10 березня 2009 р.
№ 35/187-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді
Плюшко І.А.,
суддів
Разводової С.С., Бернацької Ж.О.
розглянувши касаційну скаргу ВАТ "Дніпроенерго"
на
постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.08р.
у справі
№ 35/187-08
за позовом
ВАТ "Дніпроенерго"
до
ЖБК № 242
про
стягнення 17532,68 грн.
За участю представників сторін
від позивача Замкова І.А. дов. від 09.12.08р. № 10/12954-505,
від відповідача не з'явилися
ВАТ «Дніпроенерго»звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до житлово-будівельного кооперативу № 242 про стягнення 17 532,68 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008 року у справі № 35/187-08 (суддя Широбокова Л.П.) відмовлено в задоволенні позову.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року у справі № 35/187-08 (судді: Прокопенко А.Є., Дмитренко А.К.. Крутовських В.І.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Придніпровська теплова електрична станція від імені ВАТ «Дніпроенерго»звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 02.10.2008 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2008 року у справі № 35/187-08 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення та невірне застосування судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, між позивачем- відкритим акціонерним товариством «Дніпроенерго»(постачальник) та відповідачем - житлово-будівельним кооперативом № 242 (споживач) було укладено договір № 24-т/05 від 19.11.2004р. про постачання теплової енергії в гарячій воді строком дії до 31.12.2005р. Відповідно до додаткових угод дію договору було продовжено до 31.12.2008р. Додатком до договору було оформлено розрахунок кількості постачаємої теплоенергії.
Позивач в грудні 2007 року виписав додаткові рахунки-фактури № 3925, № 3930 № 3938, № 3948, № 3690, № 3973, № 3989 та № 4504 відповідно за січень-серпень 2007р. на загальну суму 17 532,68 гри. та направив їх відповідачу для сплати.
Натомість відповідач вищевказану суму не оплатив та проти такого донарахування заперечував, посилаючись на його неправомірність.
Суд попередньої інстанції зазначив, що за спірний період січень-серпень 2007р. відповідач повністю розрахувався за теплову енергію відповідно до наданих позивачем за цей період рахунків №2247 від 31.08.2007р., №2075 від 31.07.2007р., №1887 від 27.06.2007р., №1681 від 31.06.2007р., №1305 від 26.04.2007р., №897 від 30.03.2007р., №480 від 28.02.2008р., №25 від 31.01.2007р., що не заперечується позивачем.
Кількість спожитої гарячої води мешканцями будинку визначалася ні підставі даних відповідача про покази по квартирних приладів обліку (за тимі квартирами, в яких вони встановлені). По решті квартир розрахунковий методом відповідно до встановлених нормативів.
Додатковою угодою № 3 від 20.10.2006р. встановлено, що облік споживання споживачем теплової енергії проводиться на опалення, гаряче водопостачання по приладу обліку, встановленому в приміщенні за адресою вул. Янтарна, 83 корп.2.
Пунктом 5.4 договору передбачено, що Енергозабезпсчуюча організація' і Споживач щомісячно складають акти про відпуск теплової енергії по формі додатків №5, №6.
При цьому, у разі нез'явлення представника Споживача для підписання акту до Енергозабезпечуючої організації до 1-го числа наступного місяця, "Енергозабезпечуюча організація" складає такий акт самостійно і один екземпляр направляє Споживачу до відома, цей акт є первісним документом для підтвердження передачі права власності теплової енергії Споживачу.
Суд апеляційної інстанції правильно зауважив, що матеріалами справи не підтверджено складання актів про відпуск теплової енергії.
Таким чином попередня інстанція підставно погодилась з висновком місцевого господарського суду про недоведеність позивачем факту отримання і споживання відповідачем більше теплової енергії чим зазначено в рахунках, виставлених за спірний період.
Пунктами 9, 10 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005р. N630 встановлено, що у квартирах можуть встановлюватися засоби обліку води і теплової енергії (далі - квартирні засоби обліку), яке проводиться спеціалізованою організацією, виконавцем, виробником чи постачальником за рахунок коштів споживача. Оплата послуг за показаннями квартирних засобів обліку провадиться лише у разі здійснення обліку в усіх точках розбору холодної та гарячої води у квартирі незалежно від наявності засобів обліку на вводах у багатоквартирний будинок.
Суд попередньої інстанції вказав, що квартирних засобів обліку без урахування їх показань не допускається, за винятком випадків, передбачених абзацом п'ятим пункту 16 цих Правил. Виконавець і споживач не мають права відмовлятися від врахування показань засобів обліку.
Беручи до уваги межі перегляду справи в суді касаційної інстанції та повноваження останнього, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції, відповідає нормам матеріального і процесуального права та підстав для її зміни або скасування не має.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.1115, 1117 , 1119 - 11111, Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Касаційну скаргу ВАТ "Дніпроенерго" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.08р. по справі № 35/187-08 залишити без змін.
Головуючий, суддя І.А. Плюшко
Судді С.С. Разводова
Ж.О. Бернацька