04 березня 2009 р.
№ 2/141
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Губенко Н.М.
суддів
Барицької Т.Л.
Подоляк О.А.
розглянувши касаційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальності "Крок-УкрЗалізБуд"
на ухвалу
господарського суду Чернігівської області від 20.10.2008
та
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2008
у справі
№ 2/141
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальності "Крок-УкрЗалізБуд"
до
Відкритого акціонерного товариства "Мир"
про
визнання договору дійсним
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Чумак В.П. (дов. №25/01 від 25.03.2008);
- відповідача Козак І.Г. (протокол № 1 від 05.12.2006);
Товариство з обмеженою відповідальності "Крок-УкрЗалізБуд" (надалі позивач) звернулося до господарського суду Чернігівської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Мир" (надалі відповідач) про визнання дійсним укладеного між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу №28/01.
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 20.10.2008 у справі №2/141 (суддя С.І. Михайлюк) провадження у справі припинено на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з ліквідацією відповідача.
Постановою Київської апеляційного господарського суду від 09.12.2008 (судді: Сотніков С.В., Дикунська С.Я., Дзюбко П.О.) залишено без змін ухвалу суду першої інстанції.
Позивач, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Касаційна скарга обґрунтовується порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин справи.
Відповідач відзиву на касаційну скаргу не надав, що не є перешкодою для суду касаційної інстанції в розумінні ст. 1112 ГПК України переглянути оскаржувані судові рішення.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм господарським судом апеляційної інстанції належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин справи, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Під час розгляду даної справи судом першої інстанції встановлено, що згідно з повідомленням державного реєстратора Прилуцької районної державної адміністрації від 14.10.2008 №06-306 18.09.2008 проведено державну реєстрацію припинення відкритого акціонерного товариства "Мир" в результаті його ліквідації за рішенням засновників, що не пов'язано з реорганізацією.
На підставі встановленого факту, суд першої інстанції, із чим погодився суд апеляційної інстанції, припинив провадження у даній справі на підставі п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України
Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування оскаржуваних у даній справі судових рішень з огляду на таке.
Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду; скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру; суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності; такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 104 ЦК України передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.
Статтею 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано.
За наявності відомостей про ліквідацію підприємства чи організації, які є сторонами у справі, господарському суду слід враховувати, що відповідно до частини п'ятої статті 111 Цивільного кодексу України юридична особа є ліквідованою з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення, а згідно з частиною сьомою статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Отже, при вирішенні питання щодо припинення провадження у справі на підставі пункту 6 статті 80 ГПК господарський суд повинен витребувати докази виключення підприємства з державного реєстру (п. 6 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 23.04.1994 "Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України").
Враховуючи підставу та предмет позову, а також зміст позовних вимог, судова колегія касаційної інстанції вважає обґрунтованим висновок місцевого господарського суду, із яким погодився суд апеляційної інстанції, про те, що ліквідація Відкритого акціонерного товариства "Мир" робить неможливим подальший розгляд та вирішення справи по суті, а провадження у справі підлягає припиненню відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
В силу ст.ст. 42, 43, 47 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; судове рішення ухвалюється суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Судами попередніх інстанцій використано у повному обсязі свої повноваження, передбачені процесуальним законом щодо повного та всебічного з'ясування обставин справи, та прийшли до правильного висновку про припинення провадження у даній справі, а тому відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.
Колегія суддів не погоджується із доводами касаційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що полягає в незалученні судом в якості відповідач КП "Прилуцьке МБТІ", з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ГПК України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своє ініціативою до участі у справі іншого відповідача; господарський суд, встановивши до прийняття рішення, що позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, може за згодою позивача, не припиняючи провадження у справі, допустити заміну первісного відповідача чи заміну неналежного відповідача належним відповідачем.
Відповідно до приписів ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Отже, виходячи з наведених процесуальних норм, питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії (заміни первісного відповідача чи заміну неналежного відповідача належним відповідачем) вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи із огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмету доказування у справі, встановленню наявності або відсутності порушення законних прав та інтересів позивача відповідачем, прийняттю законного та обґрунтованого рішення.
Як вбачається із тексту оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції встановив, що КП "Прилуцьке МБТІ" не є стороною за оспорюваним договором оренди та не ухилялося від нотаріального посвідчення договору оренди і, відповідно, прав та законних інтересів позивача не порушувало, а тому прийшов до правомірного висновку про відсутність правових підстав для його залучення до участі у даній справі в якості відповідача.
Інші твердження скаржника про порушення і неправильне застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень не знайшли свого підтвердження під час їх перегляду у суді касаційної інстанції, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законних та обґрунтованих судових актів колегія суддів не вбачає.
Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, є необґрунтованими та надуманими і не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, а відтак не можуть бути підставою для скасування юридично правильних судових рішень.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-
Касаційну Товариства з обмеженою відповідальності "Крок-УкрЗалізБуд" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 09.12.2008 та ухвалу господарського суду Чернігівської області від 20.10.2008 у справі №2/141 залишити без змін.
Головуючий Н.М. Губенко
Судді: Т.Л. Барицька
О.А. Подоляк