків на території міста Одеси та Одеської області.
За таких обставин, враховуючи, що ненадання розстрочки виконання судового рішення дійсно може призвести до порушення господарської діяльності відповідача, що в свою чергу призведе до перебоїв в електропостачанні на території м. Одеса та Одеської області, оскільки відповідач є підприємством, яке забезпечує місто Одесу та Одеську область електричною енергією та має стратегічне значення для міста і області, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових актів.
Щодо доводів касаційної скарги то вони спростовуються вищенаведеним та, крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.12.2008р. у справі №33-5-25/91-06-2127 залишити без змін.
Головуючий Кот О.В.
С у д д я Шевчук С.Р.
С у д д я Владимиренко С.В.