19 червня 2013 року Справа № 16617/11/9104
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді Шавеля Р.М.,
суддів Запотічного І.І. та Савицької Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м.Львові апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.10.2010р. у адміністративній справі за позовом Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції до Відкритого акціонерного товариства «Кордео» та Приватного підприємства «Агроімпекс-Ресурс», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській обл., про стягнення коштів, отриманих без установлених законом підстав (за нікчемним правочином),-
13.04.2009р. позивач Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція /МДПІ/ звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила стягнути з відповідача Відкритого акціонерного товариства /ВАТ/ «Кордео» на користь держави 3512,1 куб.м тріски технологічної та 35,19 куб.м тирси, отриманих згідно нікчемного договору № 03/09-1 від 29.08.2008р., стягнути з Приватного підприємства /ПП/ «Агроімпекс-Ресурс» на користь держави 574428 грн. 33 коп. (а.с.2-7).
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.10.2010р. заявлений позов задоволено частково; стягнуто з відповідача ПП «Агроімпекс-Ресурс» на користь держави 574428 грн. 33 коп.; у задоволенні решти вимог відмовлено (а.с.135-139).
Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову суду оскаржила позивач Костопільська МДПІ, яка покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду в частині відмови у позові та заявлені позовні вимоги задоволити повністю (а.с.140-143).
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що відповідачами укладено нікчемний правочин, у рамках якого ВАТ «Кордео» перерахувало контрагенту грошові кошти без мети реального настання правових наслідків, в цілях несплати податків. Також податковим органом встановлено відсутність поставок товарів, при цьому договірні сторони лише здійснювали обмін необхідними документами.
Визнавши нікчемність укладеного порушення, суд невірно застосував приписи ст.ст.208, 216 ЦК України та лише частково задовольнив заявлений позов.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з наступних підстав.
Як слідує з матеріалів справи, протягом 02.03.2009р.-06.03.2009р. ревізорами Костопільської МДПІ проведено виїзну позапланову документальну перевірку ВАТ «Кордео» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та взаєморозрахунків з ПП «Агроімпекс-Ресурс» за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р., за результатами якої складено Акт перевірки № 267/22/13971691 від 12.03.2009р. (а.с.28-38).
Проведеною перевіркою виявлені порушення вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки не підтверджені документально витрати на придбання товарів позивачем у ПП «Агроімпекс-Ресурс» на суму 476379 грн. 34 коп., що призвело до заниження податку на прибуток на суму 119095 грн. в III кварталі 2008 року; а також порушенні приписів пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягає у віднесенні позивачем до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 95738 грн. за вересень 2008 року, що не підтверджена належними податковими накладними.
Підставою для таких висновків податкового органу слугував факт виявлення безтоварних господарських операцій, відображених позивачем у бухгалтерському та податковому обліках, з контрагентом ПП «Агроімпекс-Ресурс» щодо поставки тріски технологічної; відсутності у позивача товарно-транспортних накладних, які можуть підтвердити обставини щодо фактичного переміщення (доставки) наведених товарів для позивача; відсутності трудових ресурсів та виробничих потужностей у ПП «Агроімпекс-Ресурс», якими могли б надаватись послуги, що підтверджуються Актом позапланової виїзної перевірки ПП «Агроімпекс-Ресурс» від 18.12.2008р.
Частково задовольняючи заявлений позов, суд першої інстанції виходив з того, що між відповідачами був укладений нікчемний правочин, оскільки такий направлений на порушення публічного порядку та незаконне заволодіння майном держави, шляхом безпідставного зменшення податкових платежів до державного бюджету за рахунок неправомірного формування валових витрат та сум податкового кредиту.
Оскільки зобов'язання по укладеному договору виконані лише однією стороною - ВАТ «Кордео», операції поставки товарів фактично не здійснювалися, тому в силу приписів ст.208 ГК України слід стягнути з ПП «Агроімпекс-Ресурс» грошові кошти в сумі 574428 грн. 33 коп.
Між тим, суд першої інстанції прийшов до вірних висновків щодо нікчемності укладеного правочину, однак неправильно застосував правові наслідки, встановлені ст.208 ГК України, з наступних причин.
Згідно матеріалів справи, між відповідачами був укладений договір № 03/09-1 від 29.08.2009р. на поставку ПП «Агроімпекс-Ресурс» на користь ВАТ «Кордео» тріски технологічної.
На виконання укладеного договору договірними сторонами складені видаткові накладні № 44 від 22.09.2008р. та № 11 від 01.09.2008р. на поставку тріски технологічної та тирси на загальну суму 574428 грн. 33 коп. (в тому числі ПДВ); податкові накладні ПП «Агроімпекс-Ресурс» № 44 від 22.09.2008р. та № 11 від 01.09.2008р. (а.с.13, 39-42, 48).
Загальна вартість тріски технологічної та тирси в сумі 476379 грн. 34 коп. віднесена ВАТ «Кордео» до складу валових витрат в III кварталі 2008 року; податок на додану вартість з названої господарської операції в розмірі 95738 грн. 05 коп. включено до податкового кредиту у вересні 2008 року.
Згідно платіжних доручень позивачем на рахунок ПП «Агроімпекс-Ресурс» перераховані грошові кошти в розмірі 574428 грн. 33 коп. в якості оплати за поставлений товар.
Відповідно до висновку експерта науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Рівненській обл. № 691 від 16.12.2008р., видаткові та податкові накладні № 44 від 22.09.2008р. та № 11 від 01.09.2008р. в частині виконання підпису від виконавця - директора ПП «Агроімпекс-Ресурс» - виконані не Ободом П.І., а іншою особою (а.с.14-17).
Таким чином, первинні документи від імені ПП «Агроімпекс-Ресурс» підписані особою, не уповноваженою від імені вказаного підприємства на складання первинних документів.
Також податковим органом достовірно з'ясовано, що всі операції із придбання та реалізації товарів ПП «Агроімпекс-Ресурс» не мали реального товарного характеру, факти поставки та транспортування товарів є відсутніми, у вказаного підприємства відсутній управлінський та технічний персонал, тобто, ресурси, за допомогою яких могли б виконуватись операції з продажу товарів та послуг. Господарські операції від імені цього відповідача фактично не виконувалися, оскільки підприємство фінансово-господарської діяльності не здійснювало.
Окрім цього, 25.05.2010р. Рівненським міським судом Рівненської обл. винесено вирок у кримінальній справі № 1-386/10, відповідно до якого встановлено, що діяльність ПП «Агроімпекс-Ресурс» носила фіктивний характер. В результаті задекларованих господарських операцій на досудовому слідстві та в суді не було встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) виробничої або господарської діяльності, необхідності систематичного придбання та продажу товарів.
Також встановлено неможливість реального виконання зобов'язань з урахуванням часу, значного обсягу робіт, що часто виконувались одночасно протягом одного календарного місяця, тобто відсутність необхідних умов для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності найманих працівників, основних засобів, складських приміщень та транспортних засобів, що свідчить про відсутність у вказаного суб'єкта господарських можливостей на виконання договірних зобов'язань.
З обумовленого вироку вбачається, що Обод П.І., як директор ПП «Агроімпекс-Ресурс», ніяких господарських операцій не здійснював; члени організованої злочинної групи здійснювали безпосереднє складання бухгалтерських документів щодо фіктивних господарських операцій, проводили податковий облік ПП «Агроімпекс-Ресурс».
Із наведеного слідує, що обумовлена вище господарська операція відповідачів носила фіктивний та безтоварний характер, а укладений правочин в силу приписів ст.ст.215, 228 ЦК України є нікчемним, оскільки був направлений на порушення публічного порядку та незаконне заволодіння майном держави, шляхом безпідставного зменшення податкових платежів до державного бюджету за рахунок неправомірного формування валових витрат та сум податкового кредиту.
Умовою для визнання нікчемним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. Носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.
Таким чином, оцінюючи вищеперераховані обставини, безумовний характер фіктивної діяльності ПП «Агроімпекс-Ресурс», можливість усвідомлення посадовими особами ВАТ «Кордео» (зокрема, головою правління Тимошенко С.О.) наведеного характеру діяльності контрагента, відсутності доказів будь-якої перевірки цим відповідачем осіб, які діяли від імені ПП «Агроімпекс-Ресурс», а також приймаючи до уваги відсутність будь-яких поставок товарів в рамках укладеного договору та наявність лише обміну документами, колегія суддів вважає, що такий правочин вчинений зі сторони обох юридичних осіб із завідомо суперечною інтересам держави та суспільства метою. При цьому, умисел на вчинення протиправного правочину виник у керівника ВАТ «Кордео» та осіб, які діяли від імені ПП «Агроімпекс-Ресурс», останній був спрямований на порушення публічного порядку та незаконне заволодіння майном держави, шляхом безпідставного зменшення податкових платежів до державного бюджету.
Відповідно до ч.1 ст.208 ГК України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.
Із змісту наявних Акту перевірки та платіжних доручень вбачається, що ВАТ «Кордео» в межах названої господарської операції перерахувало на банківський рахунок ПП «Агроімпекс-Ресурс» грошові кошти в сумі 574428 грн. 33 коп., при цьому будь-які поставки товарів зі сторони останнього не проводилися, тобто, відображене в договорі зобов'язання було виконано лише однією стороною - ВАТ «Кордео».
Зважаючи на вказане, та враховуючи вимоги ст.208 ГК України, у разі виконання зобов'язання однією стороною (ВАТ «Кордео») з другої сторони (ПП «Агроімпекс-Ресурс») стягується в доход держави все одержане нею (574428 грн. 33 коп.), а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного (574428 грн. 33 коп.).
Підстави для стягнення з ВАТ «Кордео» вартості товарів, отриманих від ПП «Агроімпекс-Ресурс», є відсутніми, оскільки товар за вищенаведеним договором ПП «Агроімпекс-Ресурс» для ВАТ «Кордео» не поставлявся.
Таким чином, заявлений позов підлягає до часткового задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, слід стягнути з ПП «Агроімпекс-Ресурс» на користь держави грошові кошти, отримані без установлених законом підстав, у загальному розмірі 1148856 грн. 66 коп.; решта позовних вимог задоволенню не підлягає за безпідставністю.
З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про часткове задоволення позову з вищевикладених мотивів.
Керуючись ст.ст.94, 160, 195-197, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ч.1 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції задоволити частково.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.10.2010р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції задоволити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «Агроімпекс-Ресурс» (33000, м.Рівне, вул.Чорновола, буд.40, кв.9) на користь держави грошові кошти, отримані без установлених законом підстав, у загальному розмірі 1148856 (один мільйон сто сорок вісім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 66 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя: Р.М.Шавель
Судді: І.І.Запотічний
Н.В.Савицька