Постанова від 05.03.2009 по справі 18/16-3081/1

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2009 р.

№ 18/16-3081/1

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді

Добролюбової Т.В.

суддів

Гоголь Т.Г., Швеця В.О.

розглянувши матеріали

касаційної скарги

Приватного підприємства "Оптиміст"

на постанову

Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.08

у справі

№18/16-3081/1

за позовом

Приватного підприємства "Оптиміст"

до

Регіонального відділення Фонду Державного майна Миколаївської області

про

визнання недійсним наказу фонду

В судове засідання представники сторін не з'явились, повідомлені належно про час і місце розгляду касаційної скарги.

Приватним підприємством "Оптиміст" у жовтні 2008 року заявлений позов про визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду Державного майна Миколаївської області №745/10 від 06.12.1999 "Про затвердження плану приватизації структурного підрозділу №1 Миколаївської Міжгосподарської спеціалізованої пересувної механізованої колони №4". Позивач вважав, що оскаржуваний наказ Регіональним відділенням Фонду Державного майна Миколаївської області прийнятий всупереч приписам чинного законодавства та порушує його право на приватизацію.

Ухвалою Господарського суду Миколаївського області від 15.10.08, ухваленою суддею Фроловим В.Д., відмовлено у прийнятті позовної заяви на підставі приписів пункту 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України через те, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Одеський апеляційний господарський суду у складі колегії суддів: Пироговського В.Т. -головуючого, Картере В.І., Жекова В.І., постановою від 25.11.08, перевірену ухвалу у справі залишив без змін з тих же підстав, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Оптиміст" залишив без задоволення.

Приватне підприємств "Оптиміст" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, як ухвалені з порушенням норм процесуального права, зокрема приписів статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, а справу передати на розгляд суду першої інстанції. Обґрунтовуючи свої вимоги, скаржник наголошує на тому, що даний спір підлягає розгляду в господарських судах України за нормами господарського судочинства, оскільки характер правовідносин у цій справі свідчить про те, що ця справа є господарською справою. Скаржник зазначає, що спірні правовідносини виникли у зв'язку з проведенням відповідачем приватизації відокремленого структурного підрозділу №1 Миколаївської Міжгосподарської спеціалізованої пересувної механізованої колони №4, право позивача на участь в якій порушено та підлягає відновленню. Разом з цим, заявник зазначає про невідповідність висновків господарських судів практиці Верховного Суду України.

Від Регіонального відділення Фонду Державного майна Миколаївської області відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимога Приватного підприємства "Оптиміст" про визнання недійсним наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Миколаївській області від 06.12.99 №745/10 "Про затвердження плану приватизації структурного підрозділу № 1 Миколаївської міжміської спеціалізованої пересувної механізованої колони № 4". Відмовляючи у прийнятті позовної заяви, господарські суди попередніх інстанцій виходили з того, що даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Проте такий висновок господарських судів є помилковим. Так, судами, при ухваленні судових рішень у справі, помилково не було враховано наступне. Статтею 12 Господарського процесуального кодексу України унормовано перелік категорій справ, які підвідомчі господарським судам. Господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, виниклих із публічно-правових відносин. Такі спори віднесені до компетенції адміністративних судів. Спори, що віднесені до підвідомчості господарських судів, кваліфікуються за сукупністю предметного та суб'єктного критеріїв. За предметним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, виниклі при здійсненні господарської діяльності. За суб'єктним критерієм до компетенції господарських судів відносяться спори, що виникають між підприємствами, установами, організаціями, іншими юридичними особами, громадянами, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, та у випадках, передбачених законодавчими актами України за участю державних органів, органів місцевого самоврядування, фізичних осіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. Відповідно до статті 30 Закону України "Про приватизацію державного майна" спори щодо приватизації, крім спорів, які виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів, вирішуються господарським судом у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України. При цьому, з підвідомчості господарських судів виключено справи про приватизацію державного житлового фонду. Таким чином, господарські суди на загальних підставах вирішують усі спори між суб'єктами господарської діяльності, а також спори, пов'язані з приватизацією державного та комунального майна (крім спорів про приватизацію державного житлового фонду), в тому числі, спори про визнання недійсними відповідних актів органів місцевого самоврядування та органів приватизації. Відповідно до приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності встановлено інший порядок судового провадження. Пунктом 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ поширюється на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішення, дій чи бездіяльності. Статтею 3 названого Кодексу визначено перелік суб'єктів владних повноважень. Так, суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень. Тобто, необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому, такі функції повинні здійснюватись суб'єктом владних повноважень виключно у тих правовідносинах у яких виник спір. Предметом спору у даній справі є визнання недійсним наказу, який стосується приватизації відокремленого структурного підрозділу №1 Миколаївської Міжгосподарської спеціалізованої пересувної механізованої колони №4". Даний позов не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та процесуального права. Відтак, ухвала та постанова у справі підлягають скасуванню, а справа передачі до суду першої інстанції для розгляду спору за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1118, 1119, 11110,11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.11.08 у справі №18/16-3081/1 і ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 15.10.08 скасувати. Матеріали справи скерувати для розгляду по суті до Господарського суду Миколаївської області.

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Оптиміст" задовольнити.

Головуючий, суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець

Попередній документ
3193211
Наступний документ
3193213
Інформація про рішення:
№ рішення: 3193212
№ справи: 18/16-3081/1
Дата рішення: 05.03.2009
Дата публікації: 24.03.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Спір про визнання акта недійсним, документ, що оспорюється, видано:; Фондом Держмайна України або його регіональним відділенням